Віддати належне або як отримати компенсацію за зруйноване житло у разі втрати документів?
Про те, як процедура компенсації за знищене майно може перетворитися на багаторічні «ходіння» по кабінетах, чому варто тримати документи на нерухомість у тривожній валізі та за можливості оцифрувати.
«Ми все обов'язково відбудуємо та відновимо». Сьогодні це не просто слова, це аксіома для кожного українця, як і те, що наша країна переможе! Відродження — це завдання не на «після перемоги», це те, що потрібно робити вже сьогодні. І процес вже розпочато.
Держава ще кілька місяців тому задекларувала намір провести інвентаризацію руйнацій, завданих інфраструктурним і житловим об’єктам російськими загарбниками. Наразі триває збір інформації щодо пошкодженої нерухомості. Це перший етап і тут все більш-менш зрозуміло: власник пошкодженого та знищеного майна має подати відповідну заявку онлайн (через застосунок «Дія» чи відповідний портал державних послуг) або особисто, звернувшись до найближчого ЦНАПу чи нотаріуса, і надати якнайбільше інформації. Всі ці відомості будуть акумулюватися у спеціально створеній базі даних — Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, який мають запустити вже найближчим часом.
Наступний етап — створення на місцях тимчасових колегіальних органів — Комісій з розгляду питань щодо надання компенсації. Загальні риси діяльності цих інституцій були окреслені в законопроєкті №7198, який парламент прийняв за основу ще 1 квітня 2022 року. І на цьому етапі вже виникає багато питань. Скажімо, яким чином зможе отримати компенсацію власник зруйнованої нерухомості у разі втрати правовстановлюючих документів?..
Зрозуміло, що у тих громадян, відомості про права на майно яких містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП), проблем не буде: на етапі подачі заяви відповідна інформація автоматично «підтягнеться» з ДРРП. Тож, навіть у разі втрати правовстановлюючих документів, члени відповідної комісії матимуть змогу пересвідчитися, що компенсація буде надана саме власнику зруйнованої будівлі, а не шахраю, який вирішив нажитися на чужій біді.
З тими власниками, які з якихось причин не зареєстрували свої права на майно в ДРРП, а відповідна інформація містилася тільки на паперових носіях, що були втрачені, все набагато складніше. Якщо правовстановлюючі документи (це, нагадаю, може бути договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на нерухоме майно старого зразка, видане до 2013 року, так зване приватизаційне свідоцтво БТІ, судове рішення тощо) знаходилися у зруйнованому ворогом будинку, чи були втрачені за інших обставин, і отримати відповідні дублікати неможливо (скажімо, архів нотаріуса чи БТІ було також знищено або ж вони знаходяться на окупованій ворогом території), у людини залишиться один шлях — іти до суду. Сумніваюся, що члени Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації візьмуть на себе відповідальність фактично визнавати право власності за особою, у якої відсутні будь-які документи на майно, в ситуації, коли неможливо отримати підтверджуючу інформацію від відповідних територіальних органів. Приклад багатостраждального Маріуполя, зруйнованого вщент російськими загарбниками.
Торувати судовий шлях буде досить складно. Сьогодні відповідні справи розглядаються за правилами статті 392 Цивільного кодексу України. Позов про визнання права власності може бути пред’явлено у двох випадках. Перший: якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою. Другий: коли особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Це позовне провадження і відповідні справи можуть розглядатися роками, особливо з урахуванням складнощів із викликом відповідачів, які знаходяться на окупованих ворогом територіях. Крім того, є ще одна важлива обставина, яка фактично унеможливлює наразі розгляд таких справ. Це виключна підсудність: відповідно до вимог частини 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомості, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Саме тому законодавцям і профільним експертам уже сьогодні варто поміркувати над тим, як допомогти громадянам, які внаслідок російської агресії залишилися і без майна, і без документів, а отримати дублікати чи підтверджуючу інформацію неможливо. На мою думку, потрібно передбачити спрощену судову процедуру, можливо, на кшталт тієї, яку свого часу передбачили для встановлення фактів народження/смерті особи на тимчасово окупованій території України. Це має бути механізм ad hoc, який забезпечить оперативний розгляд відповідних судових справ з прив’язкою не до офіційної адреси знищеної нерухомості, а до фактичного місця проживання її власника.
Підсумовуючи, зазначу, що сьогодні кожен, хто перебуває в Україні, передусім має турбуватися про своє життя і безпеку рідних, під час сигналів повітряної тривоги обов’язково йти в укриття, не забуваючи тривожну валізу з документами, зокрема і тими, що підтверджують його право власності на майно.
Якщо ж ви перебуваєте у відносно безпечному регіоні держави, де знаходиться ваше майно і не ведуться активні бойові дії, маєте час та можливість відвідати найближчого нотаріуса, який має доступ до ДРРП (відповідний перелік нотаріусів, які в умовах воєнного стану вчиняють нотаріальні дії щодо цінного майна, можна знайти на сайті Мін’юсту), попіклуйтеся про внесення відомостей щодо майнових прав на нерухомість до реєстру. Оцифровка даних про право власності — це своєрідна подушка безпеки для всіх господарів житла на випадок можливих руйнацій чи шахрайських дій. Адже попри небачене піднесення і єднання української нації у боротьбі з ворогом, про тих, кому війна — мати рідна, ми, на жаль, періодично чуємо.
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Чому ідеальні плани не працюють і як домовитися з мозком про продуктивність Олександр Скнар 23.12.2025 09:26
- Чому маркетингові стратегії не працюють і як бізнесу підготувати план на 2026 рік Ерік Клюєв 22.12.2025 17:23
- Які три помилки в маркетингу заважають українським підприємцям розвивати бізнес Аліна Кашапова 22.12.2025 13:42
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ Ольга Драчевська 22.12.2025 08:20
- Ризики для бізнесу на ринку електроенергії наприкінці 2025 та у 2026 році Ростислав Никітенко 21.12.2025 21:06
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву Сергій Комнатний 21.12.2025 19:15
- Як фандрейзеру підвищити свій грейд? Практичні кроки з власного досвіду Олександра Смілянець 21.12.2025 18:02
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними 573
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? 334
- Чому Європейську стратегію житлового будівництва варто врахувати Києву 188
- Фінансовий моніторинг по-європейськи: трансформація AML та відтермінування для СПФМ 146
- Бізнес і надалі залишать без кредитів 146
-
"Monobank не бачить нас у фінтеху, а ми не бачимо їх у ритейлі", – інтерв’ю із засновником Kasta
Бізнес 9966
-
Офісна бульбашка. Чому агрохолдинги програють фермерам у продуктивності
Бізнес 9239
-
Родина колишнього члена Вищої ради правосуддя приватизувала пів будинку на Бессарабці
Бізнес 4114
-
Росія вдарила по логістиці України: пошкоджено три іноземні судна і станція "Ковель"
Бізнес 1807
-
"Було 4 черги – стане 3,5". Чи покращує ситуацію зі світлом перегляд списку критичних об’єктів
Бізнес 1724
