Тільки десятий день в Українському війську, а вже проблем, з якими довелося мені зіштовхнутися, більш ніж достатньо. Одна з них – це вода. Звичайна вода, якої в Україні здавалося б вдосталь.
Тільки десятий день в Українському війську, а вже проблем, з якими довелося мені зіштовхнутися, більш ніж достатньо. Одна з них – це вода. Звичайна вода, якої в Україні здавалося б вдосталь. Але на п’ятому році війни для українських військових, від рядових до офіцерів, цей безцінний ресурс є дефіцитним. І якщо такі побутові питання, як прийняти душ, випрати речі чи помити посуд ще можна вирішити за рахунок технічної води, яка зберігається прямо тут, на полігоні, в старих іржавих бочках, то ось з питною водою ситуація складніша.
З 2002 року в Україні діють Норми харчування військовослужбовців ЗСУ. Вони неодноразово змінювалися, доповнювалися. В останній раз у 2015 році. Ці Норми серед іншого регулюють і те, скільки військовослужбовці отримують питної води. Так ось зараз норма питної води для українського військовослужбовця в польових умовах складає три літри на добу. Але це лише в період з 1 червня по 1 вересня. В інший час – води видається рівно в два рази менше. Тут, на навчаннях резервістів, я на власному досвіді пересвідчився, що таке 1,5 літри питної води на бійця, коли температура повітря о восьмій вечора перевищує 30 градусів за Цельсієм. Не знаю, хто той мудрогон, що додумався до того, що у таку спеку військовослужбовцям достатньо 1,5 літри.
Самостійно військове командування не зуміло вирішити цю здавалося б просту проблему. Тому прийшлося чекати приїзду на навчальні збори народного депутата, щоб той звернувся до прем’єр-міністра та міністра оборони із пропозицією змінити цю норму.
Суть моєї пропозиції дуже проста. Передбачити для військовослужбовців, які перебувають в тих областях, де температура до жовтня місяця зберігається на позначці +25 градусів і вище збільшення норми споживання питної води до 3 літрів на добу. Це ж просте питання. Вирішити його під силу армії, яка хоче відповідати натівським стандартам.
Вода, на превеликий жаль, не єдина проблема, яку я на власні очі побачив тут, в лавах ЗСУ. Є ще форма, яка зовні гарна, але перебувати у ній на спеці неможливо. Вона, як це кажуть, «не дихає». Харчування – ще одне болюче питання. Якщо із калорійністю раціону все нормально, то ось із вітамінами проблеми. За перший тиждень навчань ми тільки раз отримали овочі. Я й надалі буду висвітлювати життя армії зсередини у своєму відеоблозі. У ньому ви не побачите нічого таємного, тільки те, що хвилює кожного, хто переживає за наше українське військо, за рідних та близьких, які стоять на сторожі незалежності та процвітання нашої країни.
