Нововведення публічних закупівель. Загальна характеристика та огляд змін

У статті розглядаються новели публічних закупівель, що з'явилися відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" введеного в дію 19 квітня 2020 року та проводиться загальний огляд введених змін.

ПЛАН для зручності огляду:

(для вибору конкретного нововведення натисніть пункт плану):

1. Хронологія подій
3. Основні зміни
4. -  Спрощені закупівлі
5. -  Виправлення документів тендерної пропозиції
6. -  Електронні каталоги для допорогових закупівель;
7. -  Торги з обмеженою участю;
8. -  Попередні ринкові консультації перед оголошенням закупівлі;
9. -  Вартість життєвого циклу, як новий критерій оцінки;
10. -  Зміни в процедурі оскарження АМКУ;
11. -  Категорія “аномально низька ціна”;
14. -  Інші нововведення:
16. 1. Закон №114 упорядкував перелік замовників, закупівлі яких мають відбуватися за правилами  цього Закону та додав об’єднання учасників.
17. 2. Змінено регулювання сфери дії норм Закону №114 для публічних закупівель.
18. 3. Нові підстави для відхилення тендерної пропозиції.
19. 4. Уточнено, що договори про закупівлі лише оплатні.
20. 5. Субпідрядники/співвиконавці.
21. 6. Нові вимоги до уповноважених осіб замовника.
22. 7. Річні плани закупівель.
23. 8. Введення нових кваліфікаційних критеріїв до учасників. 
26. Висновок
27. Джерела

Хронологія подій 

Проект Закону № 1076 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (надалі, для зручності – “Закон № 114”, або просто “Закон”)-¹ був прийнятий 19 вересня 2019 року, у другому читанні – та в цілому. За це проголосували 292 народних депутати України. У жовтні 2019 року, законопроект був повернутий із підписом Президента та 19 жовтня 2019 року опублікований у офіційному друкованому виданні «Голос України».

Відповідно до пункту 1 Розділу Х «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» прийнятого Закону –  він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців з дня його опублікування. Такий період “введення в дію”, було надано для можливості суб’єктів публічних закупівель пристосуватися до запропонованих змін, а уповноваженим органам та органам виконавчої влади – час для підготовки нових та приведення у відповідність існуючих нормативно правових актів. 

Таким чином, станом на 19 квітня 2020 року Закон було введено в дію – і його приписи почали розповсюджуватися на процедури закупівлі, розпочаті після вищезазначеної дати (19.04.2019 р.). Ті ж процедури закупівлі, що розпочались раніше дати введення в дію - завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Така ж ситуація і щодо договорів про закупівлю: зміни до таких вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Отже, Закон № 114, враховуючи Узагальнену відповідь Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (надалі також – “МЕРТ”) №3304-04/55553-06 від 21.12.2019 р. “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”-²:

Основні зміни

Метою законопроекту № 1076, як було вказано у Пояснювальній записці до нього -³, стала необхідність адаптації законодавства до правил Європейського Союзу згідно з положеннями глави 8 Угоди про асоціацію з ЄС та додатків XXI-B, XXI-C, XXI-D, XXI-E до неї.

Наголошувалося, що до грудня 2019 року триватиме третій етап (всього п’ять) гармонізації вітчизняної законодавчої бази з питань закупівель із стандартами Європейського Союзу. При цьому, не дивлячись на те, що на першому етапі, який пройшов у 2016 році було введено в дію основоположний Закон України “Про публічні закупівлі” – зараз, як виявляється - виникла необхідність внести таку кількість змін, що прийнято було рішення викласти Закон України “Про публічні закупівлі” в цілому у новій редакції. Не думаю, що варто приділяти увагу недолікам такої законотворчої практики, яка останнім часом набула популярності, зверну увагу тільки на те, що такий підхід є іноді руйнівним для усталеної правозастосовної практики, яка формується роками.

Тож, зупинимося на найбільш цікавих змінах, а саме, розглянемо ті – застосування яких викликає (чи може викликати) чимало запитань. У цій статті проведемо узагальнений аналіз новел, які вплинули на порядок проведення закупівель.

Серед них, маємо: 

Спрощені закупівлі

Новий Закон № 114 змінює практику організації та проведення “допорогових закупівель” вартістю більше 50 тисяч гривень. Згідно із пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону, спрощена закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. 

Таким чином, якщо замовник є юридичною особою та/або суб’єктом господарювання що здійснює діяльність окремих сферах господарювання (виключний перелік таких зазначено у частині 2 статті 2 Закону) то спрощені закупівлі відбуваються коли вартість предмета закупівлі становить суму у такому діапазоні:

50 000 гривень –  999 999, 99 гривень (для товарів, послуг), включно,

50 000 гривень - 4 999 999,99 гривень (для робіт), включно.

Щодо всіх інших замовників, визначених Законом – для таких спрощена закупівля відбувається при вартості предмета закупівлі у діапазоні:

50 000 гривень - 199 999,99 гривень (для товарів, послуг),включно,

50 000 гривень - 1 499 999, 99 гривень (для робіт), включно.

Звичайно, і з цих правил є виключення загального характеру. Незалежно від вартості предмета закупівлі, дія Закону №114 не розповсюджується на певні випадки, як то при придбанні товарів, робіт і послуг, “закупівля” яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки, або товари, роботи і послуги, придбання яких здійснюється закордонними дипломатичними установами України, або фінансові послуги, чи придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна, майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, при укладенні трудових договорів (контрактів) – та інші випадки– виключний перелік яких зазначено у частинах 5 та 6 статті 3 Закону №114.

Втім, практика реалізації такого нововведення, на жаль, породжує багато питань і “підводних каменів”. Таких – доволі багато, тому проблемам спрощених закупівель було приділено увагу в окремій публікації, із якою Ви можете ознайомитися у статті під назвою “Спрощені закупівлі: основні питання що виникають на практиці”. 

Виправлення документів тендерної пропозиції

Позитивною, на перший погляд, стала законодавчо введена можливість виправити деякі документи тендерної пропозиції протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Раніше така можливість існувала лише у переговорній процедурі для потреб оборони, відповідно до Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.

Відповідно до нового Закону України “Про публічні закупівлі”, виправлення можливе:

1) шляхом завантаження уточнених або нових документів тендерної пропозиції (частина 9 статті 26);

2) лише протягом 24 годин. При чому, не важливо – це робочий день, або вихідний/святковий – в учасника є 24 години з моменту завантаження замовником відповідної вимоги (частина 9 статті 26);

3) невиправлення невідповідностней призводить до відхилення тендерної пропозиції учасника закупівлі (пункт 1 частини 1 статті 31);

4) повідомлення замовника з вимогою про виправлення (частина 16 статті 29):

- має бути подане не пізніше ніж за два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій;

- повинно містити таку інформацію:

-перелік виявлених невідповідностей;

-посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

-перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

- щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження – можливо подати лише 1 раз.

5) усунення невідповідностей в інформації та/або документах можливо лише щодо таких документів (частина 16 статті 29):

- які підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;

- які підтверджують права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Однак, і ця новела не позбавлена недоліків та потребує більш ґрунтовного аналізу, який буде проведений у статті “Виправлення помилок в документах тендерної пропозиції: аналіз нововведення”, що буде розміщена у блозі за моїм авторством на цьому веб-ресурсі. 

Електронні каталоги для допорогових закупівель

Так, новий Закон врегулював існування більш зручного та спрощеного механізму для здійснення закупівель – електронні каталоги.

Відповідно до Закону - електронний каталог - систематизована база актуальних пропозицій, що формується та супроводжується централізованою закупівельною організацією в електронній системі закупівель та використовується замовником з метою відбору постачальника товару (товарів), вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Нагадаю, якщо мова іде:

про замовників що здійснюють діяльність окремих сферах господарювання (виключний перелік таких зазначено у частині 2 статті 2 Закону) то закупівлі із застосуванням електронних каталогів, може здійснюватись коли вартість предмету закупівлі становить:

до  999 999, 99 гривень (для товарів, послуг), включно,

до 4 999 999,99 гривень (для робіт), включно.

про всіх інших замовників, визначених Законом – для таких спрощена закупівля відбувається при вартості предмета закупівлі у діапазоні:

до 199 999,99 гривень (для товарів, послуг),включно,

до 1 499 999, 99 гривень (для робіт), включно.

про суб’єктів, які відповідно до Закону взагалі не вважаються замовниками – без обмежень вартості закупівлі.

Надалі показники вартості іменуються також як – “Допорогова вартість” 

При чому, відповідно до частини 7 статті 3 Закону, якщо вартість закупівлі із використанням електронних каталогів дорівнює, або перевищує 50 тисяч гривень – закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі (що не може не радувати, зважаючи на потребу оперативного придбання певних товарів, робіт, послуг).

Таким чином, планується розвинути систему електронних каталогів – таких собі, на кшталт, інтернет магазинів, де авторизовані постачальники, під контролем центральних закупівельних організацій зможуть пропонувати свою продукцію замовникам та іншим зацікавленим особам.

Так, за абзацом 2 частини 15 статті 11 Закону - структура, порядок формування та використання електронних каталогів визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, проект регулятивного акту проходить етапи погодження, тож чекаємо на його появу. А допоки, електронні каталоги працюють в режимі закупівель тільки до 50 тисяч гривень^-4.

Тема, на мій погляд, підлягає більш детального вивчення, тому після прийняття вищезазначеної постанови – планується проведення детального аналізу електронних каталогів (інформація буде оновлюватись у цьому блозі). 

Торги з обмеженою участю

Законодавцем було введено нову процедуру закупівлі та надано їй офіційну назву – “Торги з обмеженою участю” (надалі для спрощення також – “ТзОУ”).

Такій приділено окремий Розділ VI “ПРОЦЕДУРА ТОРГІВ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ” який, щоправда, вводиться в дію лише з 19 жовтня 2020 року.

До 19 квітня 2020 року, ми мали таку собі специфічну процедуру, що відбувалася за частиною 4 статті 10 колишньої редакції Закону. При такій, оголошення про проведення процедури, додатково оприлюднювалося англійською мовою - тому для спрощення так і назвемо – процедура що “додатково оприлюднюється англійською мовою”. Наразі, ця процедура залишилась у новій редакції Закону, ось тільки тепер відбувається не за частиною 4, а за частиною 3 статті 10 Закону № 114. Ця процедура відрізняється від інших:

1) очікуваною вартістю закупівлі (очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро);

2) етапами закупівлі та строками їх здійснення (зокрема, на відміну від “звичайних” процедур, перед аукціоном відбувається етап “прекваліфікації”, коли замовник розглядає на відповідність частину тендерної пропозиції учасника тендерній документації замовника. Потім, ті пропозиції, які не були відхилені переходять на етап оцінки. Система автоматично визначає дату і час проведення електронного аукціону (але не раніше 5-ти днів з дати оприлюднення протоколу Замовника щодо прекваліфікації учасників). Строк для подання тендерних пропозицій має бути не менше 30 днів – і замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів – такі строки, щоправда застосовуються і у ТзОУ);

3) інші нюанси (зокрема, оголошення про проведення процедури додатково оприлюднюється англійською мовою, містить, окрім інших обов’язкових даних – дату та час розкриття тендерних пропозицій; установлено 5-ти денний строк, для оскарження рішень замовника за результатами “прекваліфікації”; тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, та інші особливості). 

Серед нюансів та відмінностей ТзОУ із процедурами відкритих торгів, в тому числі тих, що “додатково оприлюднюються англійською мовою”, зокрема такі:

1. Теоретичні аспекти. Новий закон, визнав процедуру ТзОВ – окремою конкурентною процедурою закупівлі (частина 1 статті 13 нового Закону).

2. Двохетапність процедури. Так, умовно ТзОВ поділяють на два етапи: перший – кваліфікаційний відбір учасників закупівель, другий – як відкриті торги.

І етап

На першому етапі торгів з обмеженою участю проводиться кваліфікаційний відбір учасників процедури закупівлі. Для цього, учасникам пропонується подати виключно документи для участі у кваліфікаційному відборі, в яких має міститися інформація про відповідність його всім кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 нового Закону № 114 та щодо відсутності підстав, установлених статтею 17 цього Закону. Строк подання документів для участі у кваліфікаційному відборі першого етапу не повинен бути меншим, ніж 30 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю в електронній системі закупівель. Після розкриття документів, поданих учасником процедури закупівлі на кваліфікаційний відбір на першому етапі торгів з обмеженою участю, замовник розглядає їх на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та проводить оцінку кваліфікації учасників процедури закупівлі, які відповідають встановленим вимогам, відповідно до методики оцінювання значень у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

ІІ етап

Другий етап торгів з обмеженою участю проводиться, якщо за результатами кваліфікаційного відбору до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю допущено кількість учасників процедури закупівлі, яка визначена в оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, або якщо кількість учасників, допущених до другого етапу, становить не менше ніж три. Усіх учасників процедури закупівлі, які допущені до другого етапу, замовник запрошує подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність технічним, якісним та іншим характеристикам предмета закупівлі, умови поставки, час та місце, в якому будуть виконуватися роботи чи надаватимуться послуги. На другому етапі тендерні пропозиції надаються із зазначенням ціни. Інформація з описом технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі для другого етапу подається окремим файлом. Під час розкриття тендерних пропозицій для участі у другому етапі автоматично розкривається вся інформація, крім інформації із зазначенням ціни, яка відкривається під час аукціону. Строк подання тендерних пропозицій на другому етапі не повинен бути менший ніж 25 днів з дня отримання запрошення подати остаточні тендерні пропозиції.

В подальшому розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється відповідно до статті 29 цього Закону (тобто відбувається розгляд та оцінка тендерних пропозицій як у процедурі відкритих торгів), крім вимог частин другої та дванадцятої статті 29 цього Закону (тобто крім тих вимог, що застосовуються виключно до процедур відкритих торгів, які “додатково оприлюднюються англійською мовою”).

3. Додаткова підстава для проведення. Окрім вартісного відмежування від “звичайних” конкурентних процедур (мається на увазі, що торги із обмеженою участю проводяться коли очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро), встановлено ще один можливий випадок, коли замовник може такі проводити: у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Стаття 36 нового Закону дозволяє Замовнику, навіть у випадку відсутності такого високого рівня вартості предмету закупівлі – застосовувати ТзОУ, за наявністю вище передбаченої “потреби”.

4. Обов’язок застосовувати всі кваліфікаційні критерії до учасника. Так, відповідно до частини 4 статті 16 нового Закону, під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії. Тепер учасникам необхідно мати та підтверджувати наявність: обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні досвід та знання; досвід виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), і – новий критерій - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

5. Конкретизовані та додаткові вимоги до оголошення про проведення ТзОУ. Так, якщо у процедурі що “додатково оприлюднюється англійською мовою”, наявні лише “мовна” вимога до оголошення та вимога про наявність дати та часу розкриття тендерних пропозицій, то вимоги до оголошення ТзОУ законодавець виписав окремо. 

Серед таких вимог - що притаманні лише ТзОВ, зокрема, обов’язкові до зазначення:

-кінцевий строк подання тендерних пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;

-дата та час розкриття пропозицій на участь у кваліфікаційному відборі;

-всі кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 цього Закону та інформація про спосіб документального підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі встановленим критеріям, а також мінімальні допустимі значення за кожним установленим кваліфікаційним критерієм, вага кожного критерію та методика оцінювання значень, що перевищують мінімальний допустимий рівень, для обрання у кваліфікаційному відборі учасників процедури закупівлі, яких буде запрошено подати свої тендерні пропозиції до участі у другому етапі торгів з обмеженою участю;

-інші – пов’язані із двохетапністю та особливостями ТзОВ.

6. Особливі підстави для відміни закупівлі. Так, тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:

-подання для участі: у кваліфікаційному відборі першого етапу торгів з обмеженою участю - менше чотирьох пропозицій;

-допущення до оцінки: у другому етапі торгів із обмеженою участю - менше трьох тендерних пропозицій.

7. Запрошення. Під час оприлюднення оголошення про проведення торгів з обмеженою участю замовник через електронну систему закупівель може надіслати запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю, учасникам процедури закупівлі, які можуть відповідати встановленим у тендерній документації вимогам. При цьому, зважаємо, що неотримання запрошення не позбавляє інших учасників процедури закупівлі права подавати документи для участі у кваліфікаційному відборі. 

Попередні ринкові консультації перед оголошенням закупівлі

При здійснені публічних закупівель законодавство вимагає від замовників дотримання принципу максимальної економії, ефективності, пропорційності. Так, кожна закупівля має здійснюватися відповідно до річного плану закупівель. Звичайно, щоб належним чином сформувати такий план, Замовник повинен володіти відомостями про актуальні пропозиції на ринку тих чи інших товарів, робіт, послуг.

Раніше, можливість здійснювати попередні консультацій із суб’єктами господарювання відповідного сегменту ринку не була заборонена профільним законом, втім і не були чітко прописані “можливість” та “механізм” їх здійснення. Питання розглядалося у розрізі підзаконних актів МЕРТу, ще до прийняття та введення в дію нового Закону № 114, однак такі підзаконні акти, як ми знаємо, не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційно-інформативний характер. 

Серед таких інфолистів та актів МЕРТу, які передбачають можливість попередніх ринкових консультацій – наступні (зручні посилання на них можна знайти у кінці статті):

-Лист МЕРТ №3304-06/48844 від 28.12.2017 “Щодо передумов здійснення закупівель”^-5;

-Лист МЕРТ № 3301-04/34980-06 від 20.08.2019 року “Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі”-⁶;

-Лист МЕРТ № 3301-04/47784-06 від 15.11.2019 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”-⁷ (ним також затверджено “Настанови щодо етичної поведінки учасників/потенційних учасників під час участі в публічних закупівлях”);

-Лист МЕРТ № 3304-04/13647-06 від 01.04.2019 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”^-8 (там також “Настанови щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” та “Огляд практик ЄС стосовно Кодексів поведінки щодо публічних закупівель Проекту ЄС Підтримка реалізації Стратегії реформування публічних закупівель / Дорожньої карти для гармонізації в Україні”). 

Наказом МЕРТу від 18.02.2020 року № 275 затверджено “Примірну методику визначення очікуваної вартості предмету закупівлі”^-9, яка також, дозволяє та врегульовує порядок проведення замовниками попередніх ринкових консультацій, в тому числі, для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі.

Деякі рекомендації щодо попередніх консультацій, до прийняття Закону №114 містилися і у “Звіті проекту ЄС Найкращі практики ЄС щодо ринкових консультацій. Регулювання ринкових консультацій у Директивах ЄС” № 07/30763-19 від 03.05.2019 р.-¹⁰

Так, в рамках адаптації законодавства до правил Європейського Союзу, в тому числі до правил Директиви 2014/24/EU Європейського Парламенту і Ради ЄС від 26 лютого 2014 року “Про державні закупівлі” (статті 40 та 41 регулювали порядок надання ринкових консультацій) – у частину 4 статті 4 Закону №114 були внесені положення, що регулюють “можливість” отримання ринкових консультацій замовниками: 

“Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.” 

Також, у нагоді замовникам, для пошуку потенційних учасників для проведення ринкових консультацій стане сервіс https://cpvtool.kse.ua/, створений в рамках проекту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” за фінансування USAID та UKAID. 

Вартість життєвого циклу, як новий критерій оцінки 

Законом № 114 було введено новий, для українських публічних закупівель кваліфікаційний критерій – “вартість життєвого циклу” предмету закупівлі.

Відповідно до термінології Закону №114 у пункті 4, частини 1 статті 1 - вартість життєвого циклу – це сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. 

У разі застосування критерію оцінки “вартість життєвого циклу”, методика оцінки тендерних пропозицій – що вказується у тендерній документації - повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу.

Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі (абзац 2 пункт 10 частини 2 статті 22 Закону №114).

Відповідно до частини 4 статті 29 Закону №114 - у разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу предмету закупівлі, а саме витрати, пов’язані з:

1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;

2) технічним обслуговуванням;

3) збором та утилізацією товару (товарів);

4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

Ці складові “вартості життєвого циклу” - не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. При цьому, питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

Примірної методики визначення вартості життєвого циклу, що повинна затверджуватись уповноваженим органом - МЕРТом (відповідно до пункту 11 частини 1 статті 9 Закону), допоки не має.

Так, у своєму Листі № 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 р. “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів”-¹¹, Мінекономіки (МЕРТ) зазначило, що НПА щодо примірної методики визначення вартості життєвого циклу, порядку організації тестування уповноважених осіб, структури, порядку формування та використання електронних каталогів наразі розробляються і зможуть використовуватися замовниками після їх затвердження, набрання чинності та реалізації відповідних технічних можливостей в електронній системі закупівель.

Зміни в процедурі оскарження АМКУ

1. Розмір плати за скаргу до АМКУ. Тепер, розмір плати за скаргу до АМКУ, становить не 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; та не 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт (як було відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”), а відповідно до нової Постанови КМУ від 22 квітня 2020 р. № 292 “Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження” (надалі – “Постанова КМУ № 292") плату встановлено у таких розмірах: 

ЩОДО основних випадків оскарження:

1) 0,3 відсотка очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота) у разі оскарження такої частини предмета закупівлі (лота), але не менш як 2 тис. гривень та не більш як 85 тис. гривень - у разі оскарження:

-тендерної документації;

-технічних, кількісних та якісних характеристик предмета закупівлі та/або кваліфікаційних критеріїв до учасників відбору, встановлених відповідно до вимог Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”;

-прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися:

- до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій;

- до закінчення періоду, встановленого для подання цінових пропозицій відповідно до вимог Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”; 

2) 0,6 відсотка очікуваної вартості предмета закупівлі або його частини (лота) у разі оскарження такої частини предмета закупівлі (лота), або ціни енергосервісного договору, зазначеної суб’єктом оскарження у тендерній пропозиції відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, але не менш як 3 тис. гривень та не більш як 170 тис. гривень - у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися:

-після оцінки тендерних пропозицій;

-після розгляду тендерних пропозицій відповідно до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі”;

-після розгляду тендерних пропозиції, поданих на перший етап конкурентного діалогу, на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу;

-після розгляду документів, поданих учасником процедури закупівлі на кваліфікаційний відбір на першому етапі торгів з обмеженою участю, на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу, та оцінки кваліфікації учасників на першому етапі процедури торгів з обмеженою участю;

-після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. 

Випадки оскарження по специфічним процедурам щодо ЕНЕРГОМОДЕРНІЗАЦІЇ:

3) 2 тис. гривень - у разі оскарження тендерної документації щодо умов проведення закупівель відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”; 

4) 2 тис. гривень - у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися до проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”.

Розмір плати розраховується автоматично електронною системою закупівель та округлюється до наступних 10 гривень. 

NB: ОДНАК: відповідно до пункту 3 нової Постанови КМУ № 292   - установлено, що під час проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг, розпочатих до введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”, розмір плати за подання скарги суб’єктом оскарження в органі оскарження визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги”. Тобто – за старими цінами.

2. Оплата за скаргу тепер має відбуваться через систему Prozorro. ДП “Прозорро” тепер є відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету. Вони зобов’язані відкрити окремий рахунок в банку, в якому державі належить 75 відсотків і більше статутного капіталу, для зберігання коштів, отриманих від суб’єкта оскарження як плата за скаргу, їх перерахування до державного бюджету або повернення суб’єкту оскарження.

3. Встановлено можливість повернення плати за скаргу у певних випадках. Так, ДП “Прозорро” перераховує плату за подання скарги суб’єкту оскарження протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження щодо: 1) задоволення або часткового задоволення скарги; 2) залишення скарги без розгляду в разі, коли замовником відповідно до Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі; 3) припинення розгляду скарги у разі, коли замовником відповідно до Закону усунуто порушення, зазначені в скарзі (пункт 13 Постанови КМУ №292).

4. Заборонена можливість відкликати скаргу. У разі якщо скарга внесена до реєстру скарг і щодо неї сформована реєстраційна картка, така скарга не може бути відкликана (частина 3 статті 18 Закону №114).

5. Замовнику заборонено відміняти тендер, чи визнавати його таким, що не відбувся, а також здійснювати відміну переговорної процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, чи вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (абзац 2 частини 17 Закону №114).

6. Строк розгляду скарги органом оскарження становить тепер 10 робочих днів з дати початку розгляду скарги, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів. Раніше такий строк оскарження становив 15 робочих днів.

7. Унормовано юрисдикцію щодо оскарження рішень прийнятих АМКУ. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель (частина 23 статті 18 Закону №114).

8. Встановлено відповідальність замовника за невиконання рішень АМКУ. По-перше, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження (частина 22 статті 18 Закону №114). По-друге, змінами встановлено відповідальність, за оновленою редакцією статті 164-14 Кодексу про адміністративні правопорушення. Так, невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження - тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн. – 85 000 грн.). 

Категорія “аномально низька ціна”

Законодавець у новій редакцій ввів поняття “аномально низька ціна” та додав нових підстав замовнику для відхилення тендерної пропозиції учасників. 

Аномально низька ціна, не є новою категорією для публічних закупівель ЄС-¹² до гармонізації із процедурами яких так прагне наш законодавець. Так, у статті 69 Директиви 2014/24/EU Європейського Парламенту і Ради ЄС від 26 лютого 2014 “Про державні закупівлі” вказано настанову, за якої замовники повинні вимагати, щоб суб’єкти господарювання пояснили ціни або витрати, запропоновані в конкурсній пропозиції, якщо вони здаються аномально низькими по відношенню до робіт, матеріалів або послуг-¹³.

В розумінні Закону №114, аномально низька ціна тендерної пропозиції – це ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону №114). 

Електронна система закупівель автоматично розраховує аномально низькі ціни/приведені ціни тендерних пропозицій на всіх етапах електронного аукціону та інформує про це учасника процедури закупівлі та замовника (частина 5 статті 30 Закону №114).

Згідно частини 14 статті 29 Закону №114: “Учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції.

Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом визначеного Законом №114 строку (один робочий день).”

Таким чином, у випадку визнання електронною системою пропозиції учасника такою, що містить аномально низьку ціну – учасник зобов’язаний надати обґрунтування такої низької ціни. При цьому замовник:

- має право відхилити пропозицію учасника, якщо обґрунтування, на його думку неналежне;

- зобов’язаний відхилити пропозицію, якщо такого обґрунтування взагалі не надано.

Як бачимо, перелік основних змін, ефективність застосування яких ми ще довго будемо випробовувати на практиці - великий. Кожне, з перелічених вище нововведень потребує більш детального аналізу та погляду “через призму” практичного застосування. Тому, було вирішено зробити цю статтю оглядовою, а увагу кожній окремій “новелі” законодавства приділяти в окремій публікації, із якими можна буде ознайомитись на цьому ж ресурсі під моїм авторством.

 Інші нововведення

Так, серед переліку змін, що були внесені новою редакцією Закону України “Про публічні закупівлі” – не можна не згадати про наступні:

1. Закон №114 упорядкував перелік замовників, закупівлі яких мають відбуватися за правилами  цього Закону та додав об’єднання учасників.

Так, тепер у Законі №114 з’явилось категорія “об’єднання учасників” (що підтверджує можливість участі у тендерах об’єднань підприємств, як резидентів так і нерезидентів), адже раніше, питання участі об’єднань підприємств не було врегульовано на рівні законодавства, тому частіше всього і не відображалося у тендерній документації та не практикувалося. Тепер же Закон №114 відобразив їх серед можливих учасників закупівель, та додав деякі правила, у разі їх участі:

- так участь “об’єднань підприємств” у закупівлі можлива якщо це передбачено тендерною документацією Замовника;

- у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації;

- для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону №114;

- у разі якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання;

- у разі якщо переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або дозволу надається одним з учасників такого об’єднання учасників.

Щодо замовників, які здійснюють закупівлі згідно із Законом №114 – законодавець виділив характеристику та класифікацію таких в окрему статтю 2 Закону. Так, суттєвих змін перелік замовників не зазнав, однак, серед таких згідно Закону №114:

- було виключено юридичних осіб/суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організацію, координацію, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення.

- було додано суб’єктів господарювання/юридичних осіб, які здійснюють діяльність у сферах: надання послуг установки LNG (пункт 1 частини 2 статті 2 Закону №114); проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи (пункт 5 частини 2 статті 2 Закону №114); надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах (пункт 6 частини 2 статті 2 Закону №114) . 

2. Змінено регулювання сфери дії норм Закону №114 для публічних закупівель.

Так, раніше вже було описано про найбільш кардинальне нововведення, щодо сфери застосування Закону №114 – це спрощені закупівлі. Якщо раніше, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких становить Допорогову вартість, замовники повинні були дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та могли (на свій розсуд) використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору - то зараз – використання електронної системи для спрощених закупівель (тобто вартістю 50 тис. і більше) використання такої є обов’язковим.

Крім того, якщо раніше, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовники обов’язково оприлюднювали звіт про укладені договори в системі електронних закупівель – то тепер, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких НЕ перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Вимоги до такого – окремо встановлені Законом №114.

Серед випадків, на які Закон №114 (новий) не поширюється, було додано, нові (випадки на які не поширюється його дія) –зокрема, якщо предметом закупівлі є:

1) фінансові послуги, що надаються у зв’язку з емісією, купівлею, продажем або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;

2) послуги з виготовлення і розповсюдження аудіовізуальної продукції та реклами для здійснення передвиборної агітації;

3) товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки;

4) гемопоетичні стовбурові клітини, роботи та послуги, що пов’язані з їх придбанням. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівлі.

3. Нові підстави для відхилення тендерної пропозиції.

Серед таких підстав (окрім тих, що були), на законодавчому рівні введено наступні:

1) відповідно до статті 17 Закону №114 Замовник має відхилити тендерну пропозицію, якщо:

- учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" (хоча треба сказати, що згідно із Законом України «Про санкції», серед обмежень передбачалася заборона здійснення «державних закупівель» з учасником юридичною особою-резидентом іноземної держави державної форми власності (або такою, частка статутного капіталу якої знаходиться у власності іноземної держави) чи з тими що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції. Після 19.04.2020 року «державні» просто перейменовано на «публічні» закупівлі);

- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.

2)відповідно до частини 2 статті 17 Закону №114 Замовник може відхилити тендерну пропозицію, якщо:

-учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

3) відповідно до статті 31 Закону №114, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

учасник процедури закупівлі:

-не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах;

-не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції;

-визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна;

тендерна пропозиція учасника:

-не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

-викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

переможець процедури закупівлі:

-не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

-не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону.

4) відповідно до пункту 29 частини 1 статті 1 Закону №114 - закінчення строку дії тендерної пропозиції (раніше було вказано, що після його спливу тендерна пропозиція «втрачає чинність», наразі формулювання змінено і вказано «вважається недійсною та відхиляється»).

5) специфічна для спрощених закупівель підстава відхилення (частина 13 статті 14 Закону №114) - якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Серед підстав для відхилення, залишилась і заборгованість учасника із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), втім тепер - крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

4. Уточнено, що договори про закупівлі лише оплатні.

Так, тепер відповідно до визначення  договору про закупівлю (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону №114) - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

5. Субпідрядники/співвиконавці.

Так, раніше було обов'язковим зазначення у тендерній документації вимоги до учасника пов’язаної із випадками, коли учасник планує залучати до виконання робіт субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Така вимога встановлювалася у разі закупівлі робіт (послуг). Зазначенню підлягали повне найменування та місцезнаходження субпідрядників. Це відображалося і у звіті замовника.

Наразі законодавцем залишено такі вимоги до тендерної документації (звіту), але додано наступні можливості щодо співвиконавців/субпідрядників, для учасника:

- якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

- у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 (тобто на наявність підстав для відхилення).

6. Нові вимоги до уповноважених осіб замовника.

У зв'язку із, впровадженням спрощених закупівель та проблемою із формулюванням пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №114 – у якому чомусь забули згадати про можливість організації спрощених закупівель тендерним комітетом – питання уповноважених осіб стали неочікувано актуальними для багатьох замовників.

Більш детально про це у статті - “Спрощені закупівлі: основні питання що виникають на практиці”. 

Серед змін, що торкнулися вимог до уповноважених осіб замовника:

1) додано способи призначення уповноважених осіб замовника: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством;

2) уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни;

3) хоча раніше це не було заборонено - замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних процедур закупівель/спрощених закупівель. У разі визначення кількох уповноважених осіб розмежування їх повноважень та обов’язків визначається рішенням замовника;

4) не може бути визначена уповноваженою особа, залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель;

5) деталізовано поняття конфлікту інтересів, що є важливим аспектом неможливості призначення тої чи іншої особи уповноваженою;

6) уповноважена особа повинна мати вищу освіту, як правило юридичну або економічну освіту;

7) введено обов’язковість тестування уповноважених осіб. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом (ще не визначено).

7. Річні плани закупівель.

Новим Законом встановлено більш чіткі вимоги до річного плану закупівель та перелік інформації, яку замовник має відображати у ньому.

8.Введення нових кваліфікаційних критеріїв до учасників.

Законодавцем додано новий кваліфікаційний критерій (у статтю 16 Закону №114) до учасника, який замовник може відображати у тендерній документації - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). 

Висновок

Отже, перелік нововведень, що встановив Законодавець у Законі №114 є значним. Деякі із таких – продиктовані необхідністю адаптації законодавства України з публічних закупівель до законодавства Європейського союзу. Втім, ефективність таких змін буде ще довго апробовуватися на практиці. 

Джерела

1. ВРУ. Закон України "Про публічні закупівлі" [Електронний ресурс] / ВРУ // В редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 р.. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#n1284.

2. Узагальнена відповідь МЕРТ №3304-04/55553-06 від 21.12.2019 р. “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону” [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=4056fece-2207-4ae8-b112-f93771a310e6.

3. Пояснювальна записка до Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=66307&pf35401=493553.

4. КРАСНОЩОКОВ О. PROZORRO MARKET ПІСЛЯ 19 КВІТНЯ 2020 РОКУ [Електронний ресурс] / ОЛЕКСІЙ КРАСНОЩОКОВ. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: 1. https://infobox.prozorro.org/articles/prozorro-market-pislya-19-kvitnya-2020-roku.

5. Лист МЕРТ №3304-06/48844 від 28.12.2017 "Щодо передумов здійснення закупівель" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=286ebf3c-8553-492a-b8e9-e9a3bb19486b.

6. Лист МЕРТ № 3301-04/34980-06 від 20.08.2019 року “Щодо розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі”; [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=b931fd43-808f-43cf-a5b8-d8df4c79de89.

7. Лист МЕРТ № 3301-04/47784-06 від 15.11.2019 року “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=f522ad90-df80-4f99-927e-a8c5ab32ef57.

8. Лист МЕРТ № 3304-04/13647-06 від 01.04.2019 року “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель” [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=726ba5d0-1494-440e-ab2b-bf14a6f27c20.

9. Наказ МЕРТу від 18.02.2020 року № 275 про затвердження “Примірну методику визначення очікуваної вартості предмету закупівлі” [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=995eab2b-5f37-4d9b-b2cf-6ced7da61ad5. (зі змінами від 07.04.2020 № 649). https://www.me.gov.ua/Documents/Download?id=995eab2b-5f37-4d9b-b2cf-6ced7da61ad5

10. “Звіт проекту ЄС Найкращі практики ЄС щодо ринкових консультацій. Регулювання ринкових консультацій у Директивах ЄС” № 07/30763-19 від 03.05.2019 р. [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=c79e9faf-d42e-4fc3-875d-8cab9248ec79.

11. Лист МЕРТу № 3304-04/25806-06 від 21.04.2020 р. “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.me.gov.ua/Files/Download?id=feba2fb5-c1ed-44e8-a22a-55cf408d364c.

12. НАСТАНОВИ З ПИТАНЬ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ [Електронний ресурс] // Підготовлено проектом ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” – Режим доступу до ресурсу: https://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2017/10/Guidelines_UKR_interactive_pages.pdf.

13. Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС. Збірник директив ЄС з питань державних закупівель. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://dn.gov.ua/storage/app/sites/1/zakupivli/dodatok-31dyrektyvy-yes-po-zakupivlyah-1.pdf.