Відповідність як основа для ефективного функціонування освітніх закладів в сучасних умовах
Перед українським суспільством стоїть глобальне питання, чи спроможні ми відмежуватись від радянського минулого щоб творити європейське майбутнє.
Російсько-українська війна – глобальний виклик для української держави. Перед українським суспільством стоїть глобальне питання, чи спроможні ми відмежуватись від радянського минулого, щоб творити європейське майбутнє. Це стосується всіх сторін державного будівництва, всіх соціально-економічних відносин.
Вищі навчальні заклади під час кризи мають стати флагманами розвитку інноваційних технологій, та системних рішень. Науковий, педагогічний, технічний, спортивний, культурний потенціал, який десятиліттями накопичувався в університетах, інститутах, академіях, коледжах має бути базою для формування соціально-економічного простору країни.
Однак досі залишаються невирішеними питання правового, кадрового, інформаційного та фінансового забезпечення освітньої діяльності. Вражає рівень некомпетентності керівництва окремих вищих навчальних закладів, очільники, яких не маючи ані наукового ступеня, ані досвіду роботи на наукових та педагогічних посадах, оточують себе такими ж фахівцями, які взагалі не бажають займатись освітньою діяльністю: розробляти методичні посібники, проводити лекційні та семінарські заняття, організовувати наукові заходи, а лише здійснюють керівництво.
До того ж головною метою таких структур є отримання надвисокої заробітної платні, а в умовах війни ухилення від служби у Збройних Силах України та продаж ліцензованих місць особам, які ухиляються від служби.
В умовах війни потрібно оптимізувати зусилля в напряму підвищення ефективності діяльності всіх складових освітнього процесу, спрямованих на отримання бажаного і такого необхідного високого результату.
Фахівець після навчання в вищому закладі повинен мати всі компетенції та практичні навички, щоб після призначення на посаду відразу виконувати покладені завдання на належному рівні, ба більше донести до співробітників нові передові знання.
В цьому контексті слід наголосити, що такий рівень підготовки можна отримати тільки під час стаціонарного, денного навчання. Звісно, за сучасного стану, з використанням сучасних засобів дистанційного спілкування. Кафедра у вищому навчальному закладі як провідний суб’єкт підготовки фахівців повинна бути очолена доктором відповідних наук.
На жаль, в деяких навчальних закладах є кафедри, які очолюють фахівці без відповідної підготовки, засвідченої атестаційними комісіями державного рівня інколи, приміром, кафедру психології очолює кандидат політологічних наук, а кафедру психології – кандидат політологічних наук. Викликає здивування коли це відбувається в одному закладі.
Відповідно, лекції мають читати лише професори, семінарські заняття вести доценти, а практичні заняття вести асистенти, які мають науковий ступінь. При кожній кафедрі повинна діяти наукова лабораторія, в якій вивчається науково-дослідна тема з державною реєстрацією. За таких підходів кожен вищий навчальний заклад і його випускники відповідатимуть визначеному нормативними актами рівня.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 457
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 439
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18787
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12373
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10138
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 7919
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
6635