Як працює кремлівський наратив "своїх не залишаємо" в санкційній політиці щодо України?

Про нюанси санкційної політики і риторики рф щодо нашої держави та цікаві факти про «чорний список» кремля

У відповідь на анексію Криму і тимчасову окупацію російською федерацією частини Донецької і Луганської областей ще влітку 2014 року Верховна Рада України прийняла закон про санкції. Останнім показовим прикладом застосування цього санкційного механізму стало рішення Вищого антикорупційного суду про задоволення позову Мін’юсту щодо передачі у державну власність України  низки підприємств (серед яких  об’єднана компанія «РУСАЛ»  —  другий за величиною виробник алюмінію у світі), якими володіє російський олігарх Олег Дерипаска. Загальну вартість націоналізованих активів, які належали наближеному до військово-політичного керівництва рф бізнесмену, оцінюють у понад 10 млрд грн.

Ще одним знаковим кроком, який Україна зробила у перші тижні повномасштабного вторгнення росії, стало ухвалення Закону «Про  основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів». Згодом було засновано фонд ліквідації наслідків збройної агресії росії, який наповнюватиметься зокрема і коштом примусово вилучених в Україні російських активів. Запланований кошторис цього фонду у 2023 році сягатиме 35,5 млрд грн.

А що ж увесь цей час відбувалося у самій росії: у тилу ворога, якого, аби перемогти, потрібно знати в обличчя?.. Чітке розуміння внутрішніх процесів, які відбуваються в рф, — для України це інформаційний мастхев, адже перемагати агресора нам потрібно на всіх фронтах.

Про нюанси санкційної політики і риторики рф щодо нашої держави, а також цікаві факти про «чорний список» кремля – читайте в моєму блозі.  

Точкою відліку в санкційній політиці рф стосовно українських активів можна вважати 2018 рік, коли російський уряд ухвалив постанову про заходи щодо виконання путінського указу з красномовною назвою «Про застосування спеціальних економічних заходів у зв'язку з недружніми діями України щодо громадян та юридичних осіб рф». Власне ця назва і була закладена в основу кремлівської риторики стосовно санкцій: мовляв, «це не ми почали, але нас змусили відповідати симетричними заходами».  

Економічні обмежувальні заходи стосуються передусім блокування активів (безготівкових коштів, цінних паперів та майна, яке знаходиться на території рф), що належать підсанкційним особам (фізичним і юридичним). Також діє заборона на виведення капіталу і здійснення угод, що передбачають ввезення до росії товарів, виробником, продавцем або відправником яких є підсанкційні особи (за винятком товарів, що ввозяться для особистого користування).

Щоправда, дедалі частіше в медійному просторі країни-агресорки звучать заклики окремих політиків щодо необхідності конфіскації українських активів, розташованих на території росії. Ба більше, останнім часом рф активно грає санкційними «мускулами» перед міжнародною спільнотою, погрожуючи  примусового вилучити майно інших країн, якщо вони скерують заблоковані раніше російські активи на відновлення України.

А ось тема персональних санкцій у росії не дуже популярна, принаймні в публічному інформаційному просторі питання щодо підсанкційних українських громадян і компаній особливо не афішують.  Це й не дивно, адже рашисти більше переймаються пошуком так званих іноагентів, а також намагаються поширити практику закручування гайок та навішування штучних ярликів на неугодних осіб і на сусідні країни. Реакцію грузинів на парламентську спробу ухвалити закон про «іноагентів» 7-8 березня 2023 року побачив увесь світ.

Повертаючись до санкційного «чорного» списку кремля, зауважу: попри відсутність актуальної інформації про такий перелік у медіа пропагандистів, відслідкувати санкційні пертурбації можна з першоджерел.

Як виявилося, список підсанкційних українців, серед яких багато відомих політиків, бізнесменів, громадських і культурних діячів, з кінця 2018 року, коли він був затверджений вперше, суттєво змінився. Спершу він налічував 567 прізвищ і 75 назв компаній. За останні декілька років цей «чорний список» коригувався вже 11 разів: наразі до нього включено 921 громадянина України і 83 назви українських підприємств.

Остання актуалізація санкційного списку відбулася 26 листопада 2022 року і була досить показовою, адже з цього переліку виключили Євгена Балицького, колишнього депутата-«регіонала», відомого колаборанта у російській окупаційній адміністрації, так званого т.в.о. губернатора Запорізької області. Такий він кремлівський наратив «своїх не залишаємо» в санкційній дії.