50 мільярдів плюс
Низка порад для оптимізації витрат у країні, що воює
Європейський екологічний податок СВАМ вже працює в тестовому режимі. Остаточно він буде запроваджений у 2026 році. І Україна на ньому втрачатиме, за попередніми оцінками, близько 1,4 мільярда євро на рік.
Коротко нагадаю, про що йде мова. СВАМ - Carbon Border Adjustment Mechanism – це екологічний податок, який запровадив Євросоюз в рамках зеленого переходу. Його суть проста: кожен, хто імпортує до ЄС продукцію, має заплатити за викиди CO2, які були вивільнені під час виробництва цієї продукції. Для цього треба купити спеціальні сертифікати на викиди. Їх вартість буде розраховуватися на основі вартості на глобальному ринку квот на викиди парникових газів.
Механізм простий. Виробив залізо на суперсучасному виробництві, з мінімальними шкідливими викидами – купив один сертифікат СВАМ. Виплавив те саме залізо на заводі, що потребує модернізації – купуй 10 таких сертифікатів. За певних обставин - 20. Європейська політика часом буває жорсткою. І протести польських фермерів, варто відзначити, виникли не на порожньому місці.
Звісно, Україна належить до другої категорії виробників – адже у нашої країни немає тих коштів, які ЄС вклав свого часу у модернізацію важкої промисловості. Тому, за попередніми оцінками, введення СВАМ буде коштувати нашим виробникам близько 1,4 мільярда євро на рік.
На повну силу СВАМ запрацює вже у 2026 році. Він стосуватиметься усього виробництва – не лише залізо, але й скло, будматеріали, папір, міндобрива та інше. Потім його також сплачуватимуть підприємства авіа та морського транспорту.
Чи справедливим є цей податок?
По суті, так. Це притаманний європейцям «м’який примус», який у кінцевому результаті зробить нашу екологію кращою, а повітря – чистішим. ЄС подає світові приклад, вкладаючи мільярди у модернізацію своїх заводів. Зважаючи, що Україна вже у осяжному майбутньому планує стати членом європейської сім’ї, ми розділяємо її цінності і намагаємося максимально їм слідувати.
Проте давайте відверто: зараз, в умовах війни, ми фізично не потягнемо новий податок, який коштуватиме нашим виробникам 50 мільярдів гривень щороку. Нам бракує грошей на більш важливі речі, плюс маємо поступово нарощувати експорт з України, щоб зменшити залежність від допомоги Заходу та її обсяги.
То що ж робити?
Влада вже робила декілька заяв на тему, що СВАМ для України поки непідйомний, і що його умови для нас потрібно переглянути. Проте справа далі заяв поки не пішла. Натомість підказку стосовно алгоритму дій нам дали самі європейці.
Днями на Politico вийшла стаття, у якій нашій владі рекомендували звернутися до норми про форс-мажор, яка прописана у нормативній базі СВАМ. Вона дозволяє ЄС робити винятки для країн, «якщо сталася непередбачувана, виняткова та неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї чи кількох третіх країн».
Війна – очевидний форс-мажор. Тож нашій владі навіть не потрібно заново винаходити велосипед – достатньо просто звернутися до норм ЄС та отримати відстрочку, яка дасть нам можливість не витрачати щороку десятки мільярдів. До речі, можна скористатися резонансом від блокування польськими фермерами польсько-українського кордону.
Проте розпочинати цю роботу потрібно негайно, бо ми потребуємо не тільки відтермінування запровадження СВАМ, але й всебічної підтримки у нашому зеленому переході.
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 425
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 370
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 273
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 215
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 93
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 44360
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 29796
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 16068
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15285
-
БЕБ провело одну з наймасштабніших операцій у 2025 році. Вилучено товару на 1,2 млрд грн
Бізнес 13448