Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
20.07.2017 10:45
Роз’яснення Правил адвокатської етики
Ігор ГолованьКеруючий партнер Адвокатського об'єднання "ГОЛОВАНЬ І ПАРТНЕРИ"
Відповідно до статті 69 Правил адвокатської етики, у випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам Правил, він може звернутися за роз’ясненням до Ради адвокатів України чи з’
Відповідно до статті 69 Правил адвокатської етики, у випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам Правил, він може звернутися за роз’ясненням до Ради адвокатів України чи з’їзду адвокатів України.
Направив до Ради адвокатів це звернення. Сподіваюсь отримати відповідь.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Правил адвокатської етики, у випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам цих Правил, він може звернутися за роз’ясненням до Ради адвокатів України чи з’їзду адвокатів України.
Конкретна ситуція, яка є причиною цього звернення, полягає у такому.
Здійснюючи професійну діяльність, доводиться шукати способи реагування на дії колег, які практикують у сумнівний спосіб з точки зору вимог чинного законодавства України.
Норма ч. 1 ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Норма статті 178 Податкового кодексу вимагає від осіб, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, ставати на облік як самозайняті.
Якщо ж фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому вона провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 р. № 1588 з наступнимі змінами та доповненнями).
Тобто, якщо адвокат-індивідуал, зареєстрований як фізична особа-підприємець, має намір здійснювати поряд з підприємницькою також і адвокатську діяльність, він обов’язково має обліковуватися як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Такий підхід цілком відповідає позиції, викладеній у виданих НААУ, РАУ Методичних рекомендаціях з оподаткування адвокатської діяльності (Методичні рекомендації з оподаткування адвокатської діяльності / В. Гвоздій, І. Кальницька, Н. Матвійчук; за ред. В. Гвоздія. — Х. : Фактор, 2017)
Питання полягає у тому, чи є підставою для дисциплінарної відповідальності порушення адвокатом вимог закону щодо організаційних форм адвокатської діяльності, податкового обліку, реалізації професійних прав адвоката в ході здійснення особою не адвокатської, а підприємницької діяльності?
А також, чи можна вважати, що адвокат не здіснює професійну діяльність індивідуально, якщо він не стоїть на обліку як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?
Так, окремі адвокати, що відповідно до інформації ЄРАУ здіснюють діяльність індивідуально, реалізують професійні права — подають адвокатські запити. До запитів додаються копії ордерів, у яких в свою чергу зазначені реквізити договорів про надання правової допомоги.
Водночас, за інформацією податкових органів, ці ж адвокати обліковуються як фізичні особи-підприємці без ознаки здійснення незалежної професійної діяльності.
До мене за консультацією звертаються клієнти, які одержали запит від такого адвоката, з питанням — чи відповідати на запит. Постало питання: чи має відповідне професійне право адвокат-індивідуал, який, всупереч податковому законодавству, не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність?
З одного боку, Правила адвокатської етики вимагають корпоративної єдності.
Є очевидним, що порушення цього питання може бути неприємним для адвокатського середовища — багато, якщо не більшість адвокатів, практикують саме так.
З іншого боку, принцип пріоритетності інтересів клієнта, який одержав запит від адвоката, що не практикує у визначеній законом організаційній формі, має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності.
Ч. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики вимагає щоб адвокат у своїй професійній дільності, зокрема, сприяв утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Ч. 1 ст. 12 Правил встановлює, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
Адвокати, які ігнорують приписи податкового законодавства, безумовно, не стверджують поваги до професії та принципів верховенства права та законності.
Більше того, такі адвокати виявляють відкриту неповагу до чинного законодавства, а також до своїх колег, які, не дивлячись на більше податкове навантаження, сумлінно виконують законодавчі приписи.
На підставі викладеного, прошу роз’яснити положення ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 12 Правил адвокатською етики в такому контексті:
чи є порушенням вимог ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 12 Правил адвокатської етики порушення адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, вимог законодавства щодо обов’язкового перебування на податковому обліку як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність?
