Эпоха Сноудена
Пять лет назад, в июне 2013 года, в корне изменилось отношение людей к своей интернет-жизни. The Guardian начали публиковать материалы Эдварда Сноудена.
Пять лет назад, в июне 2013 года, в корне изменилось отношение людей к своей интернет-жизни. The Guardian, The Washington Post, The New York Times и Der Spiegel начали публиковать материалы Эдварда Сноудена. Он раскрыл факт слежения в 60 странах за более чем миллиардом человек правительствами 35 стран. Стала доступной информация о программе PRISM, включающей в себя массовую слежку за переговорами американцев и иностранных граждан посредством телефона и Интернета.
Сноуден утверждал, что PRISM позволяет АНБ просматривать электронную почту, прослушивать голосовые и видеочаты, просматривать фотографии, видео, отслеживать пересылаемые файлы, узнавать другие подробности из социальных сетей. В программе PRISM принимают участие Microsoft (Hotmail), Google (Gmail), Yahoo!, Facebook, YouTube, Skype, AOL, Apple и Paltalk. Конечно, даже сейчас можно встретить людей, которые рассуждают в духе “Кому я нужен? – Следить за мной”. Но как показали недавние скандалы с FB (с Cambridge Analytica и производителями мобильных устройств), нужны вы не только спецслужбам, но и бизнесу.
После 2013 года в повседневный обиход начали входить vpn-сервисы, мессенджеры и электронная почта со сквозным шифрованием, шифрование с нулевым доступом начали применять в “облаках”. Часть из таких сервисов до этого использовались крупным бизнесом для предотвращения промышленного шпионажа, а часть была создана на фоне откровений Сноудена. Пять лет назад, для рядовых пользователей такие сервисы были труднодоступными, их было мало. Сегодня же инструментов обеспечения безопасности для обычного пользователя предостаточно, и уже сам человек, обладая полнотой знания о слежке в интернете, выбирает – желает он защититься или нет.
Это ситуация практически сразу начала обретать и законодательное отражение: в мае 2015 года Совет по правам человека Организации Объединённых Наций представил отчет заседания, посвященного анонимности и шифрованию в интернете. Главный вывод документа: возможность анонимного пользования интернетом и использование шифрования личных данных и средств коммуникации необходимы и должны расцениваться, как часть прав человека. Отсюда два простых вывода: во-первых, существование маргинального меньшинства (злоумышленников) не дает государствам права следить за всеми пользователями; во-вторых, если я отправляю сообщение, то прочитать его должен только тот человек, которому оно адресовано. И новый Общий регламент по защите данных (GDPR) следует воспринимать как, в том числе, ответ на полученную от Сноудена информацию.
Государство всегда будет стремиться ограничить приватность человека, в то же время человек всегда будет стараться уйти от ограничений. Технологии анонимизации и шифрования сегодня переживают свой расцвет и связано это с тотальными попытками, как государства, так и коммерческих компаний не просто следить за пользователями, но и использовать в своих, иногда не самых лучших, целях. Сегодня важно признавать – все, что мы знаем о слежке в интернете, мы знаем, благодаря Сноудену.
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 221
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 132
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 87
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 77
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 48079
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 35864
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 29764
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12557
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 5809