Чи стане надрова угода США–Україна точкою входу для глобальних енергетичних гравців?
Надра в обмін на модернізацію: нова енергетична архітектура України
30 квітня 2025 року уряди США та України підписали безпрецедентну угоду, що стосується спільного управління ресурсами критично важливих корисних копалин. Угода є частиною стратегічного партнерства у межах Ukraine Reconstruction Investment Platform. Йдеться про понад 50 видів корисних копалин, серед яких: літій, кобальт, графіт, уран, титан — ключові компоненти зеленої енергетики та військово-промислових технологій.
Спільний інвестиційний фонд, створений для реалізації проєктів у сфері видобутку, обробки та експорту, позиціонується як інструмент фінансової підтримки та модернізації українського енергетичного сектору. Водночас це — потенційний магніт для глобального капіталу.
Згідно з останніми даними Міненерго, Україна володіє одними з найбільших у Європі запасів літію — до 500 тисяч тонн, що можуть забезпечити до 20% майбутнього попиту ЄС. США, у свою чергу, мають технології глибокої переробки, капітал і геополітичний інтерес.
Ключові економічні фактори:
Очікуваний обсяг інвестицій: $10–12 млрд до 2030 року (за оцінками World Bank Energy Transition Hub).
Прогнозована рентабельність інвестицій: 12–18% річних у горизонті 5–7 років.
Експортний потенціал: до $4 млрд щорічно після запуску переробних хабів.
Ці цифри можуть зробити Україну новим хабом для ланцюгів постачання чистої енергії в Європі.
Практичні наслідки для енергоринку
Зниження залежності від російських і китайських руд: частина сировини може повністю замістити імпорт з Азії.
Стимул до локалізації: будівництво переробних підприємств в Україні (умова USAID).
Нова інфраструктура: електромережі, логістичні вузли, порти — ці проєкти вимагають правового супроводу та технічного комплаєнсу.
Юридичні тонкощі: баланс між суверенітетом та прозорим управлінням
Важливо розуміти: контроль над надрами не передається. Усі спецдозволи надаються українською стороною, однак фонд має преференційне право першої участі. Водночас:
Весь прибуток фонду до 2035 року підлягає реінвестуванню в українську економіку без оподаткування.
Фонд діє у рамках окремого міжурядового договору з міжнародним арбітражем (ICSID).
Інвестор отримає подвійний захист: як на рівні BIT (Bilateral Investment Treaty), так і в межах окремого угодного регулювання.
Юридичний аналіз угоди свідчить: вона побудована на принципах англосаксонського trust-права, що передбачає чіткі механізми відповідальності та прозорості. Саме тому компаніям, які планують входити в цей ринок, слід працювати виключно через фахівців, що мають досвід у міжнародному договірному праві, енергетичному регулюванні та M&A.
Недоліки, які не можна ігнорувати
Проблеми геологічної верифікації: 60% даних про надра датуються ще радянським періодом.
Ризики зміни регулятора: зміна політичного ландшафту може вплинути на цільові параметри фонду.
Затримка вигоди: масштабна віддача від фонду прогнозується не раніше 2029–2030 років.
Рекомендації бізнесу та девелоперам
Почати з аудитів родовищ: геологічні звіти, проби та їх верифікація — перший крок.
Забезпечити юридичний супровід угод: у т.ч. через міжнародну арбітражну компетенцію.
Враховувати ESG-фактори: фонд має суворі вимоги до дотримання екологічних та соціальних стандартів.
Готувати техніко-економічні обґрунтування (TEO) за міжнародними стандартами (JORC або NI 43-101).
Висновок: момент, коли стратегія важливіша за капітал
Ця угода — не просто фінансовий документ, а інструмент нової енергетичної дипломатії. Україні відкрито вікно можливостей, але скористатися ним зможуть лише ті гравці, хто мислить системно, юридично підковано та орієнтований на довгострокову гру.
