Хто і за що торгується: надра України і ставка на "гаранта схеми"
Нова світова конкуренція за стратегічні ресурси
У світовій геополітиці формується нова реальність. Після повномасштабної агресії Росії Україна стала не лише форпостом безпеки, але й — свідомо чи ні — центром майбутнього глобального ринку ресурсів. Йдеться не лише про оборону. Йдеться про стратегічні надра: титан, літій, уран, рідкоземельні метали. Все те, що рухає економіки XXI століття — енергетику, оборону, високі технології.
І саме тому навколо України — кулуарна конкуренція. США, Велика Британія, Франція — кожна держава просуває свою модель партнерства. Це нормально. Кожна з них захищає свої стратегічні інтереси — і робить це відкрито або під грифом конфіденційності. Цинічно було б очікувати від них альтруїзму. Але саме тому ще важливіше: що в цей момент робить Україна?
Американська модель: фонд і прозорість
За адміністрації Дональда Трампа Сполучені Штати запропонували Україні чітку модель: створити спеціальний публічний фонд, де пайовиком буде українська держава. Прибутки — розподіляються прозоро. Контроль — через механізми нагляду, публічного звітування та міжнародного аудиту. Модель жорстка, але зрозуміла: вигоду отримує не група наближених, а вся країна через державні інституції.
Британський підхід: приватні гравці та тіньова легітимність
Велика Британія, за неофіційними даними, просуває іншу модель — співпраця через українські компанії, які вже мають ліцензії на користування надрами. За юридичне супроводження цих угод, буцімто, відповідає структура, пов’язана з одним із найвідоміших фінансових домів — Ротшильдами. Формально все виглядає цивілізовано. Але питання не у формі. Питання — в обхідній природі угод: вони укладаються не з державою як суб’єктом публічного інтересу, а з приватними структурами, наближеними до політичного керівництва України.
Франція: повернення у гру через уран
Франція після втрати контролю над урановими родовищами в Африці (зокрема, в Нігері) опинилася у вразливій позиції. Її атомна енергетика — одна з найбільших у світі — вимагає сировини. І тут британська пропозиція з українськими урановими родовищами може стати компенсаторним фактором. Франція логічно підтримує ту модель, яка дозволяє їй повернути стратегічну стабільність. Це не виглядає цинічно — це нормальна міжнародна гра інтересів.
Цинізм — не у Лондоні чи Парижі. Він — у Києві
Цинізм починається там, де держава не каже народу правди. Наразі тексти і британської, і американської версій угод тримаються в таємниці. Жодного відкритого парламентського обговорення. Жодної експертної дискусії. Жодної спроби пояснити суспільству: хто, на яких умовах, і на якій підставі отримає доступ до надр, що, згідно з Конституцією України, належать народу.
Більше того — створюється враження, що ресурси обмінюються не на технології чи оборону, а на політичну підтримку: мовляв, “ви лишаєте нас при владі — ми гарантуємо доступ до ресурсів”. Це вже не геополітика. Це — спотворений внутрішній договір на шкоду національному суверенітету.
Або ресурс для держави, або — джекпот для обраних
Україна має історичний шанс зробити правильний вибір. Всі моделі доступу до надр мають проходити через призму публічного інтересу. Якщо виграє модель — з прозорим фондом і державною участю — ми отримаємо інституційну базу для відновлення. Якщо ж переможе кулуарна схема — надра стануть черговим «офшором» для обраних, знову ж таки — за мовчазною згодою держави.
Вибір ще не зроблено. Але мовчання — це теж вибір.
Довідково наведу дані щодо запасів основних корисних копалин України у відсотках до світових ресурсів:
1. Залізна руда
- Світові запаси: близько 230 млрд тонн.
- Запаси України: близько 28 млрд тонн.
- Частка у світових запасах: близько 12%.
2. Марганцева руда
- Світові запаси: близько 2,5 млрд тонн.
- Запаси України: близько 2,5 млрд тонн (Україна має майже повний контроль над світовими запасами).
- Частка у світових запасах: 100%.
3. Титанові руди
- Світові запаси: близько 350 млн тонн.
- Запаси України: 55 млн тонн.
- Частка у світових запасах: близько 15%.
4. Графіт
- Світові запаси: близько 300 млн тонн.
- Запаси України: близько 27 млн тонн.
- Частка у світових запасах: близько 9%.
5. Гіпс
- Світові запаси: близько 60 млрд тонн.
- Запаси України: 1,5 млрд тонн.
- Частка у світових запасах: близько 2,5%.
6. Кам'яне вугілля
- Світові запаси: близько 1 трлн тонн.
- Запаси України: 34 млрд тонн.
- Частка у світових запасах: близько 3,4%.
7. Природний газ
- Світові запаси: близько 200 трлн куб. м.
- Запаси України: 1,1 трлн куб. м.
- Частка у світових запасах: близько 0,55%.
8. Нафта
- Світові запаси: близько 1,7 трлн барелів.
- Запаси України: 0,6 млрд тонн (близько 4,4 млрд барелів).
- Частка у світових запасах: близько 0,25%.
9. Уран
- Світові запаси: близько 6,1 млн тонн.
- Запаси України: 75 000 тонн.
- Частка у світових запасах: близько 1,2%.
10. Літій
- Світові запаси: близько 86 млн тонн.
- Запаси України: точні дані варіюються, але на сьогодні країна має перспективні родовища літію в Закарпатті.
- Частка у світових запасах: менше 1%, проте запас потенційно може зростати завдяки новим відкриттям.
11. Цирконій та германій
- Світові запаси цирконію: близько 60 млн тонн.
- Запаси України цирконію: приблизно 1 млн тонн.
- Частка у світових запасах: близько 1,7%.
- Германій: Україна є важливим гравцем у видобутку германію (особливо в Луганській та Донецькій областях), але частка у світових запасах є меншою, ніж 1%.
Ці дані свідчать, що Україна має значний потенціал у видобутку різних корисних копалин, зокрема таких, як залізна руда, марганець і титанові руди, де частка України у світових запасах дуже велика
Ці ресурси можуть бути важливими як для внутрішнього використання, так і для залучення інвестицій, але питання про їх ефективне використання та управління залишається не вирішеним.
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1132
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 143
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 136
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 135
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 105
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 7986
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 5605
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 5542
-
Найбільша приватна авіакомпанія Росії скасувала частину рейсів: немає запчастин до літаків
Бізнес 3750
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3727