Топ-7 переваг медіації для бізнесу
На цьому тижні нам довелося бути учасниками розмови, яка стала приводом для написання цієї статті. Під час одного з IP-заходів нас запитали: «Що таке медіація та чим саме ви займаєтесь?».
Зауважимо, що нашими співрозмовниками були представники бізнес-середовища, для яких розбіжності в позиціях чи інтересах є майже повсякденним явищем. Цей випадок ще раз наштовхнув нас замислитися, чому українське суспільство досі належним чином не поінформоване про медіацію як швидкий та ефективний спосіб вирішення спорів?
Минуло вже десятки років, як світова спільнота усвідомила, що застосування медіації є більш результативним, ніж звернення до суду. Для більшості країн альтернативні способи врегулювання конфліктів є першочерговими заходами, водночас як звернення до суду – крайній захід. Більше того, на міжнародній арені для представників від малого до великого бізнесу наявність у договорі медіаційного застереження - усталена практика побудови партнерських стосунків.
А що ми маємо в Україні? Як тільки виникає спірне питання між контрагентами, типовою моделлю поведінки підприємців є або «знайди слабке місце опонента та вдар по ньому ще сильніше», або «скинь з себе відповідальність та йди до суду, сподіваючись, що Феміда буде на твоєму боці». Результатом таких дій у переважній більшості є зіпсовані стосунки з партнером, великі фінансові витрати на судову тяганину та втрачений час на створення собі всіх цих проблем замість пошуку нових можливостей розвитку свого «дітища».
Коли ми тільки починали свій шлях бізнес-медіаторів, доволі часто від своїх клієнтів ми чули фразу типу: «У нас не так, як у них. У нас інші проблеми. У нас це не спрацює. З моїм партнером взагалі неможливо розмовляти». Усе це тільки підтверджувало той факт, що люди просто не знають, про що йде мова, і, як наслідок, висловлюють свою недовіру до чогось нового. Проте майже кожного разу наприкінці медіації нам доводиться бачити одну й ту ж картину, де все ті ж колись «закляті вороги» обговорюють уже нові спільні проекти та перспективи від цих довготривалих стосунків.
Цілком логічно виникає питання: так у чому ж переваги цієї медіації та чому її використовувати вигідно?
«Люди говорять про те, що вони хочуть, а не про те, що їм потрібно насправді»
Доволі часто на початку ведення спільного бізнесу або окремих справ сторони не приділяють належну увагу питанням, які на перший погляд можуть здаватися незручними або такими, що можуть викликати недовіру до іншої сторони.
З досвіду такими питаннями є: як партнери будуть ділити бізнес, якщо щось трапиться або хтось захоче вийти з нього? як мали б розподілятися певні збитки, що були завдані з вини третьої сторони, яку залучив один з партнерів? чи можливо залучати родичів та ставити їх на керівні посади? що робити, якщо закінчаться гроші?
У випадках, коли між партнерами при створенні бізнесу залишилися невирішеними такі питання, між учасниками конфлікту неодмінно виникає тотальна неприйнятність позиції іншої сторони. Більше того, вони починають робити усе, аби була прийнята саме їх точка зору. Водночас якби ці ж питання були порушені до виникнення спірного моменту, досягнути справедливої домовленості було б набагато легше. Через забарвленість емоцій сторони зазвичай перестають усвідомлювати реальний стан речей та те, що вони насправді хочуть отримати в цьому протистоянні.
У такому випадку бізнес-медіатор може допомогти налагодити комунікацію між сторонами, виявити першопричини виникнення конфлікту та зрозуміти, що для кожної зі сторони є важливим. До того ж оскільки медіатор завжди нейтральна сторона, це сприяє високому рівню довіри до медіатора та дозволяє сторонам розкритися повною мірою.
«Час = гроші»
Сьогодні український бізнес знаходиться не в кращому економічному становищі, тому будь-який зайвий час витрачений на вирішення суперечок коштує десятки й сотні тисяч гривень. Це не беручи до уваги кількості зірваних угод та їх можливі наслідки для репутації, що також впливає на рівень збитків та в цілому на конкурентоспроможність підприємця.
Навіть при ідеально розрахованому сценарію звернення до суду та розгляд справи в усіх інстанціях може затягнутися від одного до декількох років. Судовий збір за розгляд справи в першій інстанції для юридичних осіб становитиме від 1921 гривні до 672 350 гривень, а для фізичних осіб-підприємців від 768,4 гривні до 9605 гривень. І це без врахування оплати послуг адвоката та інших судових витрат.
Практика проведення медіації свідчить, що конфлікт між сторонами може бути вичерпаний уже на першій зустрічі або, якщо ситуація надскладна, - як мінімум зі спливу двох тижнів, а витрати на послуги медіаторів приблизно на 90 % менші, ніж судові.
«Фокус на пошуку можливостей, а не на проблемі»
Однією з переваг медіації є те, що ця процедура спрямована на те, аби сторони не копали собі яму, ще більше заглиблюючись у проблему, а шукали рішення, яке задовольнить інтереси як першої сторони, так і другої. Інакше кажучи, сторонам не потрібно збирати докази своєї правоти та апелювати до норм права. Тим паче, що доволі часто через наявність великої кількості прогалин в українському законодавстві недобросовісна сторона може спекулювати на цьому.
Медіація – це процес комунікації, у ході якого ведеться робота з інтересами та потребами заради досягнення спільної мети щодо вирішення конфлікту. Тут немає сторони, що програє, оскільки обидві завжди вважаються переможцями.
«Жодного впливу з боку третіх сторін та нав'язаних рішень»
На відміну від судового процесу, де сторони є відповідальними по суті лише за виконання рішення, прийнятого за них судом, за результатами медіації вони самі обирають, яке рішення в їх випадку буде для них прийнятним. Медіатор не приймає за них рішення, а лише допомагає прийти до нього завдяки спеціальним навичкам. Таким чином, кермо управління залишається в сторін конфлікту та надає можливість їм самостійно вирішувати, у який бік його повернути. Це сприяє зокрема й виробленню набагато більшої кількості можливих варіантів рішень та прояву креативності сторін, у той час, як судові рішення завжди обмежені повноваженнями суду та буквою закону.
«Гнучкість процедури»
Медіація є гнучким процесом, де сторони самі вирішують, де та коли вони будуть зустрічатися, будуть їх зустрічі проходити спільно чи окремо. У разі потреби вони завжди можуть зробити перерву або взяти додатковий час.
У судовому ж процесі є чіткий регламент його проведення, який, до того ж, якщо й зазнає змін, то зазвичай не з ініціативи та за бажанням сторін.
«Домовленість, яку хочуть виконати всі»
Як вже було відзначено, за результатами судового процесу на сторони покладається обов'язок щодо виконання рішення, яке було прийнято за них судом. За результатами ж медіації між сторонами укладається медіаційна угода, у якій прописуються досягнуті домовленості та яка є обов'язковою до виконання. Сторони самі беруть на себе відповідальність щодо її виконання та самостійно обирають змістове наповнення своїх обов'язків. Як наслідок, рівень виконання досягнутих домовленостей за результатом проведення медіації складає 90-95%, у той час, як рівень виконання судових рішень, попри усі реформаторські перетворення в Україні, – 3-4 %, що залишає бажати кращого.
«Співпраця з іноземними партнерами»
Будь-який підприємець зацікавлений у розвитку своєї справи, для чого вкрай важливим є пошук нових контрагентів з більш вигідними умовами співпраці, а також вихід на міжнародний ринок для збільшення обсягу активів.
Так, однією з умов, здатною вплинути на успіх у побудові системних продажів на міжнародній арені, є налагоджена комунікація з іноземним партнером. Водночас доволі часто українському бізнесу важко навіть знайти такого партнера через те, що його лякають умови їх співпраці. У переважній більшості вони пов'язані з пунктами договору, що присвячені вирішенню суперечок, у тому числі й щодо проведення медіації в разі виникнення будь- якого конфлікту. Проте наразі практика свідчить, що іноземні партнери схильні обирати саме альтернативні способи врегулювання конфліктів на противагу традиційним. Особливо на противагу українській судовій системі, про недоліки якої, мабуть, відомо вже всім.
Де застосовується медіація?
Майже у всіх сферах – від сімейних суперечок до міжкультурних конфліктів. Наприклад, у Великій Британії за допомогою медіації щодня вирішуються близько 80 % спорів, а в США – 97 %, при цьому в останніх є категорія справ, у яких медіація є обов'язковою. Найбільш ідеальною сферою для медіації є сфера інтелектуальної власності, особливо щодо таких питань, як визначення авторства, спільного створення й використання результатів інтелектуальної праці.
У бізнесі проведення медіації може бути доречним при вирішенні конфліктів між партнерами, у трудовому колективі, з клієнтами й постачальниками, а також з державними органами. Зокрема, нещодавно в Україні з'явився наочний приклад проведення успішної медіації між Державною фіскальною службою України та тютюновим гігантом Філіп Морріс Україна. За результатами процедури був закритий судовий розгляд справи на 635 мільйонів гривень.
На сьогодні медіація застосовується й багатьма іншими міжнародними корпораціями, серед яких Apple, Coca-Cola, Microsoft, Siemens, Ernst&Young, Deloitte, PepsiCo тощо. Цьому сприяв і той факт, що, починаючи з 80-х років минулого століття, понад 4000 компаній США долучилося до спільної заяви про застосування альтернативних способів вирішення спорів (включаючи медіацію) (АРС) при Міжнародному інституті попередження та вирішення конфліктів (CPR).
Отже, медіація - це не лише один з альтернативних способів, як вирішити конфлікт у бізнес-середовищі, але також об'єктивна необхідність для збереження ділової репутації та конкурентна перевага для будь-якого підприємця. Як показує практика діяльності провідних міжнародних корпорацій, сьогодні в бізнесі важливо вміти домовлятися та зосереджувати свої зусилля не на протистоянні, а на створенні спільного продукту, який вирішуватиме проблеми населення та задовольнятиме його інтереси.
Упевнені, що і в нашій країні представники бізнес-спільноти віддадуть перевагу переговорам за участю професійних посередників, оскільки саме такий формат сприяє конструктивному діалогу між сторонами та виробленню креативних варіантів рішень, що збереже їм час та кошти.
Стаття написана в співавторстві з Любов 'ю Бартащук,
адвокатесою, бізнес-медіаторкою Business MEDIATION POINT GROUP
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 352
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 280
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 190
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 152
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 145
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 54973
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 48528
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
11134
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10443
-
"Поганий день для Путіна". Реакції західних посадовців на атаку СБУ по аеродромах Росії
9385