Куди приведе сировинна економіка
Багато років Україна підтримує сировинну спрямованість виробництва. У світі кількість прикладів успішних сировинних економік – нуль. Тому важливо якомога швидше взяти орієнтацію на створення доданої вартості всередині країни.
Багато років Україна підтримує сировинну спрямованість виробництва. У світі кількість прикладів успішних сировинних економік – нуль. Тому важливо якомога швидше взяти орієнтацію на створення доданої вартості всередині країни.
У новому економічному показнику – Індексі інклюзивного розвитку – який був презентований під час економічного форуму в Давосі, одним з індикаторів оцінки країни є продуктивність праці одного працівника. Найгірша серед розвинених країн, Естонія, має майже $57 тис., тобто саме на таку суму виробляє продуктів працевлаштована особа. Щоб потрапити до середньої групи, держава повинна мати від $84 до $90 тис. на працівника. Для порівняння, у нас продуктивність праці склала близько $15,8 тис. на особу. Однак ні сільське господарство, ні металургія, не можуть дати 6-8 кратного зростання продуктивності, якщо тільки їх роль не зміститься до постачання секторів з виробництвом продуктів із більшою доданою вартістю.
Основна проблема всіх сировинних економік – вони не виробляють достатньо додаткової вартості. Давайте буквально розберемо улюблений усіма IPhone. З виходом кожної нової моделі знаходяться умільці, які розкривають апарат і визначають ціну його компонентів. Зазвичай виявляється, що по частинах девайс коштує близько $200-400. Однак в роздріб потрапляє по $800-1000.
Виходить, що на вершині нашого уявного харчового ланцюжка Apple – найбільша за капіталізацією фірма у світі, яка коштує більше $900 млрд. Далі йдуть постачальники окремих компонентів – процесорів, плат, матриць дисплеїв, камер і тачскрінів. За ними – підрядники цих компаній. Ще далі – збирачі девайсів в Китаї. І в самому низу ланцюжка вартості розташувалися постачальники сировини. Тому, відповідно до звітів аналітиків з Counterpoint Research, американський гігант має близько $150 прибутку з кожного проданого девайса і більше. Бо фахівці Apple придумали, як поєднати компоненти разом, створили value chain, написали софт і просунули продукцію по всьому світу. Частку постачальників сировини порахувати складно, але вона точно не перевищує пари доларів на пристрій.
Для України джерелами додаткової вартості можуть стати машинобудування (особливо обладнання для газодобувної галузі), виробництво локомотивів, вагонів, кораблів, ліків. Також необхідно просувати готові продукти харчування за кордон – сьогодні ця товарна позиція становить менше 6% експорту, хоча є набагато більш виграшним напрямком, ніж продаж зерна і неперероблених продуктів. Посудіть самі, якщо річний оборот найбільшої в світі компанії виробника продуктів харчування приблизно дорівнює всьому ВВП України.
Але поки ми взяли курс на екстенсивне зростання сировинних секторів. Це можна добре простежити в національному експорті. Згідно з останніми даними Держстату, в 2017 році ми реалізували товарів тваринного походження на трохи більше, ніж $1,1 млрд. Ще $9,2 млрд Україні приніс експорт продуктів рослинного походження. Майже 24% експорту від продажу аграрної сировини – це дуже великий показник залежності від ринку із частими ціновими коливаннями.
Більше того, може статись, що скоро аграріям взагалі не буде куди збільшувати продажі. Адже Китай перестав так активно закуповувати с/г продукцію, як робив це пару років тому. Ринок ЄС має строгі квоти, а своїх аграріїв європейці дотують на €50 млрд на рік. Для них це не питання економіки і ціни, а справа національної безпеки. Близький Схід та країни Перської затоки, а також Індія – дуже перспективно, але для того, щоб серйозно наростити експорт, можуть знадобиться роки. Яких у нас немає.
Сюди ж додамо, що більше 11% експорту – масла рослинного і тваринного походження. Але навіть це – всього другий і не найбільш технологічний цикл переробки. Тому в ньому теж закладено мало доданої вартості. Ще більше 10 мільярдів доларів принесла нам металургія. Якщо підсумувати всі товарні позиції, то на сировинні групи та товари з низьким рівнем переробки прийдеться 70-80% експорту.
Результат очевидний – ми маємо негативний торговий баланс по товарах на близько $6,4 млрд. Тому що з-за кордону купуємо готові продукти, а продаємо сировину для переробки та втрачаємо мільярди доларів щороку. Наприклад, $6,5 млрд витрачаємо на хімічну продукцію, більш $1,7 млрд – на одяг і текстиль, ще $9 млрд – на продукцію машинобудування і майже $4,2 млрд на транспортні засоби.
Звичайно, ми точно не зможемо сьогодні запустити заводи, а вже завтра повезти нашу продукцію на експорт. Для цього потрібен час, технологічні напрацювання, ноу-хау і фінансові ресурси. Зате перед нами кейси майже всіх азіатських тигрів, а також Індії та Китаю. Які починали виробництво товарів із доданої вартістю за двома напрямками – збірка на інші країни, а також забезпечення внутрішнього ринку та імпортозаміщення силами національних виробників. У першому випадку іноземні компанії і їх потужності стають навчальними центрами для персоналу і джерелами бізнес-моделей для місцевих фірм. Які, в свою чергу, тривалий час не фокусуються на захопленні світових ринків, зате ціляться на внутрішні потреби.
Зробивши акцент на секторах з високою доданою вартістю, ми зуміємо успішно зайнятися імпортозаміщення і навіть злізти з кредитної голки. Адже транші МФВ, наприклад, направлені саме на стабілізацію платіжного балансу. Також наша країна нарешті зможе вийти на хороші і стабільні темпи розвитку, а поліпшення якості життя відчують всі українці, а не лише обрана меншість.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 593
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 249
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 164
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 120
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17932
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15349
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11461
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 10796
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 9722