Що не так з іноземними інвестиціями в Україні
Чому іноземці не хочуть інвестувати в Україну.
За роки незалежності Україна так і не стала інвестиційно привабливою державою. Інвестори продовжують ставитися насторожено до України і остерігаються вкладати кошти у проєкти, на реалізацію яких потрібно щонайменше кілька років. Натомість, вони надають перевагу не інноваційним галузям, де можна швидко заробити великі гроші.
Говорити про реальний розвиток української економіки можна буде лише, коли суттєво покращиться ситуація з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) від компаній-нерезидентів. Однак, статистичні дані показують, що основна маса коштів, яка заходить у країну, - з офшорів, а також від заробітчан, які роблять дуже незначний вклад у розбудову вітчизняного бізнесу.
Візьмемо для прикладу 2019-й. Впродовж року найбільше інвестицій в Україну зайшло з Кіпру (8,9 мільярдів доларів), Нідерландів (6,5 мільярдів доларів), Віргінських островів (1,3 мільярди доларів). Основна частина цих коштів - не іноземні інвестиції, а фінанси офшорних компаній українських резидентів, які повернули в країну раніше виведені гроші. Натомість, прямих іноземних інвестицій з західних держав було значно менше і вираховувалися вони сотнями мільйонів, але аж ніяк не мільярдами доларів.
Втім, у порівняні з попередніми роками, реально катастрофічним за показниками інвестицій став 2020-й. Минулого року фінансисти вперше зафіксували відтік капіталовкладень з-за кордону. За даними сайту Мінфін, втрати склали майже мільярд доларів. Чому так сталося? Основна причина - пандемія коронавірусу. ВВП багатьох країн Заходу впало до 10% і їм, банально, було не до інвестицій. Друга ж причина - у нас самих. Україна не виконує отриману у червні минулого року 18-місячну програму МВФ на п'ять мільярдів доларів. Після першого траншу у розмірі 2,1 мільярда, уряд не зміг домовитися про продовження програми. Це, звісно, погіршило ставлення іноземних компаній до України, оскільки співпраця з МВФ - важливий маркер для інвесторів.
Ще один важливий показник інвестицій - в які сфери вкладаються кошти. Тут статистичні дані також не надто втішні. Привабливими для інвесторів, які представлені на українському ринку, є промисловість, сфера торгівлі, фінансовий сектор. Такі капіталовкладення не особливо сприяють інклюзивному розвитку економіки і не посилюють конкурентні позиції України на світових ринках. Наукоємне і високотехнологічне виробництво, яке потребує тривалих неприбуткових фінансових вливань, але яке б сприяло модернізації вітчизняної економіки і росту конкурентоздатності, наразі, на жаль, не особливо цікавить іноземних інвесторів.
Як же покращити інвестиційний клімат? В першу чергу, звісно, слід говорити про судову реформу і усунення силовиків від економіки. Зараз Україна посідає лише 105-е місце серед 141-ї країни за рівнем незалежності судової системи, що є проблемою для притоку інвесторів, які не ризикують вкладатися в країну, де не зможуть захистити свій капітал.
Інші важливі перешкоди для приходу в Україну ПІІ, які називає Європейська бізнес асоціація, - високий рівень бюрократії, перевищення повноважень органами контролю і перевірки, ігнорування органами державної влади проблем інвесторів, корупція, проблеми з відшкодуванням ПДВ та нечіткість законодавчих норм, які часто можна трактувати неоднозначно. А ще у нас дуже консервативна система трудових відносин, яка потребує лібералізації.
Закінчити все ж хочу на позитивній ноті. Якою б не була поточна ситуація, проблеми, які ускладнюють притік інвестицій, не можна назвати непереборними. До того ж, не можна сказати, що нічого не змінюється. Як мінімум, Україна щороку покращує свої позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу від Doing Business, а це також непоганий стимул для інвесторів придивитися до нашої країни.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 446
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 431
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18365
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 13646
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12006
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10488
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9476