Позики від МФО: які галузі кредитують найчастіше?
Для розвитку яких галузей залучає позики Україна?
Залучення кредитів від міжнародних фінансових організацій та інших міжнародних установ є складовою бюджетно-фінансової політики багатьох країн світу незалежно від рівня їх економічного розвитку. Для розвитку яких галузей залучає позики Україна?
Ми дослідили позики, отримані Україною від МФО впродовж 2019-2020 років з метою встановлення пріоритетних для залучення кредитного фінансування галузей. Відтак у фокус потрапили кредити, які мають своє цільове призначення, тобто залучаються до спеціального фонду Державного бюджету. Протягом 2019-2020 років частка таких кредитів відносно загального обсягу бюджетних видатків становить близько 2%.
Наразі Україна має 112 укладених угод про залучення кредитів від МФО, діяльність за якими триває (43 проєкти) або завершилась (69). Левова частка проєктів розрахована на кілька річну співпрацю, тож варто розглянути динаміку залучення позик Україною за роком підписання угоди.
натисніть на зображення для його збільшення
Найбільша кількість кредитів залучалась протягом 2014-2015 років, що обумовлене рядом причин, серед яких війна на сході України, і, відповідно, втрата економічної рівноваги. Більшість проєктів, залучених протягом 2014-2015 років, спрямовували фінансування на поліпшення галузей транспорту, водопостачання та постачання електроенергії й газу. Станом на 2020 рік 18 із 20 отриманих впродовж 2014-2015 років проєктів перебували на стадії реалізації.
Оголошення пандемії COVID-19 очікувано вплинуло на політику інвестиційного кредитування в Україні.
Відтак, всі три кредитні програми, залучені Україною впродовж 2020 року, мають єдиний пріоритет – охорона здоров'я та соціальний захист населення. Не дивлячись на те, що модернізація обох систем для країни довгострокова перспектива і їх фінансування коштом інвестиційних кредитів триває ще з 2014 року, боротьба із поширенням епідемії стала складовою всіх трьох кредитних програм.
На додаток до вже підписаних у 2020 році угод з МФО, Україна має також ряд проєктів, які у 2020 році були погоджені, проте наразі перебувають на підготовчій стадії. Усі три проєкти мають на меті оптимізацію сфер транспорту та постачання електроенергії і газу.
Враховуючи, що за угодами про надання інвестиційних кредитів фінансування відбувається поступово, щороку ми передбачаємо в Законі України «Про державний бюджет України» обсяг кредитних коштів, який очікується протягом року за діючими проєктами. Тож сума позики та реальна кількість коштів, яка надходить до бюджету за кредитною угодою протягом одного року – різняться. Так, згідно з Законами України про Державний бюджет на 2019 та 2020 роки, країна очікувала отримати 22,3 та 21,4 млрд грн. відповідно для реалізації 35 (2019) та 38 (2020) інвестиційних проєктів . Зауважимо, що в обидва роки вносились інвестиційні проєкти, за якими Україна планувала отримати кошти, однак вони й сьогодні залишаються на стадії підготовки.
Водночас кредитні програми, затверджені у попередні роки, продовжують впроваджуватись і фінансуватись. Аби встановити охоплення кредитними інвестиційними проєктами за сферами життєдіяльності , ми дослідити всі програми, які реалізовувалися впродовж 2019-2020 років.
Найбільш кредитованими сферами стали постачання електроенергії та газу, а також транспорт. Не дивлячись на те, що протягом 2019-2020 років Україна не укладала нових кредитних угод з МФО у цих сферах, на них припадає 55,8% програм, які діяли впродовж двох років.
Обсяг програм за галузями кредитування у 2019-2020 роках.
натисніть на зображення для його збільшення
За отриманими даними ми можемо оцінити мінімальний обсяг вартості залучених інвестиційних кредитів від МФО, які реалізовувались протягом 2020 року. Він складає орієнтовно 158,3 млрд грн. Із них 20 млрд залучили протягом 2019-2020 років (майже половина цих коштів має бути використана для боротьби з пандемією).
Підсумувати можемо двома висновками:
1. Україна продовжує взаємодіяти з ключовими МФО. Для прикладу обсяг відкритих інвестиційних кредитів від МБРР в Україні становить 3878 млн дол. Для порівняння розмір таких кредитів у сусідніх країнах, які знаходяться на шляху євроінтеграції становить 953 млн. дол у Грузії та 606 млн. дол. у Молдові.
2. Наявні інвестиційні проєкти, фінансування за якими очікувалось у 2019 році до сьогодні відсутнє більшість інвестиційних проєктів спрямовані на покращення української інфраструктури та доріг, що увиразнює важливість участі регіонів у процесі залучення інвестиційних проєктів.
Інвестиційні проєкти є лише одним з існуючих інструментів залучення Україною кредитних коштів. В подальших матеріалах ми розглянемо й інші.
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко вчора о 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська вчора о 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко вчора о 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 521
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 474
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 348
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 231
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 171
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 32169
-
"Він буде безшабашним". Чи погодить Рада призначення Федорова в Міноборони і що це змінить
2469
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2196
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 1892
-
Як відключення світла "б’є" по психіці: чому "накриває" так сильно і як уберегти себе й дітей
Життя 1860


