Києву слід стати реальним авангардом стримування Кремля
Зростання напруги навколо російської агресивної політики у загальноєвропейському масштабі вимагає українців задуматись – чи дійсно ми належно реагуємо на загрози
Зростання напруги навколо російської агресивної політики у загальноєвропейському масштабі вимагає українців задуматись – чи дійсно ми належно реагуємо на загрози. Якщо ми - учасники війни, то маємо бути в авангарді жорсткого стримування Кремля. На жаль, часто реальність протилежна.
Чехія звинувачує сумновідомих російських агентів Петрова і Баширова у підривах складів зброї, яку продавали до України в 2014 році. Висилають дипломатів, зупиняють переговори про співпрацю у будівництві чеської АЕС та можливих поставок російської вакцини. Може це привід і нам врешті нормально розслідувати вибухи в Калинівці та Балаклії? Бо вже кільа роів пройшло, а чіткої версії ми так і не отримали.
Аналогічно і з висиланням дипломатів – цю практику держави Європи і США використовують вже кілька років, а Київ “проснувся” щойно у відповідь на затримання українського консула в Петербурзі. Добре, якщо він дійсно там займався диверсійно-розвідувальною роботою. А якщо ні, то що взагалі наш консул там робив?
Зрозуміло, що все вищезгадане- лише окремі пазли загальної політики “не злити ведмедя і мріяти про мир”. Днями в умовах посиленої загрози ескалації російсько-української війни відбулась зустріч Президента Зеленського у Парижі з лідерами Франції та Німеччини – Еммануелем Марконом та Ангелою Меркель. Та на жаль, принаймні озвучені Зеленським досягнення якось не надихають.
Насамперед – знову втрачається чудова можливість відмовитись від Нормандського формату та просити безпосередньо ввійти в переговорний процес США та Велику Британію. Натомість заявлено про підготовку чергового засідання "Нормандської четвірки", бажано за участі Путіна, де буде розглядатись питання реалізації Мінських домовленостей. Безглузде хапання за ці угоди включає повернення до подальшого обговорення рамкового документу так званих “кластерів” – покрокового виконання Мінських угод. Чи в когось залишається сумнів, що бачимо черговий спосіб запустити невигідний для Києва сценарій, який підтримають Париж з Берліном? Очевидно, що обіцяна Зеленським зустріч в Нормандському форматі або зірветься, або зведеться до спільного тиску Франції, Німеччини та Росії на Україну, аби Київ йшов на компроміс. Аж до неофіційних гарантів поступок у внутрішній політиці (аби повернути позиції медіа-імперії Мертвечука).
Натомість зовсім не озвучена найгарячіша проблема – перешкоджання мореплавству на Чорному та Азовському морях. Це коли Росія на півроку обмежила рух суден через Керченську протоку нібито через свої навчання. Тут не лише військова загроза – а й спроба економічної блокади українського Приазов’я. Вже й США чітко стали на український бік ( ми чули обуренням тимчасово повіреної США в ОБСЄ Кортні Остріан). А для Європи це питання, вочевидь, неактуальне.
Натомість прохання Зеленського до Макрона дати гарантії майбутнього вступу України до ЄС у якомусь світлому майбутньому – взагалі не на часі. І нічого крім приниження не дають. Нам потрібне озброєння. Дипломатична підтримка, санкційний тиск на Росію. А не звична примиренська риторика стурбованості та пусті заклики відвести війська. Чи не досить вже 7 років Нормандського блукання?
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков вчора о 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 521
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 459
- Реформа "турботи" 169
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 108
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 71
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
33518
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
26117
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 13355
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 12844
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 10558