Германия становится страной иммигрантов
Количество жителей в стране растёт, а число немцев уменьшается. Как такое может быть?

День, когда Германия стала иммиграционной страной, наступил не сегодня и не вчера, а почти 67 лет назад. 20 декабря 1955 года правительство Германии подписало первый немецкий контракт о найме итальянских рабочих.
Спустя 6 лет, в 1961 году было подписано соглашение с Анкарой о найме турецких рабочих, которое предусматривало только временную работу - через два года турецкие мужчины из сельских провинций должны были вернуться домой.
Но не всё делается так, как намечается. Немецкая промышленность не хотела, чтобы практичные парни, которые не создавали проблем и были пунктуальны, возвращались обратно в Турцию.
И, тем не менее, подавляющее большинство иммигрантов из разных стран, вернулось на свою родину, по крайней мере, 12 из 14 миллионов человек, рекрутированных в период с 1955 по 1973 год, а возможно, и больше.
Последние годы характеризуются большим наплывом беженцев в эту страну. В результате в Германии в последнее время количество жителей страны увеличивается, а число коренных немцев уменьшается.
► Вчера Федеральное статистическое управление Германии обнародовало данные, согласно которым, число иностранцев, проживающих в Германии, выросло на 4,4 миллиона человек до 12,8 миллиона в период с конца 2014 года по 30 июня 2022 года. Число жителей Германии с немецким паспортом за тот же период значительно сократилось: на 1,5 млн. человек до 71,3 млн. человек.
► Страны, из которых в Германию приехало больше всего людей, включают Сирию, Ирак и Афганистан. В Европе это Румыния, Болгария, Польша и Украина. В первой половине 2022 года иммиграция достигла рекордного уровня, даже выше, чем в 2015 году: всего въехало 1,4 миллиона иностранцев, из них 740 000 украинцев. (Это данные на 30 июня 2022 года.
► Данные Федерального статистического управления показывают, что иммигранты моложе, чем немцы, и значительно больше в трудоспособном возрасте. Тем не менее, они очень по-разному представлены на рынке труда.
Так, например, 78 процентов поляков в Германии имеют работу, у румын эта доля составляет - 75 процентов. Однако только 45% афганцев имеют работу, а сирийцы находятся в самом низу списка с уровнем занятости всего 35%.
Такое различие в степени занятости во многом связано с уровнем образования. Например, 70 процентов поляков имеют профессиональную квалификацию или диплом средней школы.
Из украинцев, которые уже жили в Германии в 2021 году до начала войны, 81% имели как минимум профессиональное образование или аттестат о среднем образовании, а почти половина (47%) имели высшее образование. Среди сирийцев - только 38 процентов, а среди афганцев и того меньше - 21 процент.
Подводя итоги, можно сказать: В течение последних семи с половиной лет население Германии растет огромными темпами, однако число немцев при этом постоянно уменьшается.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 573
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 146
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 9966
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9239
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 4114
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1807
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1724
