Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Так, 27 серпня 2012 року Кабмін погодив випуск єврооблігацій на 1 мільярддоларів під 7,95% річних. А простіше кажучи, в черговий раз збільшив зовнішнійборг України. Кінцевий термін погашення цього запозичення – через три роки – до4 червня 2014 року.
Найбільш шокуючим фактом у цьому випадку є той відсоток, під який бралисязазначені кошти. 7,95% річних – це щонайменше у вісім разів вище за передбаченуу даному питанні норму. Оскільки звичайною практикою вважається відсотковаставка до 3% на рік. Навіть така найкризовіша європейська країна, як Греція, дляякої загроза дефолту вже перетворилася на буденне явище, не бере позики підтакі височенні відсотки, на які погодилася чинна влада України.
Більше того, прямим наслідком подібних «грубих» запозичень стане збільшеннязовнішнього державного боргу України щонайменше на 8% вже до кінця цього року.Так, якщо станом на 31 липня він становив 62 мільярди доларів, то, запрогнозами фахівців, в грудні цей показник зросте до 67 мільярдів. Це досінебачений в Україні темп приросту. До цього часу завеликим вважався цьогорічний«стрибок» зовнішнього боргу країни, коли у порівнянні з показниками червня 2011він зріс на 5%. Схоже, регіонали нарощують темпи, тільки от в тій сфері, яканічого доброго пересічним українцям не принесе – лише за останні два роки «завдяки»їхнім зусиллям зовнішній борг України збільшився удвічі. А сплата всіх цих взятих у користування коштівта відсотків за них фактично «вішаються» на наших громадян, на ті податки, яківони щомісяця платять до держбюджету.
І це зовсім не випадковий збіг обставин, що Кабмін вирішив позичити мільярддоларів якраз напередодні парламентських виборів. Це було зроблено для того,щоб в черговий раз не постраждала і так далеко не позитивна репутація чинноївлади. Адже, у вересні Україна має виплатити Міжнародному валютному фонду … 1 мільярддоларів. У бюджеті таких коштів немає – після регіоналів там хіба що діркуможна побачити. Саме тепер і стає зрозумілим, чому чинна влада погодилася взятицей кредит під у кілька разів завищені відсотки – їм, як кажуть, «не було чимкрити».
І щойно знайшовши принаймні якийсь спосіб відтермінувати падіння України у туборгову яму, в яку її завела нинішня влада, прем’єр Азаров одразу ж робитьпублічну заяву. Мовляв, завдяки політиці регіоналів Україна починає скорочуватизовнішні борги. Тільки от справжній наслідок кількарічних дій чинної владиполягає як раз у протилежному - станом на сьогодні наша країна у боргах, як ушовках. І кінця краю їм поки що не видно.
28.08.2012 16:38
У боргах, як у шовках або Азаров "повісив" на українців ще 1 мільярд $
Напередодні Кабінет Міністрів затвердив постанову, згідно якої зовнішній борг України збільшився ще на мільярд доларів.
НапередодніКабінет Міністрів затвердив постанову, згідно якої зовнішній борг Українизбільшився ще на мільярд доларів. Чим була викликана необхідність таких дій - можна легко з’ясувати,пригадавши останні публічні заяви чинного прем’єра. Але про все по порядку.Так, 27 серпня 2012 року Кабмін погодив випуск єврооблігацій на 1 мільярддоларів під 7,95% річних. А простіше кажучи, в черговий раз збільшив зовнішнійборг України. Кінцевий термін погашення цього запозичення – через три роки – до4 червня 2014 року.
Найбільш шокуючим фактом у цьому випадку є той відсоток, під який бралисязазначені кошти. 7,95% річних – це щонайменше у вісім разів вище за передбаченуу даному питанні норму. Оскільки звичайною практикою вважається відсотковаставка до 3% на рік. Навіть така найкризовіша європейська країна, як Греція, дляякої загроза дефолту вже перетворилася на буденне явище, не бере позики підтакі височенні відсотки, на які погодилася чинна влада України.
Більше того, прямим наслідком подібних «грубих» запозичень стане збільшеннязовнішнього державного боргу України щонайменше на 8% вже до кінця цього року.Так, якщо станом на 31 липня він становив 62 мільярди доларів, то, запрогнозами фахівців, в грудні цей показник зросте до 67 мільярдів. Це досінебачений в Україні темп приросту. До цього часу завеликим вважався цьогорічний«стрибок» зовнішнього боргу країни, коли у порівнянні з показниками червня 2011він зріс на 5%. Схоже, регіонали нарощують темпи, тільки от в тій сфері, яканічого доброго пересічним українцям не принесе – лише за останні два роки «завдяки»їхнім зусиллям зовнішній борг України збільшився удвічі. А сплата всіх цих взятих у користування коштівта відсотків за них фактично «вішаються» на наших громадян, на ті податки, яківони щомісяця платять до держбюджету.
І це зовсім не випадковий збіг обставин, що Кабмін вирішив позичити мільярддоларів якраз напередодні парламентських виборів. Це було зроблено для того,щоб в черговий раз не постраждала і так далеко не позитивна репутація чинноївлади. Адже, у вересні Україна має виплатити Міжнародному валютному фонду … 1 мільярддоларів. У бюджеті таких коштів немає – після регіоналів там хіба що діркуможна побачити. Саме тепер і стає зрозумілим, чому чинна влада погодилася взятицей кредит під у кілька разів завищені відсотки – їм, як кажуть, «не було чимкрити».
І щойно знайшовши принаймні якийсь спосіб відтермінувати падіння України у туборгову яму, в яку її завела нинішня влада, прем’єр Азаров одразу ж робитьпублічну заяву. Мовляв, завдяки політиці регіоналів Україна починає скорочуватизовнішні борги. Тільки от справжній наслідок кількарічних дій чинної владиполягає як раз у протилежному - станом на сьогодні наша країна у боргах, як ушовках. І кінця краю їм поки що не видно.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
Топ за тиждень
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 179
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 133
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 100
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 82
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 68
Популярне
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 3499
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3203
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2833
-
"Продажі декоративної косметики більші на 35%, ніж до війни". Інтерв’ю з керівницею Eva
Бізнес 2494
-
Нацкомісія виступила проти перейменування копійки: затратно і немає практичної користі
Фінанси 1831
Контакти
E-mail: [email protected]