Високовартісні закупівлі "Охматдиту" – тільки для "своїх"?
Сподіваюсь,що замовники залишать в старому році свої «напрацьовані» методи, якими всупереч принципам проведення закупівель відсікаються непотрібні постачальники, а залишаються лише свої, «намолені».
Незважаючи на примхи погоди, Новий рік все ж таки наближається. Настає пора певних підсумків а також побажань, сподівань …
Але ж головна наша тема залишається актуальною – це медичні закупівлі. Тому хотілося б, щоб замовники залишили в старому році свої «напрацьовані» методи, якими всупереч принципам проведення закупівель відсікаються непотрібні постачальники, а залишаються лише свої, «намолені».
Так, лікарня «ОХМАТДИТ», що у м. Києві, під час проведення окремих закупівель (як правило, на досить значну суму), встановлює у тендерній документації додаткову вимогу, згідно з якою потенційний учасник повинен надати клінічний відгук про застосування, ефективність та безпеку препарату в певних медичних закладах, обов’язково за підписом завідуючого відділенням та керівника закладу.
Крім того, що така вимога відверто дискримінує учасників, вона створює широкий простір для можливих зловживань при виборі переможця. Адже вона передбачливо сформульована таким чином, що не містить жодної конкретики, крім того, що її має надати певний медичний заклад. А заява про ефективність та безпеку препарату без зазначення точних, співставних показників сама по собі нічого не варта.
Тим більше, отримання такого відгуку може вилитися у той ще квест, оскільки документ має бути підписаний двома посадовими особами медичного закладу, які взагалі-то надавати його не зобов’язані.
У поточному році лікарня провела декілька закупівель, де встановлювала таку дискримінаційну вимогу до учасників. З приводу останньої з них – закупівля імуноглобулінів з очікуваною вартістю понад 27 мільйонів гривень, - направляла лист до замовника та отримала пояснення, що при підготовці тендерної документації лікарня завжди, без виключень, керується законодавством України з урахуванням прав і потреб пацієнтів.
Але ж детальний аналіз вже проведених закупівель ставить нові запитання.
Наприклад, в квітні цього року лікарня оголосила закупівлю препарату Меропенем (очікувана вартість 1 599 543,00 грн). До тендерної документації, серед іншого, включила вимогу про надання клінічного відгуку про застосування, ефективність та безпеку препарату в Центрах або дитячих відділеннях онкогематології за підписом завідуючого відділенням та керівником закладу.
Але виявилось що ще раніше, в березні 2019 року, лікарня вже проводила закупівлю цього ж препарату, уклавши прямий договір з постачальником. Тобто фахівці лікарні вже мають досвід застосування такого препарату та їм відомо про його ефективність та безпечність.
Однак, найцікавіше є те, що закупівля Меропенему проводилася лікарнею й наприкінці 2018 року, у грудні. Так, було оголошено закупівлю для задоволення потреби протягом 2019 року, очікувана вартість за лотом перевищує три з половиною мільйона гривень. До тендерної документації включено цю таку вкрай необхідну вимогу ‑ надати клінічний відгук про застосування знову ж таки в Центрах або дитячих відділеннях онкогематології. В поданих учасниками пропозиціях містились відгуки про досвід застосування препарату, принаймні в пропозиції переможця. Крім того, оскільки лікарня проводила ще декілька допорогових закупівель цього ж препарату, то в неї вже був достатній портфель даних щодо його використання.
Так навіщо в кожній наступній закупівлі встановлювати дискримінаційну вимогу щодо надання відповідних клінічних відгуків про застосування препарату, якщо лікарнею така інформація вже отримана з попередніх закупівель. Тим більше, безпосередньо лікарнею вже застосовувався цей препарат, отже лікарня володіє даними, які вимагає надати в нових закупівлях.
Дискримінаційний підхід, ніщо інше.
Вимога щодо клінічних відгуків включається і до закупівлі іншого препарату - цефепіму. Закуповувало його лікарня на близько півтора мільйони гривень.
Дуже здивувало те, що цінові пропозиції коливались в межах від 271 245 грн. до 1 287 130 грн. Цікаво яким чином лікарня вираховувала очікувану вартість, якщо учасники спроможні поставити товар втричі дешевше.
Однак, найдешевші пропозиції учасників були відхилені внаслідок відсутності того самого клінічного відгуку, який вкрай необхідний лікарні. Замовником була акцептована найдорожча пропозиція ТОВ «БаДМ-Б» вартістю 1 287 130 грн.
Отже, економія становить 13% замість 70%.
Таким чином, як свідчить практика, включення до тендерної документації вимоги щодо надання відповідних клінічних відгуків про застосування препарату прямо призводить до порушення принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
По-перше, порушується принцип недискримінації учасників, адже отримання чи неотримання учасником такого вігуку може залежати виключно від доброї волі посадових осіб медичних закладів.
А по друге, виникають проблеми з дотримання замовником принципу максимальної економії та ефективності. Про яку економію та ефективність може йти мова, коли фактично вартість одного листа-відгуку виходить приблизно мільйон гривень.
Без включення до тендерної документації умови про надання відгуку необхідний препарат можна було б купити значно дешевше. Невже ці кошти були у лікарні зайвими?
Але ж навіщо платити менше?
Законодавство в сфері закупівель передбачає, що замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Сподіваюсь, Новий рік принесе нам усім тільки кращі зміни, в тому числі в медичних закупівлях.
З прийдешнім!
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 346
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 144
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 122
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 92
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 36516
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 32815
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
19146
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12781
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12347