Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
22.06.2021 16:03

Короткозорість по ЄСВ

Голова аналітичного центру "Рада інституційних реформ"

Якщо ще 5 млн працездатного населення полишить країну в пошуках більш сприятливого ринку праці, то Пенсійний фонд збанкрутує і при 100% ставці ЄСВ

Обговорення Бюджетної декларації від Мінфіну «затьмарило» решту новин у податковій сфері. Причина зрозуміла – декларація йде врозріз із затвердженою урядом Національною економічною стратегією та веде до непрямого підвищення оподаткування. Але хотів би звернути увагу на один з «перлів» ідеолога посилення податкового тиску Данила Гетманцева, який експерти не прокоментували.

Кілька тижнів тому Гетманцев заявив під час інтерв'ю, що від скорочення єдиного соціального внеску (ЄСВ) в 2016 році Україна «недоотримала 4,8% від ВВП». Далі Гетманцев використовує цей аргумент як підтвердження тому, що скорочення податків не призводить до детінізації. Він також звинувачує скорочення ЄСВ у дефіциті Пенсійного фонду.

Тези Гетманцева є або свідомою маніпуляцією, або ознакою його нерозуміння ситуації в цілому. Поясню двома контраргументами.

Перше. Будь-які зміни державної політики – в тому числі в податковому законодавстві – не призводять до миттєвого результату. Завжди є відтермінований ефект, певний «лаг», коли реформа спрацьовує. Говорити про результати лише в рік запровадження реформи – некоректно. Треба показувати кількарічний тренд.

Друге і найголовніше. Якщо подивитись на реальні зміни в довготерміновому вимірі, то обґрунтування від Гетманцева розлітається на шматки. Тому що після просідання в 2016 році ЄСВ почав зростати і значно перевищив результати 2015 року, не кажучи про 2016 р. Наприклад, порівняно з 2015 р. надходження за ЄСВ зросли на 58%, а порівняно з 2016 р. так взагалі на 123% – більше ніж удвічі.

надходження ЄСВ
надходження ЄСВ.jpg

Це демонструється також паралельним трендом зростання надходжень від ПДФО. В 2016 році частка надходжень від ПДФО у ВВП зросла на 0,8% порівняно з попереднім роком – до 5,8%. А станом на 2019 рік вона збільшилась до майже 7%. Це при тому, що ВВП зростав теж. Тобто, скорочення податків призвело до детінізації.

ПДФО
податок та збір на доходи фізичних осіб.jpg

Наостанок хочу додати щодо дефіциту Пенсійного фонду. До сих пір не проведено незалежний міжнародний аудит, хоча це планувалось зробити минулого року. Аудит показав би справжній дефіцит, а не те, що малюють чиновники. Але найголовніше те, що при солідарній пенсійній системі та нинішній демографічній ситуації накопичення дефіциту державного пенсійного фонду є неминучим. Адже в Україні кількість працюючих людей працездатного віку скорочується та скоро наблизиться до кількості пенсіонерів. Це відбувається через низьку народжуваність та високу смертність, а також через трудову міграцію.

Важко знайти аргументи залишатись для людей у той час, коли продовжується та навіть посилюється податковий тиск на малий бізнес. Можливостей «стати на ноги» в Україні стає менше. Тому якщо ще 5 млн працездатного населення полишить країну в пошуках більш сприятливого ринку праці, то Пенсійний фонд збанкрутує і при 100% ставці ЄСВ. Цікаво, якою статистикою тоді буде виправдовуватись Гетманцев?

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи