Підприємницька діяльність в зоні АТО
Про деякі особливості адміністрування податків на територіях, окупованих терористами
Незважаючи на фактичну відсутність юрисдикції України на територіях, тимчасово захоплених терористами (надалі – зона АТО), діюче законодавство, що регламентує ведення господарської діяльності та сплату податків, не встановлює для зони АТО майже ніяких особливостей такої діяльності. Так, відвантаження товарів та надання послуг, проведення розрахунків, митні процедури проводяться за загальними правилами.
Разом з тим, у реальному житті виникли деякі особливості – на жаль, не на користь держави та сумлінних платників податків. І це стосується насамперед окремих питань адміністрування та стягнення податків.
Так, з гідно ст.42.2 Податкового Кодексу України (надалі – ПКУ), документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Згідно ст.45.1, ст.45.2 ПКУ, податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому закон не містить жодної вимоги змінювати податкову адресу під час проведення АТО на території, де зареєстрований платник податків , тобто податковий орган вправі вести листування з платником податків виключ н о за адресою, зазначеною в реєстраційних документах підприємця.
Разом з тим, як повідомляє «Укрпошта», у зв’язку з активним розгортанням бойових дій в зоні АТО, неможливістю дістатися до місця призначення пошти, дбаючи про здоров’я та життя працівників Укрпошти, тимчасово призупинено прийом поштових відправлень до деяких населених пунктів Донецької та Луганської областей. Таким чином, податковий орган фактично не може надіслати будь-яку кореспонденцію платнику податків, що має реєстрацію в зоні АТО, не порушуючи при цьому закон.
До яких же правових наслідків це призводить?
По-перше, платнику податків неможливо вручити податкове повідомлення-рішення, оскільки згідно ст.58.3 ПКУ, його необхідно надіслати листом з повідомленням про вруч ести ення.
По-друге, платнику податків неможливо вручити запит на надання інформації, оскільки згідно ст.73.3 ПКУ, його необхідно надіслати листом з повідомленням про вручення.
По-третє, неможливо провести документальну позапланову невиїзну перевірку, оскільки згідно ст.79.2 ПКУ необхідно надіслати листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Загалом проведення виїзної, фактичної та будь-якої іншої перевірки в зоні АТО є неможливим, оскільки становить загрозу життю працівників контролюючих органів. Таким чином, зареєстрований в зоні АТО платник податків має можливість безкарно ухилятись від сплати податків у будь-яких обсягах, продовжуючи при цьому ведення господарсь к ої діяльності.
Слід також зазначити, що зона АТО містить неконтрольовану митною службою ділянку державного кордону України, що призводить до массованого ввозу на митну територію товарів (у тому числі підакцизних) без сплати відповідних податків. Такі товари як споживаються безпосередньо в зоні АТО, так і вивозяться на територію, що конторолюється українською владою, за відсутності будь-яких законодавчих підстав цьому перешкоджати.
Таким чином, складається ситуація, коли держава несе багатомільярдні збитки з причин відсутності законодавчого врегулювання питань оподаткування на тимчасово окупованій території. Водночас слід зазначити, що будь-які безпідставні обмеження господарської діяльності в зоні АТО можуть спричинити фатальну шкоду інтересам тих підприємців (насамперед представників малого та середнього бізнесу), які змушені вести діяльність в екстремальних умовах окупації. Тому реальним вирішенням цієї проблеми могло б бути впровадження особливого режиму оподаткування для підприємців з податковою адресою в зоні АТО, що унеможливлювало б ухилення від нарахування та сплати податків, та одночасно виключало б необхідність безпосереднього контакту контролюючих органів з підприємцем. Це могло б, наприклад, встановлення податку з виручки від продажу товарів та послуг (з правом для покупця зарахувати суму такого податку до податкового кредиту з ПДВ, а суму придбання – до валових витрат). Нарахування та сплата такого податку здійснювались би виключно в безготівковій формі, за участю банку – надходження на користь платника податків з податковою адресою в зоні АТО автоматично розподілялись би на податкові відрахування та дохід, що зараховується безпосередньо на поточний рахунок. Для підприємців зони АТО, бажаючих зберегти загальну систему оподаткування, слід запровадити принцип добровільної реєстрації тимчасової податкової адреси, яка буде автоматично скасовуватись при завершенні АТО у відповідній місцевості.
На жаль, потрібні законодавчі зміни не запроваджуються, а натомість відбувається фактична діскримінація підприємців зони АТО із застосуванням процедур фінансового моніторінгу – звісно, для влади так простіше.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25351
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21322
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12999
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9616
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8454