Замість новорічного дива Україна чекає оголошення локдауну
Сказати, що соціум та, зокрема, бізнес-спільнота нервує – це нічого не сказати.
Адже попередні карантино-обмежувальні заходи, які, до речі, не зупинили зростання захворюванності на COVID-19, відправили економіку нашої країни у глибокий нокаут.
Головним чинником, що мав вирішальний вплив на економіку у поточному році, є «не економічний» фактор – коронавірусна пандемія. Якщо на її початку цей вплив виражався передусім у спекулятивних цінах на специфічні товари, на кшталт масок, антисептику та інших, то наступні карантинні обмеження нанесли удар по економіці, що виявився співставним із втратою Україною частини територій й активними бойовими діями.
Пригадуючи весняні обмежувальні заходи, що впроваджувались урядом задля недопущення масового розповсюдження хвороби, я знаходжу підтвердження своїм тодішнім коментарям щодо недостатньої опрацьованості та вмотивованості урядових програм.
Наприклад, чого вартувала зміна редакції законопроекту №3275, де тезу про звільнення від сплати за користування арендованим майном було замінено на формудювання «наймач може бути звільнений». Це повністю нівелювало зміст всього законопроекту! Або ж обмеження для обслуговування відвідувачів кафе, за яким надання самих послуг стало неможливим взагалі. А антикризова програма уряду, яку виносили на загальне обговорення, але так і не затвердили, залишивши у декларативному стані?
Зауважу, що на той момент, коли стартували перші хвилі карантинно-обмежувальних заходів, Україна мала один з найнижчих показників поширення COVID-19 в Європі. Тому всі, запроваджені урядом заходи, розглядалися як «рятівне коло». Але ми з колегами-економічними експертами вже тоді били на сполах!
Тепер ми маємо зовсім іншу ситуацію – щоденна кількість захворювань перевищує 16 тис. чоловік. Динаміка дуже загрозлива, навіть на фоні країн із традиційно високим рівнем розповсюдження вірусу. До цього додається якась метушливість уряду – то він демонструє небажання посилення карантинних обмежень, то публічно розмірковує над їх введенням, не називаючи дат та не конкретизуючи свої плани.
Вважаю, що уряд чітко усвідомлює, що повторний локдаун матиме катастрофічні наслідки для економіки і його потрібно уникнути. З іншої сторони - ситуація із розповсюдженням COVID-19 стає некерованою. Нагадаємо, що рівно місяць назад Україна мала рекорд захворюваності, який становив 8752 людини за день. Тобто маємо майже подвійне збільшення за місяць, а це залишає не багато альтернатив до введення суворих карантинних обмежень.
Наразі найімовірнішим сценарієм вважається введення повного локдауну на період новорічних свят. Тобто розглядається повторення обмежень за яких: скасовуються всі масові заходи, закриваються магазини та ТРЦ (крім аптек, заправок і продуктових), кафе та ресторани, розглядається також зупинення транспортного сполучення. Нажаль, під ударом знову опиняються ті самі категорії бізнесу, що вже найбільше постраждали від введення минулого карантину. Отже загальний прогноз для бізнесу, особливо для дрібного та малого, досить песимістичний.
На мою думку, найкраще, що може зробити уряд в цій ситуації:
- завчасно повідомити про свої плани стосовно введення обмежень, чітко зазначивши період їх дії,
- надати вичерпний перелік обмежень,
- скоординувати дії державних установ, що мають працювати під час карантину,
- розробити та впровадити Програму підтримки найбільш вразливих галузей економіки.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 733
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 378
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 214
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 34650
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 32961
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 25644
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8311
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7812