Ігри та війна: перемогти спокусу
Азартні ігри стали викликом для України під час війни
Держава оголосила хрестовий похід проти азартних ігор, проте він надто нагадує піар-кампанію. Самою лише демонстрацією рішучості у даному випадку вже не обійтися.
20 квітня Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО, яке покликане зупинити пандемію ігроманії серед українських військовослужбовців. Такою стала реакція влади на петицію активіста та військовослужбовця 59-ї бригади Павла Петриченка, який загинув всередині квітня, виконуючи бойове завдання. На жаль, сержант Петриченко так і не дізнався про долю свого звернення. Президент пропонує обмежити доступ до азартних ігор військовим, заборонити ломбардам приймати товари подвійного призначення, запровадити низку фінансових обмежень. Контроль за виконанням Указу покладено на секретаря РНБО Олександра Литвиненка.
Проте проблема полягає у тому, що реально це рішення виконати неможливо. Уявити собі, що командири частин та відповідальні за морально-психологічне забезпечення підрозділів вичищають щодня спеціальні аплікації з телефонів, а патрулі ВСП обходять ломбарди хоча б постійної дислокації військових частин неможливо. Азартні ігри виглядають найдешевшим способом зняти стрес, який накопичився за майже 800 днів широкомасштабного вторгнення Росії. Держава фактично продемонструвала, що вона програла боротьбу за формування сприйняття реальності в умовах війни. Про це свідчить активна залученість до азартних ігор дітей та підлітків, і тут одним лише рішенням РНБО не обійтися.
Нагадаю, що протягом 2023 року прибутки гемблінгових фірм виросли у 28 разів, порівняно з минулим роком, та досягнули 55 мільярдів гривень. Сума астрономічна, а якщо врахувати, що у гемблінгового бізнесу є потужні зв’язки з Росією, то ситуація дійсно створює загрозу національній безпеці. Питання не лише у вимиванні коштів, але і у накопиченні неконтрольованих коштів, які можна використати явно не заради заохочення наших громадян. Натомість найпотужніші українські волонтери скаржаться на падіння швидкості зборів на необхідне для фронту на фоні повідомлень про мільярди гривень, які вилітають з кишень українців та осідають на рахунках акул грального бізнесу.
Цікаво, що буквально напередодні оприлюднення президентського Указу співвласник бренду Cosmolot британсько-німецький бізнесмен Арнульф Дамерау заявив про тиск на нього з боку представників БЕБ та СБУ. Заявив, як це часто буває в українських реаліях, на шпальтах The Financial Times. Він проводить аналогії з ситуацією в бізнесі часів Віктора Януковича, коли йому також довелося зазнавати незаконних утисків. Припускаю, що досвідчений у веденні справ в Україні бізнесмен вже розуміє, як звертати увагу на проблеми у відносинах з силовиками. Проте БЕБ (реформування якого проводять практично з моменту переформатування з податкової міліції) висунув Cosmolot претензії на 1 мільярд гривень.
Як видається, вихід на сьогодні єдиний: заборонити азартні ігри в Україні на період існування воєнного стану. Схоже, це єдиний спосіб зупинити процес перекачування грошей з кишень захисників України та цивільних осіб та подумати над створенням розумних альтернатив. Інших, менш радикальних варіантів, не залишилося.
- Саботаж мобілізації ув’язнених — злочин проти національної безпеки Микола Ореховський вчора о 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин вчора о 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець вчора о 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько вчора о 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар вчора о 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський вчора о 09:30
- Чи є мобілізація працівника підставою для продовження або перенесення щорічної відпустки Анна Мілієнко-Самсонова 08.12.2025 22:34
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства Галина Скіпальська 08.12.2025 15:11
- CSR-фандрейзинг: як бізнес і соціальні проєкти будують взаємовигідні партнерства Олександра Смілянець 08.12.2025 14:14
- Чому імпорт не гарантує світла: що стоїть за відключеннями "по аварійці" Ростислав Никітенко 08.12.2025 08:12
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Бронювання працівників: правила та вимоги 365
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 320
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 313
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази 180
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 136
-
БЕБ заявило про викриття схеми "дроблення" бізнесу мережею з продажу напівфабрикатів
Бізнес 10431
-
"Голова служби пише заяву на звільнення". Сухомлин – про скандал з дорогою в Буковель
Бізнес 8244
-
АРМА виставила на конкурс будинок, де нібито таємно жив Галущенко
Бізнес 7169
-
"Ми розбудили велетня": удар імперії, який її ж і вбив
Думка 4720
-
Робота горить. Один українець обробляє вшестеро більше землі, ніж поляк
Бізнес 3963
