7 порад як фільтрувати інформацію, щоб не ширити паніку

Кількість інформації про коронавірус просто зашкалює. На жаль, окрім достовірних даних, в інфопросторі гуляє чимало здогадок та фейків.

Чого лишень про коронавірус не почуєш. «Це нова біологічна зброя масового знищення», - стверджують одні. «Цей вірус штучно виведений в лабораторіях та рознесений одним із піддослідних кажанів, якому вдалося втекти від дослідників», - переконують інші. Треті авторитетно заявляють, що принципово не вживатимуть нічого для запобігання зараженню, оскільки вони в «безпечній» віковій категорії.  

І це лише незначна частина з вигадок, здогадок та фейків, які сьогодні гуляють інтернетом. Хтось ставиться до цього скептично, для когось – це істина в останній інстанції. А правда де? Правда там, де є перевірені факти, підкріплені твердженнями та висновками експертів. І вміння розпізнати їх сьогодні надважливе. Особливо, якщо ви маєте нестримне бажання ділитися інформаційними знахідками з іншими.  

Щоб інформація, яку ви «споживаєте», не ввела вас в оману та не посилювала страх та тривогу, варто дотримуватися наступних правил. 

Користуйтеся лише достовірними джерелами інформації. Перш за все, це сайти Міністерства здоров`я України, UNICEF, Центру громадського здоров`я МОЗ України, ВООЗ, а також інформсторінка уряду covid19.com.ua, де є відповіді на основні запитання про коронавірус COVID-19, актуальні новини щодо ситуації в Україні. 

Щодо ЗМІ, рекомендую читати новини на сайтах медіа, що увійшли до «білого списку» Інституту масової інформації. З-поміж них також і Liga.net. Слід враховувати, що часто матеріали в медіа є суб`єктивними: перш ніж дійти до читачів, інформація проходить через призму знань та світосприйняття журналістів, які над нею працюють. Тому завжди варто включати критичне мислення та перевіряти інформацію ще в кількох надійних джерелах. І головне – не полінуйтеся знайти першоджерело й довідатися звідти, якою ж дійсно була первинна інформація, чи не «переварили» її дорогою до читача. 

Також важливо, щоб в новині було вказано конкретне джерело інформації (людина, організація, державний орган тощо), яке її повідомило. Це дасть змогу оцінити, чи дійсно воно є настільки експертним, щоб йому довіряти. Фрази на кшталт «наше джерело повідомило», які дуже часто можна побачити в ЗМІ, мають включати скепсис. Допоки не знатимете, що то за джерело та чи дійсно воно володіє правдивими даними, тримайте інформацію під сумнівом. 

Довіряйте інформації від фахових спеціалістів: вірусологів, інфекціоністів, імунологів, лікарів, медичних установ тощо. Тільки вони можуть давати поради щодо того, як лікуватися, посилити імунітет, як уберегтися від зараження, а також чи є антитіла, ліки, вакцина від COVID-19. Поради від усіх інших, навіть авторитетних у своїй галузі спеціалістів, будуть розмовами «на тему».  

Підпишіться на телеграмканали, канали в Youtube та сторінки в соцмережах відомих фахових спеціалістів (див. попередню пораду) та журналістів і читайте те, що вони пишуть. Але не забувайте, що інформацію потрібно перевіряти з кількох джерел.  

Не варто довіряти інформації, що «приправлена» емоційними судженнями чи висновками. Лише факти – конкретні та підтверджені. 

Уникайте активних перепалок в коментарях у соцмережах, масових розсилок та перепостів. Чим більше втягуєтеся в розмови штибу «коронавірус вб`є кожного», тим страшнішу картину малюватиме ваш мозок, і тим важче йому буде включити раціо та тверезо оцінювати ситуацію. Окрім того, активним коментуванням та поширеннями ви піднімаєте рейтинг постів та розганяєте паніку.  

Не поширюйте фейків та неперевіреної інформації. Хочете повідомити своїм френдам та підписникам, що інформація є фейковою, зробіть скріншот та розмістіть його в пості. Дизлайки та шери неправдивої інформації допомагають збільшити видачу поста в новинній стрічці, роблять допис більш популярним і його зможуть побачити чимало користувачів. Якщо ж на фейковий пост буде мінімум активної реакції, швидше за все, більшість користувачів соцмережі взагалі його не побачать.  

Що робити, коли все ж хочеться поширити певну інформацію? Спочатку дайте відповідь на питання «навіщо я це роблю? чого хочу досягнути та чи дійсно ця інформація допоможе реалізувати задумане?». Якщо в тексті більше емоцій, ніж фактів, це швидше налякає людей та посилить паніку, ніж застереже. Особливо емоційних. Якщо хочете закликати людей бути більш обачними, краще розміщуйте інформацію, де більше перевірених фактів. А ще краще, якщо є така можливість, особисто пояснюйте безпечним людям, як своєю безвідповідальністю та необачністю вони можуть нашкодити собі, близьким та оточуючим.  

Періодично робіть діджитал детокс. Нехай ваш мозок та психіка очистяться та заспокояться, щоб бути в ресурсному стані та тверезо сприймати інформацію й тримати ситуацію, ваше життя та дії під контролем.    

І пам`ятайте, сьогодні як ніколи потрібно обачно ставитися до інформації, яку отримуєте та поширюєте. Мисліть тверезо та критично.