Проміжні підсумки роботи ринку землі
Після паузи з початком повномасштабної війни відновилась хвиля продажу земельних ділянок
Рік тому кількість охочих купити землю була величезна, та не було охочих продати, а зараз абсолютно навпаки. Водночас українська земля вважається найдешевшою в Європі.
Ринок землі сильно сприятиме відновленню економіки після війни. У людей з’явилась можливість продавати та купувати землю, запускати власне господарство, інвестувати в розвиток.
Тому Уряд ухвалив введення послуги, яка збільшить прозорість та ефективність функціонування ринку землі.
Загалом за період із 1 липня 2021 року (від початку продажу земель сільгосппризначення) до 31 грудня 2022 року здійснено понад 142,9 тис. транзакцій на земельні ділянки загальною площею майже 322,2 тис. га.
За час з 24 лютого 2022 року, на ринку землі загалом було укладено майже 42 тис. угод, вони охоплюють площу понад 77,6 тис. га. Водночас за два останні тижні було реалізовано понад 11 тис. га (майже 5,4 тис. правочинів).
За даними Мінагрополітики, середня ціна 1 га землі в Україні за підсумками грудня 2022 року становить 52 462 грн.
Такий показник отримано на підставі 117 586 угод із продажу землі площею 268,3 тис. га. У грудні 2021 року середня ціна становила 35,6 тис. грн.
Топ областей із найвищим цінником за 1 га землі в грудні 2022 року:
- Івано-Франківська область (292,7 тис. грн)
- Донецька (244,68 тис. грн)
- Київська (212,7 тис. грн)
- Львівська (107,7 тис. грн)
- Житомирська (майже 88,8 тис. грн).
Найнижчу вартість гектара землі в грудні зафіксовано в Сумській області (10,53 тис. грн), на Чернігівщині (17,53 тис. грн) та на Волині (19,74 тис. грн).
Топ областей за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини з 1 липня 2021 року:
- Харківщина (39,5 тис. га)
- Дніпропетровщина (29 тис. га)
- Полтавщина (26,3 тис. га)
- Кіровоградщина (26,1 тис. га)
- Херсонщина (21 тис. га).
Найнижчі показники демонструють Івано-Франківська (1,7 тис. га), Закарпатська (2,3 тис. га) та Чернівецька (2,8 тис. га) області.
З невтішних прогнозів – власникам паїв з земель сільськогосподарського призначення не варто чекати зростання орендної плати в сезоні-2023, як це було до 2022 року. В сезоні 2023 року орендна плата власникам земельних ділянок не зміниться, хоча деяке коригування договорів можливе.
В Україні понад 60 млн га землі. З них 42,7 млн га – понад 70% – це земля сільськогосподарського призначення. При цьому йдеться про дуже родючі ґрунти. Близько 40% с/г землі в Україні – це чорноземи.
Нагадаю що під дією мораторію на купівлю-продаж землі перебувало понад 41 млн га, із них понад 31 млн га – це земля що перебувала у приватній власності, з якої майже 28 млн га – приватні паї. У державній та комунальній власності – понад 10 млн га.
Власників земельних паїв нині близько 7 мільйонів. Проте кількість землевласників та землекористувачів в Україні перевищує 25 млн. Загалом сільськогосподарські угіддя в Україні займають 68,5% території. За даними Держстату, сільгоспугіддя – 41,8 млн га, з них рілля – 32,5 млн га.
При цьому самі власники обробляють менше третини землі. Ті, хто обробляє орендовану землю, отримують її переважно від приватних власників – 56%. Землі, орендовані у держави, дають ще 8% обробки. І приблизно стільки ж – 7% землі – не обробляється взагалі.
Якщо поглянути на ринок землі не с/г призначення, то на операції з купівлі-продажу припадає близько третини, на спадщину – понад чверть, а от на оренду – лише кожна п'ята.
За даними опитування, яке проводилося у 2021 році, здають свої паї в оренду фермерам 61,4% власників, аграрним холдингам – 36,3%.
Здають в оренду терміном від 7 до 10 років 52,1% власників паїв, від 10 до 20 років – 19,0%, від 20 до 49 років – 4,0%, неформальний договір – 17,0%. Платню за оренду отримують грошима 42,3% власників земельних паїв, 16,6% – продукцією або послугами, 40,5% – грошима й продукцією/послугами.
Маю надію що введення мінімального податкового зобов'язання та воєнні реалії різко змінять тенденції на земельному ринку, адже ні в орендодавців-власників землі, ні в орендарів не буде стимулів приховувати орендні відносини та справжні суми оренди.
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
43080
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
17749
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 15338
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 14397
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12557