Інвестиції та безпека: як концесії допоможуть Україні
Російська "гібридна" загроза вивела проблем ефективності українських портів та розвиток портової інфраструктури на цілком новий рівень.
Від того, наскільки ефективно функціонуватиме ця сфера, залежатиме не лише економічний розвиток держави, але й її спроможність протидіяти окремим елементам «гібридної» агресії РФ – чи, принаймні, забезпечити економічну стійкість.
В сучасних економічних умовах слід шукати максимально ефективні рішення, і в тому, що стосується портової інфраструктури України, одним із дієвих механізмів вирішення існуючих проблем є концесія.
Концесію як ефективний спосіб управління державними об’єктами активно використовується провідними Західними державами.
Так, концесійні моделі широко застосовуються у Франції, Італії, Німеччині та у наших ближчих європейських сусідів – Угорщині, Словенії, Хорватії, Румунії, Естонії, Чехії… До прикладу, в Німеччині концесійні моделі широко застосовуються для об’єктів комунального господарства – взяти хоча б Концесійну угоду міста Кассель (Федеральна земля Гессен), що реалізується в сферах постачання електроенергії, газу та води.
В Іспанії в концесії знаходиться близько чверті усіх доріг, при чому концесіонер поставлений державою в дуже жорсткі рамки: за відхилення від термінів проектування та будівництва, або якщо рівень прибутковості об’єктів буде нижче запланованого, він сплачує чималі штрафи.
Наші Західні партнери вже висловлювали зацікавленість у реалізації подібних інфраструктурних проектів в Україні. Так, в лютому цього року на зустрічі з міністром Криклієм про такі наміри заявив Генеральний директор Міжнародної фінансової корпорації з розвитку США (U.S. International Development Finance Corporation — DFC) Калеб МакКеррі.
Концесійні проєкти, які у рамках державно-приватного партнерства дозволяють впроваджувати прогресивні та ефективні методи управління великими об’єктами інфраструктури державної власності та залучати стратегічних інвесторів.
Концесія в жодному разі не є продажем – право власності залишається за державою, а також за трудовим колективом на 5 років зберігаються робочі місця.
Концесія як механізм державно-приватного партнерства є ефективним інструментом залучення приватних інвестицій для розвитку об’єктів портової інфраструктури.
У випадку концесії надходження зростуть мінімум в 2,5-3 рази, державне майно буде управлятися провідними світовими компаніями, які будуть зацікавлені інвестувати власні кошти для того, щоб розвивати виробничу базу, створювати нові робочі місця, а отже, отримувати більше прибутку. В підсумку держава отримує величезний ефект від залучення провідних компаній.
Чесна конкурентна боротьба та верховенство права – це те, що потрібно для залучення інвесторів у галузь інфраструктури.
Міністерство інфраструктури забезпечило проведення перших концесійних конкурсів у морських портах Херсон та Ольвія. Все було відкрито, прозоро та з дотриманням вимог чинного законодавства. Це - репутаційний здобуток для держави. Адже інвестори пильно стежать за ходом конкурсу.
Переможцем концесійного конкурсу в порту Ольвія стала компанія QTerminals з Катару. В розвиток порту впродовж 5 років буде інвестовано 3,4 млрд гривень. Це одна з найбільших прямих іноземних інвестицій у портову галузь України за всю історію незалежності. Сума щорічних концесійних платежів – 82 млн грн, що в 16 разів вище від прибутку порту за 2019 рік. Концесіонер вкладе 80 млн грн у розвиток інфраструктури м. Миколаєва.
Конкурс був абсолютно відкритий та чесний і це дозволило залучити до роботи в Україні портового оператора світового рівня.
Однак з проведенням конкурсу все виявилося не так просто. Схоже, концесійний конкурс хочуть заблокувати компанії, які не були допущені із-за невідповідності умовам.
3 лютого 2020 року ухвалою Шостого апеляційного суду м. Києва зупинено дію наказу Міністерства інфраструктури № 16 від 21 січня 2020 року про затвердження результатів концесійного конкурсу та затвердження переможця концесійного конкурсу у порту Херсон. Міністерство інфраструктури оскаржить це рішення.
Дискваліфікована компанія не змогла підтвердити, що у її розпорядженні є необхідні кошти. Надані цінні папери були «переоцінені». Вона подала в суд і зупинила дію наказу.
Партнер цієї компанії-позовача (входять у концерн) «Аскет Шиппінг» відмовився від претензій щодо концесії ХМТП. ТОВ «Аскет Шиппінг» не брала участі в подачі позову про припинення дії наказу Мінінфраструктури про затвердження результатів та переможця конкурсу на концесію цілісного майнового комплексу ДП «Херсонський морський торговельний порт» (ХМТП). Про це повідомила прес-служба компанії.
Ні платники податків, ні український бюджет не мають шансу на інвестиції в десятки мільярдів гривень, які необхідні вже сьогодні. Але це можливо зробити за рахунок прямих іноземних інвестицій, це можливо зробити за рахунок залучення прямих інвесторів. Ми це вже робимо в залізничній галузі, авіаційній, але ми повинні це зробити системно по всій країні. Однак цю роботу слід продовжувати з дотриманням усіх правових норм та конкурентних правил.
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський вчора о 16:02
- Інституційний колапс Дана Ярова вчора о 11:12
- Як орендувати землю без ризику: юридичні поради для фермерів і аграріїв Сергій Пагер вчора о 07:46
- Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки Арсен Маринушкін 04.06.2025 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 04.06.2025 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 04.06.2025 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 04.06.2025 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 425
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 370
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 273
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 215
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 93
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 44117
-
"Цинізм зашкалює": росіяни хочуть провести в тимчасово окупованому Маріуполі музичний фестиваль
Життя 29526
-
Bloomberg: ЄС введе нульову квоту на газ РФ. Угорщина і Словаччина не зможуть ветувати
Бізнес 15901
-
Ім'я на обкладинці: чому успішні книжки починаються не з тексту, а з автора
Думка 15284
-
БЕБ провело одну з наймасштабніших операцій у 2025 році. Вилучено товару на 1,2 млрд грн
Бізнес 13411