In Justice we trust?
Рівень недовіри громадян до судової системи у 2019 році, як показують соціологічні дослідження, залишаєтьс вкрай низьким. Хто у цьому винен і що з цим робити далі?
У листопаді 2019 року Центр Разумкова представив нове соціологічне дослідження присвячене дослідженню довіри до соціальних інститутів, зокрема суду. Судовій системі, згідно дослідження, не довіряють 73% респондентів (гірше з довірою в Україні лише у росзмі).
А в січні вже 2020 видання Ракурс присвятило цій проблемі навіть окремий матеріал. Як зазначають автори, інформацію про суд отримують громадяни більшою мірою з ЗМІ і саме останні значною мірою впливають на формування рівня довіри громадян до судової системи. Тому і було прийнято рішення “обмінятись судам і ЗМІ спільними претензіями та побажаннями”. До речі, примітно, що зі “сторони” судів висловились лише судді Верховного Суду. Згідно того ж дослідження Центру Разумкова, ВС не довіряють 61% респондентів, а цей показник кращий ніж у судової системи загалом.
Звернення до суду - ситуація стресова. Не часто (читай майже ніколи) до суду не звертаються з радісних приводів. Якщо ми говоримо про ті справи, які активно висвітлюють громадські активісти та журналісти - це зазвичай справи вкрай болючі для спільноти, резонансні. Проте, не завжди громадяни зустрічаються з представником судової системи (будь це суддя чи представник апарату суду. В очах громадянина - тут і зараз вони представляють суд) , котрий володіє достатніми комунікативними навичками, або ж знає як ними послуговуватись.
В протилежному випадку я б не згадувала зараз, наприклад, Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Бойка Олександра, котрий як видно з відеозапису, опублікованого на веб-порталі “Youtube.com”, під час розгляду справи, допускав неетичні вислови щодо учасників процесу та інших присутніх слухачів засідання, а також застосував до одного з учасників процесу фізичну силу.
Інший приклад - суддя Шевченківського районного суду міста Львова Галину Білінську, котра згідно із висновком Громадської ради доброчесності допускала неетичну поведінку під час спілкування з журналістами. На думку членів Громадської ради доброчесності, суддя не продемонструвала належного рівня відкритості, який можна було б обгрунтовано очікувати від особи, що знаходиться на публічній службі, фактично відмовившись від інтерв'ю у грубій формі.
Ці випадки непоодинокі і трапляються не у Верховному суді, і навіть не у місцевих столичних судах.
Звертаючись до суддів найвищої судової інстанції за коментарем, ми забуваємо, що не лише вони формують враження про судову систему. Зрештою, Верховний Суд останні хто з’являється у житті сторони у справі, що пройшла суд першої та апеляційної інстанції. І від моменту першого звернення до суду до моменту, коли справа дістанеться до касації, можуть пройти, без перебільшення, роки. А з чим особа може зіштовхнутись у суді першої інстанції, що сформує її переконання? Вище два, але не єдині, ймовірні приклади.
Саме тому надзвичайно важливо не лише сформувати правила спілкування судів і ЗМІ, але і доносити їх зміст до всіх суддів. Проблема не у відсутності регулювання питання взаємодії судів і ЗМІ та представників громадськості. Проблема у тому, що не всі представники судів або ж поінформовані про їх наявність, або ж застосовують їх на практиці.
На мою думку, проблема набагато глибша ніж (цитуючи матеріал, що спонукав до написання цього блогу) журналісти, котрі не володіють спеціальними юридичними знаннями, та “судді-”рішали”. Питання у укорінених у свідомості переконаннях обидвох груп - як суддівської спільноти, так і громадянського суспільства. Але це можна і треба трансформувати. Важко, довго, та можливо. Головне - почути одне одного, якщо ми дійсно працюємо на один спільний результат.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3439
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 89
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
10287
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7587
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6892
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5925
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5123