Мобілізація автомобілів – анахронізм та корупційні ризики
Не варто силою відбирати «залізних коней» у співгромадян. Є кращий вихід
Сили оборони України постійно потребують колісного транспорту. Це не новина. Позаяк, майже кожен українець або збирав на «корч» для своїх близьких або знайомих, чи то незнайомих захисників.
На жаль, Українська держава виявилася не здатною під час широкомасштабного вторгнення забезпечити ЗСУ таким витратним матеріалом як автомобіль. Факторів багато. Авто в зоні виконання задач потрібні для військово-побутових цілей. Система волонтерської допомоги дозволяла бути значно більш гнучкими з використанням автівок. Це підвищувало мобільність підрозділів, давало можливість отримувати волонтерські передачі, робити закупки, а також звісно підвозити окреме спорядження туди, де це безпечно.
Нещодавно розпочалось так зване «впровадження в Україні порядку виконання військово-транспортного обов’язку». Фактично - безоплатне залучення транспорту та техніки підприємств на умовах повернення після демобілізації. Для цього видали окремий наказ Міністерства оборони України.
Очевидно, що ця мобілізація авто є пережитком радянської системи. У СРСР автомобілі перебували у власності державних транспортних підприємств. Забирати сьогодні автомобілі у приватних перевізників чи фермерів – крок абсолютно неефективний.
Є пряма загроза знищення логістичних ланцюгів, які є основою стабільного функціонування економіки. Це може призвести до економічних негараздів, паралізує процеси постачання сировини та відвантаження готової продукції, спричинить масові зриви контрактів, штрафні санкції та знищення довіри міжнародних партнерів, що вдарить по репутації українських компаній всередині країни на світовому ринку. Принагідно нагадаю, що чимало підприємств і без того допомагають нашим захисникам своїм транспортом.
Вилучення транспортних засобів з підприємств повертає Україну до моделі закритої економіки радянських часів, де централізоване керування та вилучення ресурсів призводило до економічної стагнації та деградації. Навіть під час війни ми не можемо допустити руйнування економіки, адже саме наші підприємства забезпечують країну ресурсами для боротьби та виживання.
Але є і інший бік: подібний підхід спричиняє корупцію. Якщо в тебе на фермі заберуть дві машини, а на сусідській - жодної, чи це означатиме, що сусід «заніс»? Навіть, якщо не заніс, то ти будеш переконаний що так і відбулось, і спробуєш піти «запропонувати». Це лише розкрутить маховик корупції. Додайте повне ігнорування запиту на справедливість, який існує в суспільстві.
Якщо держава вже вирішила розвантажити волонтерів і нарешті зайнятись питанням автомобілів в армії, то є зрозуміле рішення. Україна повинна негайно звернутися за допомогою до міжнародних партнерів для забезпечення Збройних Сил України необхідними транспортними засобами. У країнах НАТО достатньо автомобілів, і це, зрештою, не летальне озброєння. Цілком вірогідно, що кілька тисяч авто ЗСУ можна отримати в максимально короткі терміни. Перевагою є і абсолютно зрозуміла система не лише отримання, а й поставки до підрозділів транспорту. За нього не треба буде потім платити власникам, він буде кращої якості. Бо уявити собі, в якому стані автомобілі у наших аграріїв, промисловців, портовиків, перевізників, неважко. Який там пробіг, і скільки вони ще проїдуть. Чому досі такого запиту не було - таємниця, нам відомі лише окремі випадки ініціатив окремих урядів чи донорів.
Замість радянської системи «забрати», необхідно створити систему залучення партнерів. Тобто ефективних комунікацій міждержавного рівня. Нагадаю, що саме автотранспорт був основним пунктом ленд-лізу під час Другої світової війни – близько 450 тис. позашляховиків, вантажівок, мотоциклів тоді отримав СРСР від союзників. Нам зараз може вистачити і десятої частини від цього обсягу.
- Наслідки пред`явлення віндикаційного позову зі спливом позовної давності Євген Морозов вчора о 15:14
- Навіщо Феміді обценьки? Лариса Гольник вчора о 09:05
- Корпоративні wellbeing проєкти – за чи проти? Мої думки та досвід Анастасія Яворська 27.09.2024 16:49
- Бізнес на межі фолу: уроки успіху і краху Михайло Зборовський 27.09.2024 16:07
- Медиа и коммуникации во время войны Володимир Стус 27.09.2024 13:09
- Наслідки енергетичної кризи для металобізнесу і будівництва Сергій Коваленко 27.09.2024 11:21
- Внесення змін до плану-графіка проведення податкових перевірок Євген Морозов 27.09.2024 10:47
- 2 запитання, на які не варто відповідати на допиті Сергій Моргун 27.09.2024 10:06
- Топ-5 причин, чому форменний одяг в медичній сфері має бути стильним та якісним Павло Астахов 26.09.2024 16:30
- Обʼєднання Агенції оборонних закупівель та Державного оператора тилу Дана Ярова 26.09.2024 15:35
- Позовні вимоги до державного нотаріуса чи державної нотаріальної контори? Євген Морозов 26.09.2024 10:26
- Маленькими кроками від маленької радянської армії до армії країн НАТО Дана Ярова 25.09.2024 15:33
- По конях! Євген Магда 25.09.2024 13:48
- Наявність арешту при спадкуванні майна, що знаходиться у спільній частковій власності Євген Морозов 25.09.2024 09:26
- Архіви як джерело історичної пам’яті та інформації Валентина Шрамко 24.09.2024 12:35
-
Дорожче, ніж готель "Україна". Хто і навіщо купив котельний завод в Івано-Франківську
Бізнес 16604
-
"Якщо Трамп переможе – це кінець". Шість запитань до Френсіса Фукуями
7651
-
Твердіший за сталь. Історія заводу з Дніпра, який виробляє необхідний машинобудівництву міцний сплав
Бізнес 6614
-
Будівництво тунелю для з'їзду з Подільського мосту на Троєщину затягується до листопада
Бізнес 6396
-
На місці зруйнованого спорткомплексу "Локомотив" у Києві побудують ЛокоСіті – фото
Бізнес 6032