Майбутнє гіпермаркетів. Як змінилися мережі магазинів та які зміни ще попереду
Світ після глобальної пандемії створив багато викликів і для маленьких магазинів і для гіпермаркетів.
До того ж аби залишитися на плаву у кислотному конкурентному середовищі недостатньо думати про мінімізацію втрат під час кризи. Необхідно трансформувати формати спілкування з покупцем, програми лояльності, логістику доставки товару до покупця, вдосконалювати аналіз клієнтських даних і ставити в пріоритет особисту безпеку споживача та своїх працівників.
Як змінився покупець?
Разом зі світом, змінюються й уподобання споживачів в сторону локальних брендів і постачальників на противагу відомим глобальним брендам.
Відтепер в ціні широкий асортимент екологічних продуктів локальних виробників, фермерства та крафтових мануфактур (невеликі виробники, які виготовляють натуральні продукти, не додаючи підсилювачів смаку, фарбників тощо).
Також збільшився попит і на веганські продукти тощо.
Як змінився рітейл?
Через те, що покупець став вибагливішим, став змінюватися і рітейл.
Компанії почали ретельніше аналізувати вартість своїх активів. Зокрема, магазинів, працівників і лояльність покупців, що спонукає більшість гіпермаркетів та локальних магазинів до перегляду стратегій розвитку або зміни концепцій.
Магазинам доводиться більше вкладати гроші на сталий розвиток, на розробку програмного забезпечення для онлайн-продажів та організацію доставлення. Адже ті магазини, що не відповідали вимогам покупця було не солодко. Фактично було два виходи з ситуації: або зачинатися, або пристосовуватися до нових умов, що диктує ринок.
Гіпермаркети підлаштувалися під покупця
Магазини, в які ви ходите стали кращими, чи не так? Адже супермаркет намагається дати споживачеві все, що він бажає. Колись складно було уявити, що в супермаркеті може продаватися їжа високої кухні, або фаст фуди. Зараз це стало нормою, коли в супермаркетах є кухня, випікається власний хліб, тістечка, торти тощо. Більш того, стало нормою і продаж продуктів під власним брендом.
Якщо раніше людина приходила в супермаркет за продуктами, то зараз вона може не тільки придбати все для дому, але ще й поїсти поза домом.
Також, скоріш за все ця людина захоче розрахуватися картою.
Та сама людина наступного разу може взагалі не прийти в магазин, а зробити покупки онлайн.
За даними деяких аналітичних центрів майже вдвічі.
Відтак, згідно з дослідженням KPMG Global "Споживачі та нова реальність", продуктовий e-commerce виріс на 107% в порівнянні з торішніми показниками.
Фактично, споживачі стали купувати вдвічі більше в онлайні, попри це все ж частка онлайн-покупок зараз не більше 10%. Однак, ця цифра потенційно може зростати.
Так, у березні 2021 року вже 62% українських інтернет-користувачів у віці 16-65 років декларували, що сплачували за товари та послуги через інтернет.
Це на 22% більше в порівнянні з докарантинним початком 2020 року. Ріст відбувся завдяки частці активних "платників в інтернеті" – тих, хто оплачує товари та послуги в інтернеті хоча б раз на місяць: у березні 2020 року їх було 29%, а у 2021 році стало 43%.
Найактивніші користувачі е-платежів – люди у віці 30-39 та 40-54 роки. Їм більш притаманно оплачувати товари та послуги через інтернет, аніж населенню у цілому. Серед цих аудиторій частка "платників в інтернеті" за рік виросла найбільше – з 54% до 71% та з 50% до 70% відповідно.
Ми стаємо свідками розвитку нового покоління гіпермаркетів, які стрімко набирають обертів у покращенні свого сервісу. Тож, можливо скоро ми прокинемося у реальності, коли доставлення продуктів відбуватиметься за лічені хвилини, до того, як розігріється ваша сковорідка.
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 358
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 356
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 236
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 195
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
60697
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 23094
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22411
-
Імітація замість переговорів – що принесла чергова зустріч у Стамбулі
Думка 9792
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 9713