Рік роботи: новий досвід – нові виклики!

Пройшов рік відколи в Україні розпочав роботу департамент "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" і за цей час вже напрацьовано певний досвід по сприянню комплексному захисту прав інтелектуальної власності та прав

Пройшов рік відколив Україні розпочав роботу департамент "Центр компетенції" Консорціуму"Український центр підтримки номерів і адрес" і за цей час вженапрацьовано певний досвід по сприянню комплексному захисту правінтелектуальної власності та прав осіб від порушень у мережі Інтернет, а також судовапрактика щодо вирішення зазначеної категорії спорів з використанням документів, виданих Центром.

Центр іззастосуванням онлайн-сервісу"WEB-FIX" надає послуги по проведенню фіксації і дослідженнязмісту веб-сторінок у мережі Інтернет з видачею Експертних висновків, а також по видачі довідок для встановлення власників веб-сайтів.

Ініціаторомйого створення виступило Об'єднання підприємств "Український мережевийінформаційний центр" (ОП УМІЦ),що уповноважене здійснювати адміністрування адресного простору українськогосегменту мережі Інтернет відповідно достатті 56 ЗаконуУкраїни "Про телекомунікації" та розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни від 22 липня  2003 року № 447-р "Про адміністрування домену ".UA".

Надання такихпослуг здійснюється Центром на підставі Порядкунадання послуг з проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережіІнтернет, затвердженого ОП УМІЦ, з яким можливо ознайомитись навеб-сайті ОП УМІЦ: http://uanic.net/та веб-сайті Центру: http://ip-protect.org/.

КлієнтамиЦентру насамперед виступають адвокати, юристи, патентні повірені,правовласники, представники медіа-індустріі.

Під часщоденного спілкування з нашими клієнтами, обговорення з ними сучасних потреб тапроблемних питань, з якими вони стикаються та у вирішенні яких міг би бутикорисним Центр, впродовж цього року постійно відбувалась трансформація підходівдо надання послуг Центру, і завдяки такій взаємодії на сьогодні можливо відзначити,що такі послуги та механізми їх надання є ефективними та корисними для нашихклієнтів, що є головною метою нашої діяльності.

Проте, поряд зпозитивними зрушеннями в роботі Центру, залишається безліч невірішених питань,зокрема, в законодавчому полі, що не сприяє єдності судової практики, легкостіта швидкості вирішення спорів, в тому числі в досудовому порядку. З метоювироблення пропозицій щодо внесення змін до законодавства Центр взаємодіє зюридичною спільнотою, громадськими організаціями, асоціаціями, приймає участь вобговоренні та виробленні пропозицій на спільних заходах, круглих столах,форумах тощо.

Показникомефективності роботи Центру є позитивна судова практика наших клієнтів, а такожсприяння виробленню єдиних підходів при судовому вирішенніспорів щодо: доменнихімен; незаконного використання об’єктів права інтелектуальної власності;розміщення недостовірної інформації у мережі Інтернет. На веб-сайті Центруведеться Реєстр судових рішень,прийнятих з використанням виданих ним документів.

При цьому, крімможливостей, якими може забезпечити Центр, дуже багато залежить від формуванняособами, що мають намір здійснювати захист своїх порушених прав у мережіІнтернет, необхідної доказової бази.

Виходячи ізаналізу судової практики, що складається на сьогоднііз зазначеної категоріїспорів, з метою ефективного формування належних,допустимих та достатніх доказів слід звернути увагу на наступне:

·     зміствеб-сторінок необхідно фіксувати якнайшвидше після виявлення певноїінформації/об'єктів у мережі Інтернет у разі якщо їх розміщення призводить до порушенняВаших прав – з метою уникнення в майбутньому проблем у разі видалення/зміни такоїінформації/об'єктівта як наслідок унеможливлення доказування порушення Ваших прав;

·     фіксація і дослідження змісту веб-сторінок умережі Інтернет повинні здійснюватись шляхом формування належних та допустимих доказів, які в подальшому будутьвраховані судом; доказування не повинногрунтуватися на припущеннях;

·     належним відповідачем у разі поширенняоспорюваної інформації в  мережі Інтернетє автор відповідного інформаційногоматеріалу та власник  веб-сайта, особи яких  позивач повинен установити та зазначити впозовній заяві; якщо авторпоширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання(місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація єанонімною і доступ до сайта – вільним, належнимвідповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений  інформаційний матеріал, оскільки саме вінстворив технологічну можливість та умови для поширення  недостовірноїінформації;

·     суб'єкт від імені якого здійснюєтьсяінформаційна/господарська діяльність на веб-сайті не обов'язково є власником такого веб-сайту;

·     встановитивласника веб-сайту важливо до моменту подачі позову, оскільки в залежностівід його статусу (фізична чи юридична особа) залежить юрисдикція суду, аневірне визначення власника веб-сайту може мати наслідком припиненняпровадження, та відповідно затягування строків вирішення спору; при цьому необхідно зазначати власника веб-сайту як надату порушення прав, так і на датузвернення до суду за захистом таких прав;

·     реєстратордоменного імені(якщо він не є одночасно хостинг-провайдером відповідноговеб-сайту), може надати лише дані реєстранта доменного імені, який не  обов'язково є власником веб-сайту, щоадресується відповідним доменним іменем;

·     реєстратордоменного іменіта хостинг-провайдер відповідного веб-сайту не є належнимивідповідачами, оскільки: реєстратор доменного імені лише надає послуги щодореєстрації доменного імені; хостинг-провайдер виділяє веб-сервер(дисковий простір) для розміщення програмного забезпечення веб-сайту з метоюзабезпечення функцінування останнього.

Стосовно фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернетзметою формування належних та допустимих доказів, що здійснюється Центром іззастосуваннямонлайн-сервісу "WEB-FIX", перевагами останнього є: 

1) можливістьвикористання особистого кабінету;

2) автоматичне формування даних; 

3) безоплатна фіксація змістунеобмеженої кількості веб-сторінок, перегляд результату зафіксованих зображеньвпродовж декількох хвилин в особистому кабінеті та збереження даних впродовж 30 днів до моменту замовлення послуги –видачі Експертного висновку з результатом відповідної фіксації; 

4) нанесення тайм-коду ("позначки часу") та контрольної суми архівного файлу, згенерованої за допомогоюалгоритму md5, що відбувається в автоматичному режимі, виключає можливістьмодифікації оригінального змісту досліджуваної веб-сторінки під час її фіксаціїта при збереженні файлу з фіксацією зовнішнього відображення змістудосліджуваної веб-сторінки, а також можливість подальшого внесення змін дотакого файлу, що зберігається;

5)вибір критеріїв дослідження змістувеб-сторінок; 

6) швидке формуванняофіційних письмових доказів у вигляді Експертних висновків: базова послуга – 2 робочих дні, комплексна послуга – 5 робочих днів;

7) збереження виданих Експертних висновків продовж 3 років з датиїх видачі; 

8) доступна цінапослуг, в т.ч. можливість отримання дублікатів виданих Експертних висновків.

Що стосується видачі довідок для встановлення власників веб-сайтів,то в залежності від мети їх отримання при їх підготовці може проводитись:дослідження автентичності даних в інформаційній системі WHOIS; дослідженняінших доменних імен, які використовуються тим самим реєстрантом; оцінканадійності джерел інформації; пошук даних про реєстранта доменного імені /власника веб-сайту в різних джерелах інформації; здійснення порівняння даних,пошук альтернативних джерел інформації тощо.

Зазначені довідкивключають інформацію про: назву доменного імені; доступність за доменним іменемвеб-сайту для публічного використання у мережі Інтернет; дату та час реєстраціїдоменного імені, дату внесення останніх змін, дату та час завершення строкуреєстрації доменного імені; DNS-сервер(-и); WHOIS Server; реєстраторадоменного імені; реєстранта доменного імені; IР-адресу, якій/яким відповідаєдоменне ім’я; адресу фактичного місцезнаходження власника хостингу; хостинг-провайдера;доступність сервера; тип сервера.

Центромможуть направлятисьзапити реєстратору доменного імені та хостинг-провайдеру веб-сайту, щодорозкриття/підтвердження даних про реєстранта доменного імені/отримувача послугхосттингу, з обов'язковим зазначенням інформації про замовника відповідноїдовідки, з метою встановлення власникавеб-сайту.

Також, можлива підготовка довідок з відомостямипро власників веб-сайтів в режимі зворотнього часу, що є особливо важливиму разі, якщо з моменту поширення інформації пройшов певний час, та відомості всервісі WHOIS булизмінені. При цьому можуть використовуватись дані Інтернет-архіву (https://archive.org/).

Крім того,в кожнійдовідці міститься інформація про суб'єктів, які можуть бути власником веб-сайтуза тих чи інших умов. Така потреба викликана тим, що в Україні відсутнійреєстр власників веб-сайтів, а також з метою єдності судової практики щодонаступного.

Реєстрація(делегування) доменного імені здійснюється для адресації веб-сайту такимдоменним іменем. Тільки реєстрант доменного імені отримує від реєстраторадоменного імені дані доступу для управління доменним іменем, та відповіднотільки він чи уповноважені ним особи, відповідальні за здійсненняадміністративних/технічних функцій щодо такого доменного імені, маютьможливість здійснювати налаштування/змінуадресації доменного імені шляхом: визначення/зміни IР-адрес (-и), яким/якійвідповідає доменне ім’я; визначення/зміни ns-серверів доменного імені; визначення/зміни серверівелектронної пошти; встановлення перенаправлення (редиректу) на інше доменнеім'я тощо.

Правокористування доменним іменем може бути передано реєстрантом доменного іменііншій особі. Для такої передачі реєстрант доменного імені звертається дореєстратора такого доменного імені щодо проведення процедури переделегуваннядоменного імені (зміни реєстранта доменного імені). Про переделегуваннядоменного імені реєстратором доменного імені вноситься відповідний запис дореєстру домену верхнього рівня, внаслідок чого цей запис відображається всервісі WHOIS. 

Правокористування доменним іменем може бути також передано повністю або частковореєстрантом доменного імені іншій особі на договірних засадах безпеределегування такого доменного імені (без зміни реєстранта доменного імені).За відсутності у реєстранта доменного імені доказів передачі права користуваннятаким доменним іменем (договору тощо) іншій особі, відповідальність за адресацію доменного імені до відповідноговеб-сайту та за функціонування такого веб-сайту несе виключно реєстрант доменного імені.

Початкуфункціонування (працездатності) веб-сайту та доступу до нього інших осіб черезмережу Інтернет передує розміщення програмного забезпечення такого веб-сайту наспеціалізованому веб-сервері та забезпечення доступу до нього з мережі Інтернет(переміщення веб-сайту на хостинг) безпосередньо або шляхом укладення договоруз постачальником послуг технічного зберігання (хостингу) веб-сайтів і (або)серверів (хостинг-провайдером), внаслідок чого:

·     отримувач послуг хостингу має можливістьздійснювати управління відповідним веб-сайтом, зокрема, в частині налаштуваннятехнічних характеристик веб-серверу, на якому розміщено програмне забезпеченнятакого веб-сайту, а також здійснювати налаштування/зміну адресації веб-сайтувідповідним доменним іменем;

·     доменному імені, яким адресується такийвеб-сайт, присвоюється ІР-адреса (-и), а DNS (Domain Name Service –система доменних імен) здійснює співставлення та перетворення доменного імені,яким адресується веб-сайт, в таку (-і) IP-адресу (-и), що і забезпечує пошукцього веб-сайту у мережі Інтернет за допомогою відповідного доменного імені.

Прицьому, розміщення (зміна, видалення) електронної (цифрової) інформації навеб-сайті, налаштування доступу інших осіб до веб-сайту або його частин черезмережу Інтернет, припинення функціонування веб-сайту або його частин здійснюється авторизованим користувачем – володільцем облікового запису, щовикористовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет (формалізованийзгідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп’ютерному обладнанні(комп’ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікуєкористувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає всебе дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпеченнякомп’ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надаютьможливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну(цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або йогочастин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайтуабо його частини в межах облікового запису), яким може бутивласникпрограмного забезпечення веб-сайту –при використанні оригінального (індивідуально розробленого) програмногозабезпечення /користувач готовоїContent Management System (CMS, системи керування контентом). Тобто, володілець облікового запису встановлюєпорядок та умови використання веб-сайту та є особою, відповідальною за зміствеб-сайту.

На практиціможе мати місце ситуація коли особа реєстрантадоменного імені, отримувачапослуг хостингу та володільцяоблікового запису може як співпадати так і не співпадати.

При цьомуреєстранту доменного імені, якщо він не є отримувачем послуг хостингу, відомаособа останнього, оскільки тільки від цієї особи такий реєстрант може отриматиінформацію про IР-адресу (-и), яким/якій повинно відповідати доменне ім’я дляможливості адресації ним відповідного веб-сайту. А отримувач послуг хостингупри налаштуванні технічних характеристик веб-серверу, на якому розміщено такийвеб-сайт, повинен зазначити відповідне доменне ім'я для можливості адресаціїним такого веб-сайту, тобто отримати назву доменного імені від реєстрантадоменного імені. Відповідно, або особа реєстранта доменного імені співпадає зособою отримувача послуг хостингу, або цим особам відома інформація один проодного в силу існуючих договірних відносин.

У випадку,якщо програмне забезпечення веб-сайту розміщене на договірних засадах навеб-сервері отримувача послуг хостингу, останньому повинна бути відомаінформація про такого володільця програмного забезпечення веб-сайту в силуіснуючих договірних відносин.

Оскільки реєстрант доменного імені маєможливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені, отримувач послуг хостингу маєможливість здійснювати налаштування/зміну адресації веб-сайту таким доменниміменем, вони є відповідальними застворення технологічної можливості функціонування (працездатності) веб-сайту тадоступу до нього інших осіб через мережу Інтернет. А володілець облікового запису встановлює порядок та умови використаннявеб-сайту та є особою, відповідальною за зміст веб-сайту. При цьомупершочерговою умовою для можливості адресації веб-сайту відповідним доменниміменем є реєстрація такого доменного імені.

Отже, власником веб-сайту є особа, яка єволодільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використаннявеб-сайту. За відсутності доказів іншого, власникомвеб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресуєтьсявеб-сайт, та/або отримувач послугхостингу.

Далі наведені витяги із судових рішень:

Згідно із рішеннямГосподарського суду м. Києва від 03.04.2017 по справі № 910/24300/16 запозовом ТОВ "Юридична компанія "Студія права" до ТОВ "Міжнароднакомерційна телерадіокомпанія" (ICTV) щодо визнання недостовірноюінформації, поширеної на веб-сайті: http://kriminal.ictv.ua,судом було встановлено, не заперечувалося і по суті визнано Відповідачем,що на сайті http://kriminal.ictv.uaінформація розміщується саме Відповідачем.

У свою чергу, Відповідач подавсуду скріншот сторінки, зякої вбачається,  що за відповідним посиланням у мережі Інтернетнаявна інформація такого змісту: "404 нажаль, сторінка, яка Ви шукаєте неіснує". HyperTextTransferProtocol (протокол передачі гіпер-текстовихдокументів; далі - HTTP) 404 "NotFound" ("Не знайдено", "Помилка404") - це повідомлення про помилку в списку кодів стандартних відповідейHTTP-сервера, яке означає, що сервер не може знайти того, чого вимагає запитвід клієнта, хоча контакт з сервером установлено. Здебільшого це повідомленняз'являється у вікні браузера тоді, коли неправильно вказана назва веб-сторінки,яку бажає побачити користувач.Крім того, помилка 404 часто відтворюється,коли сторінку перемістили чи видалили. Отже,сторінку у мережі Інтернет за відповідним посиланням було видалено.

Судом було частково задоволено позов зогляду на те, що відповідачем неспростовано, що саме він є власником сайту http://kriminal.ictv.ua тачастина поширеної відповідачем інформації була визнана недостовірною і такою,щопідлягає спростуванню.

Згідно із рішеннямУжгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.03.2017 по спаві№ 308/2364/16-ц, позов було мотивовано тим, що 22.07.2015 року на сайтіLikeinvest.tk в розділі форум "Форумо недвижимости" було розміщено публікацію. Позивач обгрунтувала належність цієї публікації відповідачу тим, щосаме він зазначений як адміністратор сайту Likeinvest.tk,підтвердженням чого, на її думку, є скріншотиз веб-сайтів, копії яких долучено нею до матеріалів справи. З наданоїпозивачем копії скріншоту автором оспорюваної інформації у повідомленнізазначено "Alehios", проте матеріали справи не містятьбудь-яких достовірних даних про те, що оспорювану інформацію було поширено самевідповідачем. Доказів, які б доводили авторство відповідача щодооспорюваної інформації, позивачем надано не було та під час розгляду справивід позивача не надходило жодних клопотань про витребування даних про власникавеб-сайту http://likeinvest.tk.

Суд відмовив у задоволенні позовузважаючина відсутність будь-яких належних тадопустимих доказів, які б підтверджували ті обставини, що розповсюдженняінформації, зазначеної у вищевказаному повідомленні, було здійснено самевідповідачем, суд зазначив, що вважає посиланняПозивачана дані обставини є нічим іншим як її припущеннями.

Згідно із рішеннямГосподарського суду м. Києва від 27.03.2017 по справі № 910/23888/16 ПП"Есте-Лайн" подало позов до ГО "Стоп корупції" у звязкуіз поширенням недостовірної інформації про Підприємство у мережі Інтернетта на сторінці "STOPкорупції" в соціальній мережі "Facebook". В межах досудовоговрегулювання даного спору Відповідач у відповідь на заяву Позивача проспростування інформації направив останньому лист, в якому вказав, що що немає відношення до поширення інформації; не є автором або редакторомвказаних сюжетів та статей, а також не є власником сайту. Під чассудового вирішення справи Відповідач у відзиві на позовну заяву та додатковихпоясненнях наголосив на тому, що він не володіє жодною інформацією, викладеноюв позовній заяві та в позовних вимогах, не має жодного відношення до наданих Позивачемз невідомого джерела походження роздруківок,які містяться в матеріалах справи та жодним чином не фіксують того, що Відповідачмає відношення до поширення інформації, що не відповідає дійсності; крім того, Відповідачне є автором або редактором вказаних сюжетів та статей, що оскаржуються Позивачем,а також не є власником сайту; Позивач не подав суду належних доказів того, що Відповідачє автором оспорюваної інформації; Відповідач не має доступу до серверівсоціальної мережі Facebook, що унеможливлює повний контроль над спільнотами,розміщеними у названій соціальній мережі, навіть якщо назва та логотип єідентичними або схожими до назви та логотипу Відповідача; у соціальній мережіFacebook для підтвердження офіційних спільнот використовується принципверифікації; якщо ж спільнота не має відповідної позначки, то це говорить проте, що статус не підтверджено; Позивачем не доведено вину відповідача,наявність причинного зв'язку між шкодою і діями Відповідач та розмір моральноїшкоди.

ТОВ "Хостпро"як реєстратор доменного імені, яким адресується веб-сайт (на якому затвердженням Позивача була розміщена недостовірна інформація) подало судуінформацію про те, що не володіє інформацією щодо власника такого сайту.

Судом було відмовлено у задоволенні позовуу звязку із тим, що Позивачем не булоподаносуду належних доказів того, що саме Відповідач є власником сайтута користувачем, що створив власний акаунт("сторінка") у соціальній мережі "Facebook".Також Позивачемне надано суду доказів,які б підтверджували поширення Відповідачемнедостовірної інформації.

Згідно із рішенням Апеляційногосуду Чернігівської області від 23.03.2017 по справі № 742/3013/16-ц,провадження №  2/742/93/17, судом було встановлено, що30.07.2015  на веб-сайті Національного антикорупційногопорталу Антикор була розміщена статтяіз зазанченням її автора. Проте позовні вимоги до такого автора позивач незаявляв, що не узгоджується з приписами норм права, які регламентують спірніправовідносини.Належних та допустимих доказів в розумінні статей: 58,59 ЦПКУкраїни відносно того, що автор поширеної інформаціїневідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливовстановити, позивачем, всупереч положенням статті 60 ЦПКУкраїни, суду непредставлено.      

Позивачембуло подано позов до відповідача, якого він вважав власником веб-сайтуАнтикорвиходячи з інформації, наданої ТОВ ОН-ЛАЙН (реєстратордоменного імені antikor.com.ua, яким адресується веб-сайт http://antikor.com.ua/)що: 1) домен antikor.com.ua вказаним товариством не реєструвався. У листопаді2015 року було здійснено переделегування існуючого домену antikor.com.ua доТОВ ОН-ЛАЙН; 2) користувач, який здійснив переделегування даного домену,вказав про себе дані фізичної особи. Також у вказаній відповіді ТОВ ОН-ЛАЙН зауважило,що дані вводяться власноруч клієнтом та товариством не перевіряються.

В обгрунтуванняапеляційної скарги позивач вказав, що він не погоджується з висновком судупершої інстанції відносно того, що відповідач не є власникомвеб-сайту Антикор, оскільки переделегування домену, тобто, переведеннядомену від одного реєстратора до другого - до ТОВ Он-лайн можездійснити виключно реєстрант, тобто, власник веб-сайту. Вказане підтверджуєтьсяп.7.3.4. Регламенту публічного публічного домену (версія 3.2) компанії Хостпро,тому здійснити трансфер доменного імені має право виключно його реєстрант -власник веб-сайту. За даних обставин позивач вважав, що відповідач євласником веб-сайту Антикор.

До апеляційноїскарги позивач надав копію Регламенту публічного домену, версія 3.2 від01.11.2013, стверджуючи при цьому, що згідно положень п.7.3.4 здійснититрансфер доменного імені має право виключно його реєстрант - власник веб-сайту.За даних обставин позивач вважав, що відповідач є власникомвеб-сайту Антикор. Проте Апеляційнийсуд зазначив, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою дляскасування рішення суду першої інстанції, і ухвалення нового рішення прозадоволення вимог заявленого позову. Оскільки вказана копія Регламентупублічного домену не є належним та допустимим доказом в розумінністатей: 58,59 ЦПКУкраїни тих обставин, що відповідач є власникомвеб-сайту Антикор. Зазначена копія Регламенту публічного домену немістить в собі відповідної інформації відносно того, що відповідач є власникомвеб-сайту Антикор, а відповідно до приписів ч.4 статті 60 ЦПКУкраїни, доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.

Доводиапеляційної скарги стверджують, що відповідач здійснив реєстрацію знака длятоварів та послуг Антикор на своє ім'я, проте, на підтвердженнявказаної обставини позивач не представив суду відповідних документів, які ббули належними та допустимими доказами на підтвердження вказаної обставини.

Відповідач в ході судового розгляду даноїсправи заперечував стосовно своєї причетності як до створення зазначеноговеб-сайту, так і відносно того, щовін є власником вказаного веб-сайту. Позивачем вказані твердженнявідповідача не спростовані належними та допустимими доказами, як і непредставлено суду відповідної інформації відносно того, що відповідач станом: на дату опублікуваннязазначеної статті та на дату судового розгляду даної цивільноїсправи є власником Національного антикорупційного порталу antikor.com.ua. Роздруківка інформації провеб-сайт Антикор та роздруківкаданих прийнятої до розгляду заявки на знак для товарів і послуг № m 201611780,додані позивачем до позовної заяви, обґрунтовано не прийняті судом першоїінстанції до уваги. Оскільки вказаніроздруківки не є належними та допустимими доказамивідносно того, щовідповідач є власником веб-сайту Антикор, крім того, вказанаінформація у зазначених роздруківках відсутня. Відповідно до приписівч.4 статті 60 ЦПКУкраїни, яка регламентує обовязки доказування і подання доказів, доказування не може ґрунтуватися наприпущеннях.

У звязку із цимпозивачу було відмовлено узадоволенні позовних вимог щодо визнання недостовірною інформації та їїспростуванні.

Згідно із рішеннямПрилуцького міськрайонного суду Чернігівської області выд 30.03.2017,провадження №  2/742/454/17, позивач аргументував свої вимогитим, що в травні 2016 року він дізнався з мережі Інтернет, що на веб-сайтіНаціонального антикорупційного порталу "АНТИКОР" власником якого євідповідач були опубліковані статті, в яких викладено негативну та недостовірнуінформацію стосовно нього.

Матеріалисправи не містять доказів щодо державної реєстрації, як засобу масовоїінформації, електронного ЗМІ на сайті Національного антикорупційного порталу "АНТИКОР".

Під часрозгляду справи в суді встановлено, що намомент здійснення публікацій статей реєстратором доменного імені аntіkоr.соm.uа та власникомвеб-сайту httр://аntіkоr.соm.uабув відповідач. Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем вірно визначено відповідача по справі в частині визнаннянедостовірною інформації, поширеною на сайті http://antikor.com.ua.

Дослідившиматеріали справи суд вважає встановленим, що інформація викладена на сайтіНаціонального антикорупційного порталу "АНТИКОР" (http://antikor.com.ua)в статтях є недостовірною інформацією щодо позивача.  

Судом визнано недостовірною татакою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію,викладену на сайті Національного антикорупційного порталу "АНТИКОР"(http://antikor.com.ua)  в статтях та зобов'язано відповідача опублікувати на веб-сайті Національногоантикорупційного порталу "АНТИКОР" (http://antikor.com.ua) спростування та видалити недостовірну інформацію.

Згідно із рішенням Апеляційногосуду Харківської області від 15.03.2017 по справі № 641/5091/16-ц,провадження № 22-ц/790/8026/16, судом першої інстанції було встановлено,не оспорюється сторонами, що відповідач є засновником та видавником друкованихзасобів масової інформації – журналу "Рибалка профі" та газети"Рибалочка і К", в яких були опубліковані статті позивача. При цьому позивачзазначав, що без його згоди такі статті були розміщені в мережі Інтернет насайті "Всеукраинский журнал для рыболововРыболовпрофи": rybolovprofi.com.ua із заначенням про належністьвідповідачу авторських прав на всі матеріали, які розміщені на цьому сайті, втому числі і на твори позивача.

Відповідач факт розміщення особисто неюстатей, автором яких є позивач, навеб-сайті: rybolovprofi.com.ua не визнала, належних та допустимих доказівцього суду не було надано. Матеріалисправи не містили належних та допустимих доказів того, що відповідач євласником веб-сайту rybolovprofi.com.ua, а таке твердження позивачаспростовується відповіддю ТОВ "Хостінг Україна"(реєстратор доменногоімені) за змістом якої, реєстрантом веб-сайту (доменного імені) rybolovprofi.com.ua вказані особистідані іншої особи (не відповідача).

У зв'язку ізцим рішення Комінтернівськогорайонного суду м. Харкова від 24.11.2016 було скасовано.

Згідно із рішеннямАпеляційного суду Одеської області від 14.03.2017 по справі № 522/2994/16-ц,позивач, якій належать авторське немайнове право та виключні майновіправа на літературний твір, його оригінальну назву та ім'я головного персонажа:"Капітошка",  звернулась до Приватногопідприємства "Екстра-Північ" у зв'язку із виявленнямна веб-сайті: http://produkty24.com.uа реклами продажутортелліні під назвою "Капітошка".

Факт розміщенняграфічного зображення "Тортелліні" під назвою "Капітошка" вінтернет-магазині "ОБЖОРА" (http://produkty24.com.uа), через якийздійснює свою підприємницьку діяльність ПП "ЕКСТРА-ПІВНІЧ", підтверджено висновком експертизи телекомунікаційнихсистем (обладнання) та засобів № 052 від 03.03.16 року. Позивач вважав,що відповідач вчинив порушення її авторських прав на оригінальну назву твору "Капітошка".Однак, при апеляційному розгляді справи було відзначено, що цим експертним висновком не було встановлено відомостіпро реєстранта доменного імені "produkty24.com.ua" та датурозміщення виявленого експертом зображення.

Задовольняючипозовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на веб-сайті запосиланням: http://produkty24.com.ua/сопtепt/tоrtеllіпі-1аdа-каріtoshki-800gвідповідачем здійснювалось рекламування з метою продажу тортелліні під назвою "Капітошка".При цьому, в основу такого висновку суд першої інстанції поклав розрахункову квитанцію напридбання представником позивачки товару –"пельмени Б.Б. 777 грсвинина/гов та хинкали Левада економка Кавказки" від 10.12.2015, якийрекламує відповідач ПП "Екстра-Північ" черезвеб-сайт http://produkty24.com.ua в інтернет-магазині.

Таким чином, судом першої інстанції було допущено припущеннятого, що відповідач ПП "Екстра-Північ" розміщував, безвстановленої дати такого розміщення, зображення під назвою "Капітошка"на сторінці магазину: http://produkty24.com.ua, оскільки жодних прямих доказів того, що саме відповідачем – ПП "Екстра-Північ"здійснювалося відтворення (використання) оригінальної назви твору позивача тарекламувалися товари під назвою "Капітошка", з метою їх продажу, матеріали справи не містять.

Колегією суддівпри апеляційному розгляді справи було відзначачено, що позивачем не доведено, та судомпершої інстанції не встановлено, що власником веб-сайтуhttp://produktv24.com.ua на моментвстановленого факту порушення авторського права позивача був самевідповідач ПП "Екстра-Північ".

В рішенніапеляційної інстанції зазначено, щовласникомсайтує особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я.Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується дляпозначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретнимдоменним імям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідномудомені.

Таким чином, належним підтвердженням того, що певнаособа є власником сайту, є дані, отримані від адміністратораадресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідномудомені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставіцивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстраціювідповідного доменного імені.

Як вбачається зінформації, що розміщена на веб-сайті https://www.imena.ua втеці https://www.imena.ua/site/domains/whois?domain=produkty24.com.ua реєстрантом домену "produkty24.com.ua" відповідач-ПП "Екстра-Північ" стало з 15.04.2016 року.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, хтобув реєстратором вказаного домену до 15.04.2016 року, та враховуючи, щоспірні правовідносини виникли в грудні 2015 року, то колегія суддівдійшла висновку про те, що матеріалисправи не містять безспірних доказів того, що відповідач ПП "Екстра-Північ"був власником домену produktv24.com.ua тавеб-сайту http://produkty24.com.ua на час можливого порушення правпозивачки.

Колегія суддівзазначили, що позивач не надала судудостатніх і належних доказів, якими обґрунтовуються її позовнівимоги, не довела належними та допустимими доказами факт рекламування з метоюпродажу тортелліні під назвою "Капітошка" та відтворення оригінальноїназви літературного твору "Капітошка" відповідачем – ПП "Екстра-Північ".

Колегія суддівпогодилась з доводами апеляційної скарги про те, що у разі якби будь-який товарпід назвою "Капітошка" рекламувався би на сайтіhttp://produkty24.com.ua з метою продажу/розповсюдження, то єдиним, належним і допустимим доказомвстановлення факту такого рекламування з метою продажу/розповсюдження, було бпридбання його представником позивачки наряду із іншими продуктами по чеку№ 4039110 від 10.12.2015.

Однак, оскільки по чеку №4039110від 10.12.2015 були придбані лише "пельмені Б.Б. 777 гр свинина/гов тахинкали Левада економка Кавказки", то зазначеніобставини свідчать про відсутність доказів розповсюдження на сайтіінтернет-магазину http://produkty24.com.ua товару, який би містив назву "Капітошка".

У зв'язку із цимколегія суддів ухвалила у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовила у повномуобсязі.

Згідно із рішенням Дарницькогорайонного суду м. Києва від 27.02.2017 по справі № 753/14712/16-ц,провадження № 2/753/1338/17 позовну заяву було подано ТОВ "Інформаційнеагентство "17 канал" з метою визнання недостовірною та такою, щопринижує його ділову репутацію, інформацію, поширену в соціальній мережі "Фейсбук".

Факт розміщеннянедостовірної інформації було підтверджено письмовим доказом – скріншотом сторінки в соціальній мережі "Фейсбук". Жоднихзаперечень щодо причетності до поширення такої інформації від відповідача ненадійшло, а відтак факт поширенняінформації відповідачем було встановлено. Ненадання відповідачем доказівтого, що поширена ним негативна інформація про позивача є достовірною, далопідстави для задоволення позову.

Суд задоволенив позов.

Згідно із рішеннямГосподарськогосуду м. Києва від 20.02.2017 по справі № 910/20972/16 ТОВ"Альянс Новобуд" подало позов до ТОВ "Інформаційне агентство"УНН" у зв'язку із опублікуванням на порталі Агентства (http://www.unn.com.ua/) 19.08.2016 о15 год. 18 хв. статті, яка на думку позивача є недостовірною та такою, щоне відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача.

В даній справі судом встановлено та й не заперечувалосявідповідачем, що на сайті http://www.unn.com.ua спірна інформація розміщенаАгентством. Судом також було встановлено, що відповідач, не встановившинаявність всіх фактів, виклав у статті стверджувальну інформацію щодонезаконного отримання Товариством дозвольних документів. Тому така інформація єнегативною і завдає шкоди діловій репутації позивача, а доводи, викладеніАгентством у відзиві на позовну заяву, були спростовані наявними в матеріалахсправи доказами.

З урахуваннямнаведеного та з огляду на те, що відповідачемне спростовано, що саме він є власником сайту http://unn.com.ua, суддійшов висновку про те, що поширенавідповідачем інформація є недостовірною, не підтвердженою доказами і підлягаєспростуванню, а отже, позовпідлягає задоволенню.

Згідно із рішенням Хмельницькогоміськрайонного суду Хмельницької області від 21.02.2017 по справі №686/5269/16-ц (справу направлено до апеляційного суду) позов буломотивовано тим, що починаючи з 08.02.2016 року ТОВ "Ексклюзив" вмережі Інтернет на веб-сайтіехсl.соm.uасистематично розміщувало інформацію і відеосюжети, які не відповідаютьдійсності та порушують його особисті немайнові права. Крім того, в прямий ефірна телеканалі "Ексклюзив" виходять програми, автори яких паплюжатьйого честь і гідність, в образливій та некоректній формі однобоко подаютьперекручену інформацію щодо нього. Одночасно, ТОВ "Телекомпанія"Проскурів" на телеканалі "ТV-7+" демонструє передачіаналогічного змісту.

Представник відповідачів в судовомузасіданні вимоги не визнав просив відмовити у задоволенні позову,пояснивши, що позивач повинен довести факт поширення інформаціївідповідачами. Щодо розміщення вказаного відеозапису на сайтах, то Телеканалне є належним відповідачем, оскільки власника веб-сайту не встановлено, атой факт, що вони є власниками сайту та здійснювали на ньому розміщенняінформації, він заперечує. Отже, позивачемне доведено, що саме відповідачі здійснювали поширення вказаної позивачемінформації.

У задоволенніпозовних вимог щодо спростування недостовірної інформації було відмовлено узв'язку із тим, що позивачем не було доведеноналежними та допустимими доказами того, що мав місце факт поширеннявідповідачами спірної інформації шляхом її розміщення в мережі Інтернет навеб-сайті ехсl.соm.uа та на веб-сайті tv7plus.com, та належність вказаних сайтів відповідачам.Не було доводено вказані обставин і наданоюсуду роздруківкою з сайту ukrtv.org.

Суд відмовив у задоволенні позовнихвимог щодо спростування недостовірної інформації.

Згідно із рішенням Синельниківськогоміськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 по справі №191/3675/16-ц, провадження № 2/191/266/17 (набрало чинності28.02.2017) позов було мотивовано тим, що у червні 2016 року, на веб-сайті https://vk.com/sinelnikovo sitу,у групі користувачів "Синельниково - город, в котором я живу", відповідачембула опублікована недостовірна інформація.

Суд не знайшов доказів у справі напідтвердження того, що відповідач єавтором відповідного інформаційного матеріалу чи власником зазначеного вище веб-сайту або має будь-яке відношення до розміщення на ньому спірної інформації. Експертного висновку, як офіційногописьмового доказу змісту веб-сторінки, який містить інформацію про датута час фіксації, а також інформацію про доменну назву, якою адресується веб-сайт,(доступність такого веб-сайта для публічного використання в мережі Інтернет;дати та часу реєстрації доменної назви, дати та часу внесення останніх змінвідносно доменної назви; дати та часу закінчення строку реєстрації доменноїназви; відомості про реєстратора доменної назви; ІР-адрес, якому відповідаєдоменна назва, адреса фактичного місцезнаходження власника хостинга та ін.),який би підтверджував, що автором відповідного інформаційного матеріалу чивласником зазначеного вище веб-сайту є саме відповідач суду надано не було.

Суд відзначив,що позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Посиланняпозивача на долучені фото, наяких, як на думку позивача, зображений саме відповідач не знайшли свогопідтвердження в ході судового розгляду. Позивачем в судовому засіданні недоведено, що саме відповідач є автором відповідного інформаційного матеріалу.

Зважаючи на відсутність будь-яких належних тадопустимих доказів, які б підтверджували ті обставини, що розповсюдження інформації,зазначеної на веб-сайті, було здійснено саме відповідачем, позивачем не доведено, тому суд вважає, що посилання позивача на даніобставини є нічим іншим як його припущеннями.

У зв'язку ізцимсудому задоволенні позову буловідмовлено.

Згідно із рішеннямКиївського районного суду м. Одеси від 03.02.2017 по справі № 520/1103/17,провадження № 2-о/520/208/17, заявник звернувся до суду з метоювстановлення факту поширення невстановленими особами недостовірноїінформації щодо ПАТ АБ "Південний", його фінансово-господарськоїдіяльності, фінансового стану, а також щодо кола осіб, які є акціонерами банку,їх діяльності та поведінки, яка шкодить діловій репутації банку, та посилаючись на долучені до матеріалівзаяви офіційні відомості, що спростовують розповсюджену інформацію,просив суд встановити відповідний юридичний факт та спростувати наведенуінформацію шляхом опублікування рішення по справі в будь-якому ЗМІ в мережіІнтернет протягом календарного місяця з дня набрання чинності рішення суду.

За наданимизаявником поясненнями, в період з 18.12.2016 по 17.01.2017 в мережі Інтернетбуло розповсюджено недостовірну інформацію стосовно ПАТ АБ "Південний"  та його акціонерів. Невідомими особами булорозміщено ряд статей. При цьому станом на день подання заяви провстановлення факту недостовірності інформації та її простування, інформаціяза  двома посиланнями була видалена змережі Інтернет, проте відомості, що містяться в статтях за такимипосиланнями, були розповсюджені (передруковані) іншими ресурсами в мережіІнтернет без істотних змін їх змісту. Таким чином, поширення недостовірної інформації продовжується, незважаючи навидалення першоджерела інформації.

Факт поширеннянедостовірної інформації було зафіксовано у висновках експерта, в яких також було зазначено, що встановити власників/адміністраторіввеб-сайтів в мережі Інтернет, що розповсюджують наведену інформацію - неможливо.

З урахуваннямматеріалів справи судом було задоволенозаяву про встановлення факту недостовірності розповсюджуваноїінформації та її спростування.

Згідно ізрішеннямПечерського районного суду м. Києва від 31.01.2017 по справі№ 757/43093/16-ц позивач просив визнати недостовірною та спростуватиінформацію, розміщену на веб-сайті:http//ru.golos.ua.На підтвердження обґрунтованості своїх вимог Позивачембуло подано до суду роздруківку ізстаттею, яка за своїм змістом збігається із оспорюваною інформацією.

У зв'язку ізтим, що суд знайшов не доведеним фактпоширення стороною відповідача оспорюваної інформації відносно позивача,надана останнім роздруківка не підтверджує такої події, а відтак відмовив у позові з підстав йогонедоведеності.

Згідно ізрішеннямГосподарського суду м. Києва від 30.01.2017 по справі № 910/13324/16 ТОВ"ПІ.ДІ.ЕМ." подало позов до підприємства з іноземнимиінвестиціями у формі ТОВ "Телерадіокомпанія "НБМ", ТОВ"Інформаційне агентство "Стоп корупції ТВ" про визнанняінформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, зобов'язання їїспростувати, та стягнення моральної шкоди.

Позовмотивовано тим, що 20.06.2016 в мережі Інтернет за адресою - http://stopcor.org/stop-koruptsii-vipusk-45/, та19.06.2016 за адресою - https://www.youtube.com/watch?v=:v4STiN3o2jc,та в ефірі програми "STOP корупції" ("СтопКорупції" випуск №45", тема: "Винна Поляна") на телеканалі "5канал", відповідачами була поширена недостовірна інформація.

Телерадіокомпаніяу відзиві на позовну заяву зазначила, що на телевізійному каналі "5 канал"нетранслювалася, не транслюється і не планується транслюватися телевізійнапрограма "STOP корупції"; крім того, Телерадіокомпанія має правовести телевізійне мовлення в 31 місті України, крім міста Києва, відтак, Телерадіокомпанія не є належним відповідачему даній справі.

Агентство увідзиві на позовну заяву зазначила, що воно не поширювало жодної неправдивої танедостовірної інформації в мережі Інтернет на сайтах, які зазначає позивач, тане має відношення до інформації, яку позивач просить спростувати.

Судом було встановлено,що 25.11.2015 Телерадіокомпанією (ліцензіат) і Агентством (ліцензіар) булоукладено Ліцензійний договір, за умовами якого: ліцензіар з моменту підписанняЛіцензійного договору надає ліцензіату невиключну ліцензію (дозвіл на використаннятвору, зокрема, такими способами: публічного сповіщення твору шляхом передачі вефір, по кабелю та шляхом супутникового телебачення; розміщення твору увідкритому доступі на ресурсах платформи "YOTUBE" у розділі (каналі) "5канал", тощо) на використання твору (аудіовізуального (циклова телевізійнапередача) під назвою "Стоп корупції") протягом ліцензійного періоду(період часу, протягом якого діє ліцензія, а саме з 25.11.2015 по 31.12.2016включно.

Суд відзначив,що Телерадіокомпанія та Агентство не спростувало тверджень про трансляцію 45випуску програми "STOP корупції" та причетність Агентства довказаного аудіовізуального твору, а тому відсутніпідстави вважати вказані юридичні особи неналежними відповідачами у данійсправі.

При цьому,згідно із інформацією, наданою реєстратором доменного імені stopcor.orgТОВ "Хостпро",реєстрантом цього доменного імені є фізичнаособа. З огляду на викладене провадженняу справі в цій частині було припинено на підставі пункту 1 частинипершої статті 80 ГПКУкраїни.

Разом з тим, позивач не подав суду належних доказівтого, що саме Телерадіокомпанія є власником сайта http://www.5.ua. Зподаної суду довідки від 05.12.2016 № 51-ДР-ЦК вбачається, що реєстрантомдоменного імені 5.ua є ТОВ "5 Канал ТВ".

Суд зазначив,що позивач не надав суду доказів (урозумінні статті 32 ГПКУкраїни), які бпідтверджували поширення відповідачами недостовірної інформації та завданняїх діями шкоди діловій репутації Товариства.

З огляду нанаведене суд відмовив у задоволенніпозову.

Згідно із рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.01.2017 по справі№ 757/40569/16?ц (направлена на апеляційного суду) позивач звернувсядо суду з позовом в якомупросив, зокрема: визнати недостовірною інформацію,поширену ТОВ "ВИДАВНИЦТВО "РІА" та ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТУДІЯ1+1" в мережі Інтернет.

Представники відповідачаТОВ "Телерадіокомпанія "Студія1+1" у судовому засіданні заперечувалипроти позову та просили відмовити у повному обсязі.

Судовимрозглядом встановлено що на сайті, власником якого є відповідач ТОВ "Видавництво"РІА" було поширеноінформацію, що підтверджується протоколом огляду веб-сайту, складенимвідповіднодо статті 20Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" тау межах ст. 57 ЦПКУкраїни є належним і допустимим доказом підтвердженнявказаних обставин.

Позивачем не було надано підтвердження тогофакту, що саме відповідач ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"є власником веб-сайту:https://tsn.ua/,і таким чином не доведено факт поширення інформації в мережі Інтернетвказаним відповідачем у справі.

Суд прийняв рішення про задоволенняпозовних вимог щодо визнання недостовірною та такою, що принижує честь,гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену в мережі Інтернет ТОВ "Видавництво"РІА" тазобов'язати його спростувати цю недостовірну інформацію; про відмову у задоволення позовних вимог до ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія1+1".

Згідно із рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2017 посправі № 761/17309/16-ц, провадження № 2-о/761/30/2017 (набралозаконної сили 24.02.2017) заяву впорядку окремого провадження було обґрунтовано тим, що інформація,викладена відносно заявниці у статтях, що перебували у вільному доступі вмережі Інтернет, є недостовірною та такою, що порушує її права, свободи,честь, гідність та ділову репутацію; неможливо самостійно встановитивідомості про власників веб-ресурсів, на яких відносно неї поширенанедостовірна інформація.

Судомвстановлено, що в мережі інтернет на веб-сайті було розміщено спірні статті.Проте як вбачається з наявних в матеріалах справи листа Державного агентства зпитань електронного урядування від 22.03.2016 року за №24/22-3-16, а такожлиста ТОВ "Хостмайстер" від 21.03.2016 року за №56/03, відомостейпро власника веб-сайту встановити не виявилось можливим.

Судом було задоволено заяву провстановлення факту, що інформація, поширена про заявника в мережі Інтернет, є недостовірною.

Згідно із рішеннямДарницького районного суду м. Києва від 17.01.2017 по справі№ 753/14601/16-ц, провадження № 2/753/1216/17 позовну заяву булоподано з метою визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності,порушує права і свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію,інформації, викладеної у статті, опублікованій на українському Інтернет-порталі ЦЕНЗОР.НЕТ.

Позивачізазначили, що відповідач є власником сайтуі головним редактором українськогоІнтернет-порталу ЦЕНЗОР.НЕТ, на якому була поширена вищевказана недостовірнаінформація. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2015, яке набралозаконної сили, встановлено, що власникомта головним редактором Інтернет-видання ЦЕНЗОР.НЕТ є відповідач.

Фактопублікування спірної статті у мережі Інтернет на веб-сайті українськогоІнтернет-видання ЦЕНЗОР.НЕТ підтверджується роздруківкою веб-сторінки.

Жоднихзаперечень щодо причетності до поширення спірної інформації від власника таголовного редактора Інтернет-видання ЦЕНЗОР.НЕТ не надійшло, а відтак фактпоширення інформації відповідачем є встановленим.

Судом було частково задоволено позов:визнанонедостовірною, такою, що принижує честь, гідність і ділову репутаціюпозивачів, інформацію, опубліковану на веб-сайті українського Інтернет-видання ЦЕНЗОР.НЕТ; зобов'язановідповідача спростувати  цю інформацію.

Згідно із рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2017 посправі № 922/3151/16 позовну заяву було подано з метою захиступрав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг та стягнення збитків.

Позовні вимогипозивач обґрунтовавтим, що він є власником знаків для товарів і послуг(торговельних марок), які позивач використовує у власній комерційній діяльностіз метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Позовні вимогидо 1-го відповідача, що були визнані ним в повному обсязі, позивач обґрунтувавненалежним виконанням 1-м відповідачем договірних зобов'язань за ліцензійнимдоговором на використання знаків для товарів і послуг від 06.01.2009, що єпорушенням майнових прав позивача на інтелектуальну власність.

Використання торговельних марок у мережіІнтернет було підтверджено:протоколами огляду та ознайомлення зінформацією, розміщеною на інформаційних ресурсах (сайтах) в мережі Інтернет; відеозаписамипроцесу дослідження сайту, поданими на одноразово-записуючому пристроїCD-R; screenshot (знімкам екрану комп'ютера); протоколом оглядуІнтернет сайту Господарського суду Харківської області.

Судом буловідзначено, що власником веб-сайтувизнається особа, яка безпосередньо використовує наданийхостинг-провайдером дисковий простір для зберігання файлів (інформації)веб-сайту, формує його зміст і визначає його функціонал. Саме зазначена особамає безпосередню змогу змінювати файли, які зберігаються у відповідному розділіна сервері, несе правову відповідальність за модерацію інформації, розміщеннячи видалення інформації на ресурсі веб-сайту.

Зважаючи навідомості, отримані від ТОВ "ХостінгУкраїна"(реєстратора доменного імені) та зазначені у повідомленнях провиконання ухвали; на відомості, отримані від Об'єднаного підприємства "Український мережевий інформаційнийцентр", зазначені у відповіді на ухвалу суду; на дані, отримані від Департаменту "Центр компетенції"Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", вказані удовідці №49-ДР-ЦУ від 02.12.2016 та згідно відомостей, отриманих від ФОП (хостинг-провайдера сайту); у листі-відповіді,наданій інформації від Слобожанськогоуправління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України,судом було встановлено, що власникомсайту з 24.04.2016 є 5-й відповідач.

Враховуючивідсутність у 5-го відповідача ліцензійного, субліцензійного договору,відсутність спростувань з боку 5-го відповідача та доведеність фактунезаконного використання знаку для товарів і послуг на сайті, суд дійшов довисновку про те, що позовні вимогивисунуті до 5-го відповідача є правомірними, обґрунтованими і такими, щопідлягають задоволенню.  

Зважаючи на те,що умисний факт протиправної поведінки, який полягає у використанні об'єктівправа інтелектуальної власності у мережі Інтернет 5-м відповідачем доведений,такими діями спричинено позивачу збитки, позовнавимога в частині стягнення з 5-го відповідача збитків в розмірі у розмірі 300000,00 грн. підлягає задоволенню.  

Розглянувшипозовні вимоги до 3-го відповідача – реєстратора доменного імені, суд зазначив,що 3-й відповідач є реєстраторомдоменного імені, тобто особою, яка виконує технічні функції зреєстрації доменного імені за дорученням клієнта (реєстранта доменного імені)та особою, яка раніше (до зміни власником хостинг-провайдера) надавала послугихостингу веб-сайту.

Таким чином,3-й відповідач не здійснював та не здійснює оброблення даних, розміщенняінформації на веб-узлах і пов'язаної з ними діяльність стосовно веб-сайту, немало та не має можливості формувати його зміст, розміщувати чи видалятиінформацію з веб-сайту, що виключає відповідальність за порушення правінтелектуальної власності позивача за предметом розглянутого спору.

Разом з тим,суд критично ставиться до доводів 3-го відповідача щодо ненадання на вимогусуду відомостей про дату зміни власником веб-сайту хостинг-провайдеру,ідентифікаційних даних клієнтів, посилаючись на те, що товариство не вимагаєбудь-яких документів у споживачів при реєстрації, оскільки не має такогообов'язку, обмежуючись повідомленням користувача про прізвище, ім'я, побатькові, та контактні данні клієнта: електронної пошти та номеру телефону. Прицьому внаслідок того, що товариство не здійснює відслідковування та перевіркуактуальності, достовірності, повноти та точності наданої користувачемінформації, останній не позбавлений можливості вказати неповні або хибні дані.

Такаполітика надання послуг 3-м позивачем суперечить правовій природі правочину,оскільки будь-який договір може бути укладений між фізичною особою, юридичноюособою, фізичною особою-підприємцем, однак, не може укладатися лише з анонімним,вигаданим ім'ям, не потребуючи документів, що посвідчують особу.

Таким чином,проведення діяльності 3-м відповідачем, не вимагаючи документів у користувачів,безпосередньо ускладнило встановлення істини по справі та негативно вплинуло нареалізацію позивачем власного права на судовий захист, що в кінцевому випадкумогло вплинути на якість правосуддя та порушити право позивача на справедливийсуд.

Підсумовуючивикладене, суд вважає позовні вимогипозивача до 3-го відповідачанеобгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги до 4-говідповідача, суд дійшов висновків, що останнійвиконує лише послуги хостинг-провайдера веб-сайту, тобто за дорученнямклієнта виконує технічні функції зі зберігання файлів (інформації) веб-сайту насвоєму веб-сервері з постійним підключенням до мережі Інтернет шляхом наданнянеобхідного дискового простору.Таким чином, 4-й відповідач лише надає власникувеб-сайту дисковий простір для зберігання файлів (інформації) веб-сайту, невтручаючись у використання власником (адміністратором) веб-сайту цієї послуги,що виключає відповідальність за незаконне використання знаків для товарів іпослуг.З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача до 4-го відповідача необгрунтованими ітакими, що не підлягають задоволенню.

Суд дійшоввисновку, що позовні вимогипідлягають задоволенню в частині позовних вимог до 1-го та 5-го відповідачів.В частині позовних вимог до 2-го, 3-го та 4-го відповідачів у позові слідвідмовити.Судом було визнано порушеними належні позивачу праваінтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг (торговельні марки);звідповідачів стягнені збитки, спричинені незаконним використанням таких знаків;зобов'язано відповідача у семиденний термін з дня набрання рішенням судузаконної сили, за власний рахунок опублікувати інформацію у державномудрукованому засобі масової інформації, газеті "Голос України" пропорушення права інтелектуальної власності позивача; стягнено з позивачівсудовий збір.

Згідно із заочним рішеннямЗапорізького районного суду Запорізької області від11.01.2017 по справі № 317/4651/16-цпозовну заяву було подано узв'язку із поширенням 1-м відповідачем недостовірної інформації на своїйсторінці у соціальній мережі Facebook,а також поширенням інформації аналогічного змісту на веб-сайті "Комсомольскаяправда в Украине" (http://kp.ua/)необмеженому колу інтернет-користувачів. З відомостей, що містяться навказаному веб-сайті, вбачається, що інформація, яка на ньому розміщена,належить Приватному акціонерномутовариству "КП в Україні".

Факт поширеннятакої інформації було підтверджено роздруківкамиІнтернет-сторінок. Достовірність поширеної інформації не булапідтверджена з боку відповідачів відповідними доказами, як і не спростованідоводи, викладені позивачкою у позові.

Належнимивідповідачами було визначеноавтораоспорюваної інформації – особу, що її поширила на своїй сторінці у соціальніймережі Facebook, а також Акціонернетовариство "КП в Україні", як власник веб-сайта http://kp.ua/,наякому також була поширена оспорювана інформація, що вбачається з відомостей,розміщених на самому веб-сайті, згідно долучених до позову матеріалів.

Заперечення ПАТ "КПв Україні" суд визнав не обґрунтованими та такими, що суперечать висновкамсуду та чинному законодавству.

Суд визнав недостовірною та такою, щопорочить честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію, поширену насторінці у соціальній мережі Facebook, а також поширену на веб - сайтіhttp://kp.ua/; зобов'язаввідповідачів спростувати недостовірну інформацію; заборонив відповідачам розповсюджувати будь-яким чином (потелебаченню, в пресi, по paдio, в мережiIнтернет, у зовнішній рекламі, вмiсцяхпублiчного розповсюдження iнформацiї, в інтервю, в розмовах з будь-якимиособами тощо) негативну, недостовiрну та таку, що принижує честь, гідність таділову репутацію позивача; стягнувморальну шкоду у розмірі 1,00 грн.; стягнувсудовий збір.

Згідно із рішеннямГосподарського суду Львівської області від 15.12.2016 по справі№ 914/4612/14 (за результатами прийняття постанови Вищогогосподарського суду України про направлення справи на новий розгляд до судупершої інстанції) позов було мотивовано тим, що на трьох сайтах мережі Інтернет у травні 2012 року булорозміщено недостовірну інформацію стосовно якості конвекторів торговельноїмарки "Іnotec", яка зареєстрована на позивача. Як стверджує позивач,поширення відповідачем негативної інформації призвело до розірвання рядудоговорів укладених між позивачем та покупцями конвекторів, у зв'язку з чим йомузавдано моральну та матеріальну шкоду, яку просив стягнути з відповідачу іякий, як стверджує позивач, називає себе директором Торгового дому.

Факт поширенняданої інформації підтверджує відповідною роздруківкоюсторінок з Інтернет-сайтів, які додано до позовної заяви.Позивачстверджував, що зазначену інформацію розміщено від імені "Торговий дім "Аквахаус-захід",що належить відповідачу.

Місцевий господарський суд з метоювстановлення автора зазначених позивачем статей призначив компютерно-технічну експертизу, за результатами якої встановитихто саме розмістив цю статтю та хто є автором не виявляється за можливе. Взв'язку з чим дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Суд апеляційноїінстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду та відхилив клопотання позивача про витребуванняінформації у компанії PRIVATE JOINT STOCK COMPANY "DATAGROUP"хто є користувачем ІР адреси(йогопрізвище, ім'я, по-батькові, адреса місцезнаходження, контактний номер телефону)та хто є авторами/власниками посиланьіз зазначенням хронології їх розташування на ресурсі, з підстав необґрунтування позивачем неможливості подання цих доказів у суду першоїінстанції.

Таким чином, місцевимгосподарським судом в повному обсязі не було встановлено всіх обставин справи,а судом апеляційної інстанції вказані порушення усунуті не були, що призвело допередчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Під час новогосудового розгляду призначалася судоваекспертиза телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, судовомуексперту  поставлені такі питання:

1. Чиміститься текстова інформація на веб-сторінках мережі Інтернет. Якщо так, то зякого до якого часу? Якщо на даний час вона видалена, то коли і ким видалена?

2. Яким євміст веб-сайтів/посилань стосовно ТМ "Inotec", хто є автором текстувикладеної інформації, власником веб-сайту (особою, особою, щорозташувалаінформацію)? У якій хронології вони розташовані/видалені ?

3. Хто мавдоступ до досліджуваних веб-сайтів і можливість викладати на них інформацію, чиредагувати вміст посилань? Чи був доступ до веб-сайтів з моменту їх розміщенняу такомуразі  вільним/обмеженим  відповідними  правами  доступу?  Чи  бувдоступ  до досліджуваних веб-сайтів вільним/ обмеженим для будь-якоїособи чи конкретної особи ?

4. Якийіснує зв'язок між літерними послідовностями: "ОСОБА_2","ОСОБА_2.", "Торговий дім "Аквахаус-захід", "ТД"Аквахаус-захід", про що свідчить цей зв'язок та чимпідтверджується ?

У висновкусудового експерта було зазначено таке:

1. На ресурсі/посиланніміститься  текстова  інформація. Скріншоти із вмістом вищезазначеного ресурсу/посиланнянаведено на рисунках 1-4 (Додаток 1). Доступ до ресурсів/посилань на моментпроведення експертизи відсутній, відомості в Архіві Інтеренету (режим доступу https://archive.org/) щодовищезазначених ресурсів/посилань відсутні. Надати відповідь щодо особи тачасу видалення інформації не виявляєтьсяза можливе.

2. На ресурсі/посиланні міститься  текстова  інформація  у вигляді статті. Відомості щодо вищезазначеноїстатті містяться на рисунках 1-4 (Додаток 1), Додатку 2, дослідницькій частинівисновку. Надати відповідь щодо інших ресурсів/посиланьне виявляється заможливе через їх відсутність.

3.Доступ    до    веб-сайту  із   можливістювикладення на ньому інформації, належить особам, щозареєстровані нанавищезазначеному веб сайті/ресурсі, зобмеженнями,передбаченими"Користувацькою угодою" та "Правилами розміщення інформації".Доступ до редагування та/або видалення вмісту веб-сайту/ресурсу також маєособа, що зазначена як адміністратор веб-сайту/ресурсу. Дані щодоадміністратора наведено у дослідницькій частинівисновку (арк. 21 Висновку).

4.Надати   відповідь   на   поставлене  питання   не   виявляється можливим через те, що воновиходить за межі судового експерта.

Відповідач проти позову заперечував,посилаючись, що він не має жодного відношення до викладеної в мережі Інтернетінформації, не є її автором і не повинен відповідати за завдану поширеннямтакої інформації шкоду. Крім того, відповідач зазначав, що позовні вимогиґрунтуються на припущеннях, непрямих доказах стосовно автора розміщеноїінформації, а відтак він не є належним відповідачем у даній справі. Додатковозвернтав увагу на те, що ні висновок експерта, ні інші докази у справі непідтвердили тверджень позивача.

На виконаннявказівок Вищого господарського суду України, судом під час нового розгляду справи витребовувалася заклопотанням позивача у ПАТ "ДАТАГРУП" інформація: 1) хто єкористувачем ІР адреси (його прізвище, ім'я, по-батькові, його фізичнаадреса місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної скриньки);2) хто є авторами/власниками (особами, що розташовували інформацію наінтернет-ресурсі) посилань із зазначенням хронології їх розташувань наресурсі.

Також призначалася судова експертиза, навирішення якої ставилися ті питання, які бажав поставити позивач. У висновкусудового експертабуло зазначено, що відповідна ІР-адреса використовуєтьсяабонентом послуг з доступу до мережі Інтернет на підставі публічногодоговору  (оферти) про надання телекомунікаційних послуг, певною фізичноюособою із зазначенням адреси надання послуг. Зазначена особа здійснюєадміністрування веб-сайту/ресурсу та має можливість вносити зміни та/абовидаляти відомості, що містяться на зазначеному сайті.

На виконанняухвали суду щодо витребовування інформація про те, хто є користувачем ІР-адреси (йогопрізвище, ім'я, по-батькові, його фізична адреса місцезнаходження, контактнийномер телефону, а також ІПН), ПП "Азимут нетворк" надало інформацію,що блок ІР-адрес надано в користування певному оператору ФОП згідно іздоговором №1 від 30.07.2013, а також повідомило його контактноїдані. Тобто, ця особа почала користуватися даною ІРадресою з 30.07.2013, а протиправні дії, як зазначив позивач, були вчинені утравні 2012 року.

19.09.2016 від ПАТ "ДАТА ГРУП" надійшлавідповідь на запит, де було зазначено: 1) ІР-адреса використовується абонентом послуг з доступу до мережіІнтернет на підставі публічного договору (оферти) про наданнятелекомунікаційних послуг, фізичною особою; 2) реєстратором доменного імені є компанія ONLINENIC, INC.; 3) хостинг провайдером є FREEHOST(http://freehost.com.ua/); 4) відповісти на питання, хто є авторами/власниками (особами, що розташовували інформацію наінтернет-ресурсі) не є можливим у зв'язку із відсутністю наявностітаких даних у компанії ПрАТ "ДАТАГРУП".

Суд звернувувагу позивача,що у процесі розгляду справи ним не подано жодних доказів,які б підтверджували розміщення відповідачем інформації на зазначенихвище  3-х інтернет-сайтах у травні 2012року.Не отримано такихдоказів і за результатами проведення судових експертиз та задоволення клопотаньпозивача про витребування доказів. Позивачем також не подавалися клопотання ніпро залучення до участі у справі іншого відповідача, ні про заміну неналежноговідповідача на належного. Крім того, суд звертав увагу позивача на те, що усійого клопотання про витребування доказів були задоволені, а експерту ставилисяті запитання, про які просив позивач.

Суд відмовив у задоволенні позову оскількипозивач не довів правомірність своїх вимог до відповідача.

В завершенняцієї статті хотілося б висловити щиру вдячність за активну позицію тазацікавленість у подальшому розвитку та вдосконаленні системи захисту прав умережі Інтернет всім, хто був поруч цей рік та своєю участю сприяв розвитку тавдосконаленню діяльності Центру компетенції, а також висловити надію, щонаступні роки будуть ще більш продуктивними та потужними в нарощуванні оборотівдіяльності Центру та його ефективності.