Хто є хто серед кандидатів до Касаційного цивільного суду?

Короткий аналіз кандидатів до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду на новому конкурсі, оголошеному у серпні 2018 року.

Пройшли перші співбесіди кандидатів на посаду судді Верховного Суду. В п’ятницю 25 січня стартують співбесіди кандидатів на посаду судді Касаційного цивільного суду.

З 69 кандидатів, які за результатами виконання письмового завдання продовжують боротьбу за місце у Касаційному цивільному суді в складі Верховного Суду, більшість становлять так звані люди “з системи” (діючі судді та судді у відставці) - їх 50. Решта - 10 науковців та 9 адвокатів.

З 69 кандидатів 23 не відповідають критеріям доброчесності, відповідно до методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!

Серед них  - суддя Одеського апеляційного суду Князюк (Закропивний) Олександр. У жовтні 2010 року журналісти «5 каналу» вимагали від Вищої ради юстиції ініціювати звільнення Олександра Закропивного, на той момент, судді Апеляційного суду Києва. За інформацією з веб-сайту «Українські новини», суддя разом зі своїми колегами  залишив чинним рішення Подільського районного суду міста Києва про зобов’язання «5 каналу» і його журналістки Ольги Сніцарчук виплатити 20 тис. грн депутатові від НУ-НС Юрію Буту, як відшкодування морального збитку. Як зазначила журналіст “5 каналу”, щоа вказаний збиток був спричинений через те, що вона назвала депутата в одному зі своїх сюжетів "відщепенцем" від коаліції. Журналісти "5 каналу" вважають, що, прийнявши це рішення, суд створив прецедент позбавлення журналіста права вільно дотримуватися своєї точки зору й поширювати інформацію.

До цього, у 2007 році,  суддя Князюк (Закропивний) , за інформацією видання «Газети по-українськи»,  на пішохідному переході збив насмерть жінку з дитиною, проте кримінальна справа була закрита.

Двоє кандидатів до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду причетні до порушення прав людини. Зокрема, серед них Писана Таміла, в діях якої Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя були констатовані порушення процесуального законодавства, зокрема, розглядаючи в складі колегії провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення на предмет іпотеки, суддя вийшла за межі повноважень, зокрема  переглянула судове рішення в частині, що не була предметом апеляційного перегляду, заявленого стороною.

Компанію Тамілі Олександрівні склав її колега - суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський Станіслав. Як зазначається у висновку Громадської ради доброчесності, суддя Бородовський, розглядаючи цивільну справу, відмовив позивачу у задоволенні прохання особи викликати швидку допомогу після повідомлення про різке погіршення стану здоров’я. Лише після того, як особа почала втрачати свідомість, було оголошено перерву та викликано швидку допомогу. Однак, у судовому рішенні вищевказана ситуація відображена як перерва для ознайомлення з матеріалами справи.

Четверо кандидатів порушили критерій порушення норм професійної етики. І половина з них - адвокати, а саме  Демидюк Ольга та Ульянов Руслан.

Ольга Демидюк, як зазначається в рішенні Громадської ради доброчесності, входила до числа організаторів та виконавців проведення з’їзду адвокатів України у 2014 році, на якому було допущено порушення законодавства при обранні членів Вищої ради юстиції. Як зазначає Громадська рада доброчесності, згодом процедуру даного обрання було оскаржено адвокатом Т. Козаченко, яку рішенням Ради адвокатів Київської області за підписом Петра Бойка та Ольги Демидюк було виключено із реєстру адвокатів регіону без будь-яких трансферних документів  (заяв про передачу документів (перехід) до іншої Ради адвокатів).

Ульянов Руслан, в свою чергу, як зазначає Громадська рада доброчесності у своєму висновку, під час виконання обов’язків депутата Кременчуцької міської ради та радника міського голови Кременчука, за твердженням журналістів, використовував у публічному спілкуванні сексистські висловлювання. Також у соціальних мережах у листопаді 2016 року вживав ненормативну лексику щодо опонентів. Також у висновку зазначено, що кандидат з 2011 року є активним дописувачем на сайті кременчуцького видання «Телеграф», де під час обговорень міських подій демонструє зверхнє ставлення до опонентів та вдається до глузливих висловлювань.

Троє кандидатів порушили критерій причетності до ухвалення сумнівних рішень. Серед них суддя Дніпровського районного суду м. Києва Наталія Яровенко, яка за інформацією Українського центру суспільних даних ухвалила рішення позбавити прав керування учасників протестних акцій під час Революції Гідності за поїздку до Межигір’я у грудні 2013 року. Згідно з даними блогу активістки “Автомайдану” Катерини Бутко на веб-сайті “Українська правда”, Міністерство юстиції України надіслало листа до Вищої кваліфікаційної комісії суддів з інформацією про те, що через вказане рішення суддя Яровенко Н.О. підпадає під дію Закону України “Про очищення влади”, та проханням врахувати зазначені обставини при конкурсному відборі до Верховного Суду у 2016-2017 рр. Крім цього, Міністерство юстиції України звернулося до Вищої ради правосуддя щодо визнання порушення суддею Яровенко Н.О. вимог щодо несумісності та вирішення питання про її звільнення.

Проте, найбільше порушень саме критерію прозорості статків. Серед найпоширеніших порушень - неповнота відомостей зазначених у майнових деклараціях, недекларування нерухомості в якій можна проживати, невідповідність стилю життя задекларованим доходам.

Детальніше з інформацією щодо кандидатів до Верховного Суду, що порушили критерії доброчесності відповідно до методології ЧЕСНО. Фільтруй суд!, можна ознайомитись на інтерактивній сторінці.

Команда ЧЕСНО і надалі слідкуватиме за кандидатами до Верховного Суду і висвітлюватиме перебіг конкурсу.