Виправлення у борговій розписці: судова практика

Які виправлення допускаються у борговій розписці?

Боргова розписка – доказ укладення договору позики, відтак завжди залишалась об'єктом підроблення.

І. ІСТОТНІ ВИПРАВЛЕННЯ

Суди критично ставляться до виправлень у сумі позики, дати укладення та строку повернення коштів, оскільки такі виправлення суттєво змінюють зміст розписки.

Суттєвість зміни – головна підстава для неприйняття розписки як доказу.

Виправлення суми позики – суттєва зміна, яка впливає на розгляд справи (рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 01.04.2021, справа №713/2627/20; ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.10.2009, справа №2-Н-243/09; ВССУ від 17.09.2014, справа №6-22644св14).

Інколи виправлена розписка береться до уваги, проте враховується нижча сума при відсутності застереження про виправлення (постанова Харківського апеляційного суду від 08.04.2021, справа №638/18538/16-ц).

Виправлення валюти відчайдушний крок, який вважається істотним порушенням (рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 15.01.2018, справа №146/1326/17).

Спотворення змісту, для надання розписці форми боргової – суттєва зміна: «В розписці … зроблено виправлення, а саме: «за 2017 год» вправлено на «до 2017 год», літера «з» виправлена на літеру «д», … . Текст розписки виглядав наступним чином: «ОСОБА_5, ОСОБА_6, занял у ОСОБА_7 4000 (четыре тысячи) долларов в счет оплаты за аренду земли за 2017 год», однак після виправлення розписка мала такий вигляд: «ОСОБА_8, занял у ОСОБА_7 4000 (четыре тысячи долларов в счет оплаты за аренду земли до 2017 год»».

У цій справі існували орендні правовідносини, які позивач спробував перетворити на боргові (рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 26.02.2020, справа №636/3770/19).

При істотних виправленнях у борговій розписці має міститися застереження про виправлення (постанови Верховного Суду від 22.11.2018, справа №724/124/17; Харківського апеляційного суду від 08.04.2021, справа №638/18538/16-ц; рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2018, справа №221/4407/16-ц; Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.07.2014, справа №442/1798/14-ц; Снятинський районний суд Івано-Франківської області від 12.06.2012, справа №914/1080/2012; Овруцького районного суду Житомирської області від 16.11.2010, справа №2-5012/10; ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.10.2009, справа №2-Н-243/09; Апеляційного суду Миколаївської області від 29.06.2016, справа №471/331/16-ц).

II. МАЛОЗНАЧНІ ВИПРАВЛЕННЯ

Несуттєві зміни у розписці допустимі.

Саме по собі виправлення не дає підстав вважати боргову розписку недійсною та не звільняє позичальника від взятих на себе зобов'язань (рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 10.01.2020, справа №328/810/19; Апеляційного суду міста Севастополя від 09.02.2012, справа №2-77/2/2011; Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16.04.2015, справа №703/1008/15-ц; Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2015, справа №333/759/15-ц; постанова Запорізького апеляційного суду від 29.04.2020, справа №328/810/19).

Виправлення не впливає на належність розписки як письмового доказу на підтвердження факту укладення договору позики (ухвала Апеляційного суду Чернівецької області від 10.12.2014, справа №713/2-1621/14).

Виправлення даних кредитора допускається, оскільки не впливає на укладення договору позики (ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2014, справа №320/13323/13).

Ніким не обумовлене виправлення у першій цифрі дати складання розписки (порядковий номер числа місяця) не має суттєвого значення і не спотворює зміст цього документа, при доведеності факту отримання коштів (постанова Кропивницького апеляційного суду від 22.02.2019, справа №385/706/18).

Застережені боржником та кредитором виправлення у борговій розписці щодо місяця отримання коштів сам по собі не може бути підставою для оспорювання договору позики (постанова Апеляційного суду Тернопільської області від 21.02.2013, справа №1915/14255/2012).

III. НЕДОПУСТИМІСТЬ БУДЬ-ЯКИХ ВИПРАВЛЕНЬ

У постанові від 01.04.2020 по справі №757/43285/16-ц Верховний Суд підтримав висновок апеляційного суду який вважав за можливе прийняти як докази лише розписки, які не містили будь-яких виправлень.

Які виправлення містилися у розписках у цій справі – невідомо.

IV. ДІЇ ПРИ ПОМИЛЦІ

Письмове застереження у розписці про виправлення, яке засвідчується підписом позичальника, або знищення розписки – єдині дії при будь-якій помилці у борговій розписці.

Розписку знищує позичальник, оскільки в майбутньому розписка може стати підставою для стягнення боргу.

Так, Київський районний суд м. Харкова 08.02.2021 по справі №953/10208/20 стягнув заборгованість за двома ідентичними розписками, одна з яких має виправлення:

«... на руках у позивача залишилось дві розписки за однією датою, однією сумою позики та повністю ідентичним текстом.

… відповідач та представник відповідача позов визнали частково, посилаючись на отримання лише 3000 доларів США. ... вказав, що підписи в обох розписках поставлені ним власноручно, проте оскільки в першій розписці були виправлення, він написав другу розписку. Обі розписки залишилися у позивача.

Позовні вимоги ... – задовольнити.

Стягнути … 6000 доларів США».

V. РЕКОМЕНДОВАНІ СТАТТІ:

- «Боргова розписка як гарантія повернення боргу» – про форму та зміст розписки;

- «Помилка у борговій розписці: судова практика» – про правові наслідки помилки чи описки у борговій розписці.