Арбітражний керуючий: чому не навчать у ВИШах
Кримінальні переслідування, чорні піар-кампанії та навіть погрози особистого характеру. У професійне свято арбітражних керуючих – трохи про зворотній бік медалі улюбленої професії.
У різноманітних інтерв`ю для ЗМІ, у неформальних бесідах з колегами, знайомими та друзями, мене неодноразово питали, чому моїм професійним вибором стала саме сфера банкрутства. Моя відповідь на подібні питання така: не уявляю своє життя без інтелектуальних головоломок, які забезпечує професійна діяльність арбітражного керуючого. Професіонали, які не уявляють життя без інтелектуального екстриму – на мій погляд, це найбільш влучна характеристика нашої спільноти антикризових менеджерів.
Чому так? Пояснюю.
Нерідко учасники процедури банкрутства – власники, кредитори чи нові набувачі активів підприємства-банкрута знаходяться у стані «війни». Часто у цих протистояннях саме з арбітражного керуючого намагаються зробити «розмінну монету». А отже, ті арбітражники, для яких етичні принципи та професійні цінності понад усе, мають бути готовими до різного роду сюрпризів з боку «незадоволених» осіб.
Про несподіванки та методи їх «пережити»
1. Кримінальні переслідування
Ви звикли працювати чесно, об’єктивно, не порушуючи Закон? Не дивуйтеся, якщо одного дня, як правило, рано вранці до вас увірвуться з обшуком та перевернуть всю квартиру у пошуках неіснуючих доказів ваших «злочинів». У моїй практиці траплялось і таке. Для того, аби «прибрати» зі справи «незручного» арбітражного керуючого, проти мене фабрикували фейкові кримінальні провадження за заявами одного з акціонерів банкрута, на яке мене було призначено арбітражним керуючим.
Чи слід пояснювати, що подібні кримінальні провадження, як правило, приречені на провал? Але ж слідчі дії, судові розгляди віднімають один з найцінніших ресурсів – час та виснажують морально й емоційно.
Що робити у подібних випадках?
Моя основна порада для усіх арбітражних керуючих. Перед тим, як розпочинати роботу у новому складному проекті, слід обов’язково «прикрити тили» підтримкою кваліфікованого адвоката, який у разі необхідності буде готовий надавати вам юридичну допомогу у режимі 24/7.
2. Чорний PR та зруйнована репутація
Ви звикли працювати відкрито та публічно вести свої великі проекти? Готуйтеся до того, що одного дня недобросовісні опоненти медійно спробують зруйнувати вашу репутацію. Це один з найдієвіших методів, що покликаний: а) «розчавити» вас морально; б) сформувати негативну суспільну думку щодо вас та вашої професійної діяльності; в)здійснити тиск на суд чи правоохоронні органи.
У своїй професійній діяльності з подібними методами недобросовісних опонентів я стикалася неодноразово. І, відверто кажучи, для того, аби «виробився імунітет» проти подібного роду атак, слід пережити не одну чорну піар-кампанію проти себе. До речі, одна з таких чекала на мене буквально декілька днів тому. Думаю, що ця «піар-акція» від опонентів у широковідомому кейсі суднобудівного заводу «Океан» обійшлася замовникам недешево, адже тут був задіяний адмінресурс у вигляді цілого народного депутата України.
Як боротися з чорними PR-кампаніями? Тут універсального методу немає. Усе залежить від багатьох чинників. Особисто моя формула розв’язання подібних проблем полягає у так званій «грі на випередження». А саме у тому, що надскладні та заплутані справи від самого початку я веду публічно, є завжди відкритою для ЗМІ та суспільства. У зв’язку із цим, спроби опонентів «підірвати» мою репутацію шляхом замовних публікацій неправдивої інформації у ЗМІ із сумнівним бекграундом, навряд чи зазнають успіху. Проте знову ж таки, морально це стомлює та виводить з емоційної рівноваги.
Чи слід виправдовуватися, якщо став головним героєм «чорних» публікацій? Моя думка: саме на виправдання і чекають ваші опоненти. Разом з тим, це не означає, що не слід реагувати. Реакція має бути оперативною і бажано, щоб вона відбувалася у юридичній площині. Зокрема я рекомендую вирішувати подібіні питання публічно через суд шляхом подання позовів про захист честі гідності та ділової репутації. Вступати у дискусію з тими, чия мета полягає явно не у встановленні конструктивного діалогу, сенсу не бачу.
3. Особисті погрози
Коли ви є арбітражним керуючим підприємства-«ласого шматочка», а зацікавлені сторони готові на будь-що, аби домогтися свого та протизаконно заволодіти майном чи активами цього підприємства, не слід недооцінювати загрозу вашій особистій безпеці.
На жаль, у моїй практиці було і таке. На початку цього року пограбували мою квартиру і окрім цінних речей забрали особисте фото, на якому зображена моя родина, а також мій паспорт. На сьогодні я вже маю неофіційне підтвердження того, що це було влаштовано на замовлення недобросовісних опонентів в одній зі справ, що я веду, з банальною метою – залякати.
Як поводитись подібних ситуаціях? Так, подібне дійсно може налякати, морально надломити. Зокрема, саме з цією метою все це і затівається. Моя ж порада: як би важко не було, у жодному разі не поступатися власними принципами та не йти на компроміс із совістю. Ваші опоненти саме цього і домагаються – не дайте їм перемогти.
P.S.
Професія арбітражного керуючого – це по суті «життя на діючому вулкані». Ви просто робите свою справу і очікуєте коли, звідки і з якою силою вибухне.
Усе вищенаведене не має на меті залякати новачків у цьому ремеслі. Цей текст – нагадування собі та колегам по цеху, яку цікаву, інтелектуально складну та емоційну справу ми обрали. І у наше професійне (хай поки ще не офіційне) свято я хочу побажати усім сил, натхнення та тієї незгасної енергії, яка поступово, крок за кроком наближає нас до головної мети – зробити професію арбітражного керуючого ще більш авторитетною та куди більш захищеною.
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко вчора о 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська вчора о 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко вчора о 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році Антон Мирончук 08.01.2026 15:40
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації Світлана Логвін 08.01.2026 09:44
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 521
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 474
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист 348
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 231
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 171
-
Британія знайшла закон, який дозволяє затримувати судна тіньового флоту
Бізнес 32169
-
"Він буде безшабашним". Чи погодить Рада призначення Федорова в Міноборони і що це змінить
2469
-
Життя при -30 °C без батарей: як традиційні системи опалення знову стають актуальними
Життя 2196
-
Глемпінг замість готелів. Як зростає новий формат бізнесу гостинності, всупереч війні
Бізнес 1892
-
Як відключення світла "б’є" по психіці: чому "накриває" так сильно і як уберегти себе й дітей
Життя 1860
