Податкова амністія "для галочки"
Якщо немає бачення того, чого хочеш досягнути, то не буде і плану дій по його досягненню.
Тільки так можу прокоментувати пояснення міністра фінансів, чому доходи від майбутньої податкової амністії та сумнозвісного «бюджетонаповнюючого» законопроєкту №5600 не включені до проєкту бюджету 2022 року.
Нагадаю, що Сергій Марченко пояснив відсутність надходжень до бюджету внаслідок цих реформ тим, що неможливо точно спрогнозувати обсяг коштів, які громадяни добровільно задекларують в рамках амністії.
Виникає логічне запитання: а навіщо проводити такі непродумані реформи взагалі? І наступне – невже міністерства втратили кадри, здатні зробити прогноз? Адже коли приймаються такі закони, хтось робить розрахунки, хтось пише пояснювальні записки до законопроєктів. На цьому обґрунтуванні народні обранці підтримують законопроєкти. Виходить, що сам міністр не вірить в успіх податкової амністії.
Маю власну версію причини такого хаосу – відсутність цілісного бачення податкової політики загалом. Десь є розуміння про необхідність стимулювати економіку, натомість перемагає радянський підхід – все заради наповнення бюджету. Внаслідок маємо непродуману реформу, в ефективність якої не вірять навіть її автори.
Якщо прослідкувати заяви Данила Гетманцева, голови податкового комітету Ради, і відповідальних міністрів від початку розробки податкової амністії та добровільного декларування коштів громадянами (2020 рік), то яскраво видно, що ніякого комплексного бачення в цій царині не було. Немає і нині. Мотивація до амністії змінюється, як вітер, на 180 градусів по декілька разів. Спочатку це був спосіб детінізації економіки, пізніше – інструмент залучення коштів в економіку, а зараз – страшилка для громадян, де уряд погрожує громадянам проблемами у майбутньому, вимагаючи пояснювати походження майна та накопичень.
Відрізняється навіть тон заяв різних спікерів реформи. Гетманцев залякує громадян, а Марченко ніби заспокоює. Якщо це така тактика «доброго та поганого копа» з боку влади – то вона призведе тільки до ще більшої недовіри до держави і наступних спроб реформувати податкову сферу і економіку. Якщо ж ці заяви щирі, то це свідчить про відсутність будь-якого спільного бачення цієї реформи між урядом і парламентом. І невідомо, який з цих варіантів гірший.
Іноземний досвід подібної легалізації, на який раніше посилався міністр фінансів, свідчить, що значних коштів бюджет від цього отримати не зможе. Наприклад, оспівана багатьма експертами детінізація в Італії у 2001-2002 роках легалізувала доволі значні кошти – 73 млрд євро. Бюджету країни це принесло одноразово 1,4 млрд євро податків. Це 0,1% ВВП Італії в 2002 році!
Можна скільки завгодно міркувати щодо «особливого менталітету» українців, але це неправда. Немає у світі прикладів, коли б детінізація накопичень і активів призводила до великого ентузіазму з боку громадян і бізнесу. Так само і великі податки. Чи нагадати, як патріотичні французи почали відмовлятись від громадянства своєї батьківщини, щоб уникнути суперподатків Франсуа Олланда?
Україна не стане виключенням, якщо будуть продовжуватись такі «реформи». Натомість країні потрібна податкова система, яка стимулює розвиток підприємництва, а не заганяє його в тінь.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3799
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 369
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 261
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23358
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17403
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17185
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13710
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11824