Куди рухається Україна?
Без відповіді на це питання майбутнє нашої держави, майбутнє його жителів - українців, залишається дуже примарним, що залежить від примхи чергових тимчасових правителів у владі
Ось, вже, практично, 27 років своєї новітньої історії нашакраїна день за днем, місяць за місяцем, рік за роком кудись рухається.
Щось відбувається у зовнішньополітичному напрямку, увнутрішньому економічному і соціальному розвитку. Але, все це, що відбувається,більше нагадує, в кращому випадку, топтання на місці, ніж рух по висхідній.
Україна деградує. Економіка країни, за минулі роки, впалабільш, ніж в два рази, реальний рівень життя українців знизився пропорційноцьому падінню економіки, чисельність жителів України скоротилася з 52-х доофіційних 42-х мільйонів чоловік.
А, найголовніше, - ми, як випали, з розпадом Союзу, врозряд держав третього світу, так державою третього світу до сьогоднішнього дняі залишилися. Забезпечуючи домінантні держави своїми сировинними і людськимиресурсами.
Куди сьогодні рухається Україна? Якою вона буде через 5-ть,10-ть, 20-ть років?
Без відповіді на це питання майбутнє нашої держави,майбутнє його жителів - українців, залишається дуже примарним, що залежить відпримхи чергових тимчасових правителів у владі.
Нам потрібен чіткий образ майбутньої України. Нам потрібнабагатофакторна модель нашої держави 20-ти річного, припустимо, майбутнього,яка, з одного боку, дасть можливість представити нам, що ми, як країна, хотілиб з себе представляти через 20-ть років. З іншого боку, показники такоїкомплексної Моделі стали б чіткими орієнтирами, цілями, які повинні бутидосягнуті в політичному, соціальному, і економічному розвитку України, з тим,щоб наша країна стала економічно потужною, і соціально успішною.
Модель майбутньої України, Програма її досягнення, повиннібути розроблені висококваліфікованими фахівцями під контролем Громадянськогосуспільства, і передані державним інституціям влади для виконання. Незалежновід політичних уподобань тієї чи іншої генерації влади, що періодично приходятьдо керівництва державою.
Але, перед тим, як ініціювати розробку Моделі майбутньоїУкраїни, Програми соціально-економічного та політичного розвитку країни,суспільство повинно відповісти на ряд основоположних для його розвитку, ірозвитку держави, питань.
Українатак і залишиться, в геополітичних світових розкладах, країною третього світу, колонією,приреченою забезпечувати метрополії дешевими природними і людськими ресурсами?
Або, ми, всеж-таки, спробуємо стати рівноправним гравцемсеред держав, хай не першого, але, хоч, другого рангу?
Якийтип держави ми збираємося будувати: ліберальну, або тоталітарну?
Ліберальну, де гарантуються права і свободи всіхгромадян, і рівність всіх перед законом. При контролюючої ролі держави,покликаної гарантувати забезпечення цих принципів.
Або тоталітарну? І, не має значення, цей тоталітаризмдержавний, або авторитарний.
Якийсуспільно-економічний лад створюємо?
Продовжуємо миритися з олігархічним, або, всеж-таки,переходимо до сучасного, демократичного?
Якийтип суспільства вибираємо: доіндустриальне (аграрне), індустріальне (зурахуванням наявного потенціалу), або, вже, постіндустріальне?
Якуекономіку будуємо: відкриту, або монопольну?
Яке моделюємоспіввідношення, в структурі українського ВВП, між споживанням, накопиченням, таінвестиціями в основний капітал держави?
Бо, від цього співвідношення залежить, чи буде країнаекономічно та соціально розвиватись, чи буде проїдати власні економічнірезультати
Якийпринцип розподілу результатів зростання економіки впроваджуємо:справедливо-інклюзивний, або директивно-екстрактивний?
Якісоціальні та економічні Цілі мають бути досягнуті в результаті реалізаціїМоделі майбутнього України?
Сьогодні, відповіді на ці основоположні питання нинішнявлада давати не хоче. Їм це не вигідно. Набагато вигідніше вести країну вневизначеному напрямку, управляти державою в ручному режимі.
Але, нам, Громадянському суспільству, якщо ми хочемо жити вцивілізованій Україні, неминуче доведеться на ці питання відповісти.
Інакше, ми так і залишимося країною третього світу підзовнішнім кураторством.
- Скандал з мобілізацією на Буковині: багато питань та шокуючі зізнання Дана Ярова 19:06
- Коли справедливість перестає бути спільною мовою Андрій Мазалов 18:00
- Ліміт 10% у закупівлях електричної енергії: чому позиція ВС є дискусійною? Віталій Булат 15:41
- Освітня реформа: діти без освіти чи освіта без дітей? Любов Шпак 15:09
- Професія, якої не вчать: як закупівельникам здобути знання? Дмитро Соловей 11:37
- Скасування Господарського кодексу України. Головні положення змін Павло Пирков 11:13
- CBAM ЄС: як українському бізнесу підготуватись до вуглецевого кордону у торгівлі Ростислав Никітенко 09:20
- Євроінтеграція, права людини та ЛГБТІК+: виклик для України та історичне вікно можливостей Анастасія Чеботарьова 07.06.2025 19:28
- Форензик у бізнесі: інструмент викриття шахрайства, повернення активів і контролю Артем Ковбель 07.06.2025 18:03
- 5 путінських олігархів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій Володимир Горковенко 07.06.2025 11:01
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри Анастасія Опанасюк 06.06.2025 19:23
- Пончо, які роблять бійців невидимими для ворожих тепловізорів – історія, що затягнулася Дана Ярова 06.06.2025 15:44
- Як новий закон змінює правила повернення майна у добросовісного набувача Віктор Сизоненко 06.06.2025 14:51
- Лояльність клієнтів на основі ШІ: відчуття приналежності, що виходить за межі транзакцій Андрій Волнянський 06.06.2025 10:40
- Чоловіча пластика без табу: від повік до інтимної зони Дмитро Березовський 05.06.2025 16:02
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 515
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 310
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати 121
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх 116
- Instagram-усмішка, яка шкодить. Що не розповідають ті, хто рекламує вініри 78
-
Путін готує засідання Ради безпеки – якими є вірогідні сценарії його дій
Думка 22637
-
Біткоїн на чорний день: як країни формують крипторезерви перед кризами
Думка 3175
-
"Ледь дітей не їдять": чи варто боятися "бійцівських" собак – історія амстаффа Сема
Життя 3160
-
Збройовий експорт на мільярди: між монополією, корупцією та потребами фронту
Бізнес 3160
-
Це не вирок, це шлях: актор Дмитро Вівчарюк — про сина з аутизмом, прийняття і косі погляди
Життя 2860