Purposes of international police cooperation–межі допустимості розшуку Iнтерполу
Комісія з контролю за файлами Інтерполу застосовує критерій серйозності правопорушення в поєднанні з цілями міжнародного поліцейського співробітництва.
Часто запитують, чи реально видалити дані про особу з баз даних Інтерполу та які підстави для цього. Клієнти помилково вважають, що Інтерпол повинен розглянути аргументи щодо відсутності вини особи у злочині за який її розшукують та скасувати розшук, втім, стандарти оскарження червоної картки лежать у зовсім іншій площині.
Суть оскарження будь-якого розшукового повідомлення стосуються порушень правил та регламентів самого ж Інтерполу, які можуть допускаються правоохоронними органами країн, що ініціюють внесення даних про особу до бази Інтерполу.
Однією з таких підстав, про яку хочу розповісти в даній статті, є невідповідність публікації червоного розшукового повідомлення цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Положенням Регламенту Інтерполу з обробки даних (RPD) які визначають мінімальні критерії допустимості для публікації «red notice» визначено, що такі дані повинні відповідати цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Цілі міжнародного поліцейського співробітництва закріплені в статті 10 RPD, однак їхній перелік не дозволяє нам в точній мірі оцінити те, які справи можуть становити інтерес для міжнародного поліцейського співробітництва, а які ні.
У одному з рішень 108 сесії Комісії з контролю за файлами Інтерполу міститься досить цікавий випадок скасування розшукового повідомлення «Red notice» на основі невідповідності поширення даних про особу цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Справа стосувалась розшуку особи за обвинувачення у банальній крадіжці мобільних телефонів.
В даній справі особа розшукувалась на підставі вироку суду яким була встановлена вина та обставини вчинюваного злочину. Комісія встановила, що з одного боку крадіжка безперечно визнається злочинним діянням, та межі покарання за вчинюваний злочин на національному рівні, дозволяють здійснити публікацію червоної картки, як це передбачено ст. 83 RPD.
Проте, у даній справі Комісія вважала, що для цілей Інтерполу та в світлі застереження щодо червоних повідомлень передбачених статтею 35 RPD, справа заявника стосується дрібного правопорушення, котре не відповідає вимогам статей 35 и 83 RPD.
Іншими словами, Комісія застосовує критерій серйозності правопорушення в поєднанні з цілями міжнародного поліцейського співробітництва.
Така логіка дозволяє зробити висновок про те, що у разі якщо особа вчинила крадіжку мобільних телефонів вартістю наприклад 3 000 доларів США та покарання за таке діяння становить мінімум 3 роки позбавлення волі, то міжнародний розшук такої особи, скоріше за все, не буде представляти інтерес для Інтерполу.
Така ж ситуація має місце і з сумою збитків завданих злочином, адже вчинення злочину який за національним законодавством відноситься до категорії тяжких, Інтерполом може бути віднесено до дрібного злочину в контексті суми збитків.
Така ситуація мала місце у справі де я представляв інтереси особи розшукуваної за підозрою у вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Оскільки діяння мало місце у 2007 році, сума інкримінованих збитків у розумінні Інтерполу конвертувалась по відношенню гривні до євро за курсом на момент розгляду справи в Комісії, а не на момент вчинення інкримінованого діяння та була оцінена в 1669 Євро.
Така сума була розцінена Комісією як відсутність інтересу для цілей міжнародного поліцейського співробітництва, а тому дані про особу були видалені.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 441
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 427
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17962
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12786
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11515
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10253
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 8903