За 10 місяців року держбюджет отримав більше 7 мільярдів гривень від грального бізнесу
Пояснюю, звідки такі податкові рекорди.
Гемблінг поступово оживає в Україні та набирає популярності. На мою думку наповнення державного бюджету сьогодні є вкрай важливим, адже країна потребує постійної фінансової підтримки. Так, в січні-жовтні 2023 року податки від азартних ігор сягнули рекордної позначки у 7,35 млрд грн, що вдесятеро більше проти минулого року та у 37 разів більше, ніж у 2021 році.
На збільшення надходжень до бюджету в першу чергу вплинули зміни у податковому законодавстві. Також важливим є й припинення схем ухилення від сплати податків. Як результат за 2021 рік онлайн-казино сплатили 34,5 млн грн податків. У 2022 році цей показник становив вже 549,7 млн грн. Лише податку на прибуток від букмекерської діяльності та онлайн-казино за 5 місяців 2023 року сплачено 526,7 млн грн.
Від сплати за ліцензії на здійснення діяльності азартних ігор держава отримала вже понад 3,9 млрд грн за весь час легальної роботи гемблінгу. Станом на 1 вересня 2023 року надходження за ліцензії сягнули 1,163 млрд грн. Хочу відмітити, що такий рекордний обсяг надходжень за 8 місяців діяльності Комісією з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) було скеровано вперше у своїй історії. Чи міг гральний бізнес принести більше надходжень? Вважаю, що так, адже нещодавно влада наклала санкції на вже колишнього великого гравця ринку, який у 2022 році сплатив 51% всіх податків галузі.
Окрім безпосередньо податків, гральний бізнес не забуває і про соціальну відповідальність. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну величезна кількість представників гемблінгу долучилася до різноманітних благодійних акцій, зборів та фондів. Завдяки такій співпраці було запущено національну платформу сучасних українських виробів і винаходів воєнного часу. Тут збігаються інтереси української армії, бізнесу, інвесторів, винахідників та виробників. А ще гемблінгові компанії стають партнерами розробників ударних безпілотників та донатять десятки мільйонів гривень на виготовлення дронів нового покоління.
Хочу нагадати, що питаннями грального бізнесу також почало опікуватися і Міністерство цифрової трансформації. Так, у березні 2023 року з’явилася концепція нової реформи. Йдеться про ліквідацію КРАІЛ, автоматизоване списання податків, закриття сайтів нелегальних компаній, автоматичні перевірки ліцензіатів. Мінцифра сподівається на прискорений розгляд Верховною Радою законопроєкту №9256 щодо ліквідації КРАІЛ. На думку міністерства, в разі підтримки документа, процес видачі ліцензій проводитиметься через держпортал електронних послуг «Дія», він стане автоматичним і відбуватиметься за чіткими критеріями; оподаткування здійснюватиметься через банківську систему, в якій гроші з податкових агентів списуватимуться автоматично; а нове відомство, яке замінить КРАІЛ, зможе автоматично блокувати домени, що працюють без ліцензії.
Щоб там не було, але податкові рекорди галузі тривають: за жовтень 2023 року гральний бізнес заплатив ще 700,8 млн грн податків, а найбільшу суму місячних податкових надходжень було зафіксовано у серпні — понад 2 млрд грн. Я очікую, що 2023 рік принесе до держбюджету найбільше надходжень від гемблінгу за всю історію.
Інфографіка: Telegram-канал Ярослава Железняка
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 443
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 429
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18108
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 13180
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11766
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10356
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9187