«Чистка» фінансових компаній або як залишитися на ринку?
Тривалий час в Україні обговорюється питання стосовно передачі функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг) Національному банку України (надалі – НБУ) та Національній комісії з ц
Тривалий час в Україні обговорюється питання стосовно передачі функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг) Національному банку України (надалі – НБУ) та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі – НКЦПФР). Зокрема, НБУ нестиме відповідальність за регулювання та нагляд ринку страхових, лізингових та факторингових компаній, кредитних спілок, кредитних бюро, ломбардів та інших небанківських фінансових установ, а НКЦПФР здійснюватиме обов’язки нагляду за приватними пенсійними фондами, емітентами іпотечних сертифікатів, фондами для фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю. Відповідний законопроект (№2413-а) було схвалено Верховною Радою в першому читанні. Підставами стверджувати про те, що його буде прийнято є взяті зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом (надалі – МВФ) згідно Меморандуму між Україною та МВФ, текст якого розміщено на сайті Міністерства фінансів України.
У прес-релізі (новинах) опублікованих на офіційному сайті НБУ в день ухвалення даного законопроекту в першому читанні визначено те, що «перехід регулювання небанківський фінансових установ до НБУ дозволить: скоротити кількість органів державного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг; очистити ринок від недобросовісних гравців;запровадити однакові прозорі правила гри; стимулювати інтенсивний розвиток цього ринку; збільшити інвестиційну привабливість небанківських фінансових установ; знизити вартість надання фінансових послуг споживачам; збільшити захищеність користувачів фінансових послуг». Таким чином НБУ не приховує своїх намірів щодо проведення «зачистки» ринку фінансових послуг.
Наразі законопроект ще не пройшов всі необхідні процедури для його остаточного прийняття, але протягом останнього року ми спостерігаємо посилення регулювання зі сторони Нацкомфінпослуг, в тому числі в частині встановлення додаткових вимог як до небанківських фінансових установ, так і до набувачів та власників істотної участі в статутному капіталі фінансових установ.
Запровадження «однаково прозорих правил гри» розпочалося. І логічно, що зміни насамперед стосувалися власників істотної участі/ кінцевих бенефіціарних власників фінансових установ, «прозорості структури власності». «Власність зобов’язує» - відомий конституційний принцип. Структура власності – це система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити всіх осіб, які мають істотну участь у юридичній особі (фінансовій установі), у тому числі відносини контролю між ними щодо такої юридичної особи. В свій час НБУ «виявив» і ввів в термінологію «типи непрозорих структур власності», такі як:
- футболісти (Ocean’sEleven) – структура власності, при якій учасники володіють пакетами акцій (частками в статутному капіталі) до 10%. Відповідно дана схема є методом уникнення погодження набуття істотної участі в регулятора, оскільки немає власника істотної участі;
- плутанина(Huggar-Muggar) – структура із заплутаними взаємовідносинами власності, перехресним чи циклічним володінням. Так, на практиці багато юридичних осіб здійснюють взаємний контроль одна за одною, володіючи 100 % статутного капіталу одна одної;
- траст(Whatistrust?) – структури власності, які використовують трастові декларації (заяви номінального акціонера про те, що він є лише формальним власником акцій компанії і визнає за бенефіціаром права щодо отримання доходів від акцій, права голосу у вищому органі управління компанією та права щодо розпорядження акціями);
- довіреність(PoAisnotokay) – використання механізму довіреності або для спрощення процедури погодження, або для маскування реального власника;
- кіпріоти(Mr. Papandopalos) – розкриття на структурі власності осіб-нерезидентів, які з точки зору регулятора досить часто є номінальними утримувачами;
- нічого не знаємо (Whoarethesepeople?) – ситуація, коли юридична особа «уявлення не має» хто її контролює.
Думаю багато з діючих на ринку фінансових компаній знайде серед вище перелічених свою структуру.
Беззаперечно приведення структури власності до відповідності, «прозорості», покликане посилити відповідальність власників фінансових компаній перед споживачами, запобігти виведенню коштів через операції з пов’язаними особами, наблизити чинне законодавство до світових стандартів. Проте жорстка політика НБУ з даного питання, в тому числі ухвалення рішень за «політичними мотивами» чи іншими факторами, не завжди належним чином обґрунтованими законодавчо, призвели до «банкопадів», зниження довіри населення до даного ринку та значної кількості судових спорів щодо неправомірних дій регулятора. Непрозорість структури власності є підставою для визнання банку проблемним, а також для відмови у видачі генеральної валютної ліцензії, відмови у погодженні установчих документів. Ділова репутація керівників таких банків є невідповідною.
На сьогоднішній день в частині небанківського фінансового ринку - нормативно встановлено, що у разі виявлення Нацкомфінпослуг факту набуття особою істотної участі у фінансовій установі або збільшення особою своєї істотної участі без отримання письмового погодження - Нацкомфінпослуг призначає у двотижневий строк довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні. Фактично власник втрачає контроль над своєю власністю.
Таким чином питання приведення структури власності до вимог «прозорості» є нагальним питанням, яке стоїть перед власниками фінансових компаній, які хочуть і будуть працювати на ринку. Про це свідчить статистика з кількості розпоряджень щодо погодження/ відмови у погодженні набуття істотної участі в фінансових компаніях, що розміщуються на сайті Нацкомфінпослуг.
Зазначені дії необхідно провести «своєчасно» і в порядку, визначеному законом, щоб ні у діючого, ні в можливо нового регулятора не виникло запитань стосовно правомірності володіння Вами Вашою ж власністю, щоб Ваша компанія не стала «недобросовісним гравцем на ринку», яку вивели за «непрозорі правила гри».
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 17985
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10421
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 9689
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4112
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4013