Маркування харчового продукту як спосіб доведення інформації для споживача

В умовах ринкової економіки реклама є основним джерелом інформації про продукт.

В умовах ринкової економіки реклама є основним джерелом інформації про продукт. Диференціація між продуктами одного ґатунку та однакових властивостей звичайним покупцем товару проводиться не за результатами експертизи, а зачасту виходячи із того, що декларує виробник, наскільки товар відомий та сприймається нами як якісний чи поживний. Обирати, яким йогуртом годувати дитину чи який сир варто споживати на сніданок – питання щоденне та нетривіальне, однак з таких, здавалося б, «мікровиборів» складається наше життя. 6 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Закон набув чинності відразу після опублікування, але основна його частина, відповідно до прикінцевих положень, починає діяти через півроку, тобто 6 серпня 2019 року. Вказаний Закон вводить додаткові вимоги до маркування харчової продукції, тобто питання поінформованості щодо складу продукції, нечитабельності етикетки на продукті і т.д. мали б  залишитися в минулому.

Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» у ч.10 ст.1 вказує, що інформацією про харчовий продукт слід вважати інформацію, що стосується харчового продукту, яка надається кінцевому споживачеві шляхом зазначення у маркуванні, інших супровідних документах та матеріалах або в інший спосіб (у доступній наочній формі), встановлений для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування, у тому числі з використанням сучасних засобів дистанційного зв’язку або усних повідомлень. Головним лейтмотивом Закону є всеохоплююче перешкоджання будь-якої можливості введення в оману кінцевого споживача товару – тобто нас, простих покупців товару в супермаркеті.

Що нового?

Шрифт на етикетці - чіткий, розбірливий і контрастний. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі - 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 см2, то висота малих літер повинна бути не меншою від 0,9 мм.

Алергени - окремо (кольором, шрифтом, стилем) повинна бути виділена інформація про алергени, які містяться у складі харчового продукту.

Харчова цінність – виробник товару повинен довести заяви, які вказуються на етикетці товару. В процесі гармонізації законодавства з Регламентом (ЄС) № 1924/2006 від 20 грудня 2006 р. щодо заяв про харчову цінність та користь для здоров’я, що зазначаються на харчових продуктах, Регламентом (ЄС) № 432/2012, яким встановлюється перелік дозволених заяв при маркуванні харчових продуктів розроблено відповідний Наказ МОЗ та розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів».

 «Краще спожити до» VS «вжити до…». Формулювання «вжити до» застосовується для харчових продуктів, які через свої мікробіологічні властивості є такими, що швидко псуються, і тому після завершення короткого періоду часу можуть вважатися небезпечними для здоров’я людини.  В усіх інших випадках вживається «вжити до» при цьому, Ø якщо зберігається менше 3 місяців  слід вказати день і місяць, у разі  якщо 3 - 18 місяців вказується місяць і рік; Ø якщо зберігається більше 18 місяців – рік

Що планується?

Імплементація системи «простежуваності» харчових продуктів. Простежуваність харчових продуктів – згідно з вимогами цієї системи виробник харчових продуктів має встановити зв’язок «постачальник  – продукт» і «продукт - замовник». Узагальнюючи, споживач може здійснювати трейсінг – тобто використати систему, яка дає змогу за декількома пошуковими критеріями визначити місце походження й характеристику конкретного продукту на будь-якому етапі ланцюга постачань. Знаючи номер партії, можна визначити, яка сировина використовувалась для виробництва даної продукції та характер її походження. відповідно до запропонованого проекту зміни буде внесено до Митного кодексу України, Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Також пропонується ввести поняття «фальсифікований харчовий продукт» та «харчове шахрайство».

В цілому Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» надано пільговий перехідний період – орієнтовно 3 роки, впродовж яких виробник продукції повинен оперативно адаптуватися до нових вимог та звести до мінімуму випадки введення в оману споживача. При цьому, споживач повинен зрозуміти, що він – не пасивна сторона цих правовідносин,а повинен активно захищати свої права як в адміністративному, так і в судовому порядку.