Акциз на підсолоджені цукром напої: ефективний крок для здоровʼя дітей
Парламентарі зробили крок до впровадження акцизу на підсолоджені цукром напої. Це допоможе дітям бути здоровими та забезпечить додаткові кошти у Держбюджет.
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував для ухвалення за основу альтернативний Законопроєкт №9032-1, що дає йому більше шансів стати законом.
Законопроєкт передбачає запровадження акцизного податку у розмірі 0,1 євро (понад 4,5 грн) за 1 літр напою, який поширюватиметься на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2202 10 00 00).
Комітет запропонував актуалізувати термін введення в дію Закону з 1 січня 2025 року у разі його ухвалення. Впровадження акцизного податку на солодкі напої за такою ставкою може забезпечити додаткові надходження до Держбюджету у розмірі 5-8 млрд грн щорічно.
Таким чином для підсолодженого цукром напою 1 літр ціною 30 грн такий акциз складе близько 15%, але це не означає, що ціна зросте на цю суму. Виробники можуть зменшити власну маржу, щоб зберегти цінову доступність товару. З огляду на це можна розглядати сміливіші розміри акцизу для досягнення головної мети - це зниження цінової доступності, а як наслідок і споживання продукції, яка призводить до негативних змін в організмі людини. Сильною стороною законопроєкту №9032-1 є відносна простота адміністрування акцизу.
В свою чергу законопроєкт №9032 не підтриманий профільним Комітетом, передбачає формулу 10 грн за кожні 25 грамів цукру на 1 літр. Для прикладу у напої 1 літрі, який містить 100 грамів вуглеводнів (ймовірно все це цукор або інший підсолоджувач) акциз складе 40 грн. Впровадження акцизу з формулою ускладнює його адміністрування, але пропонує суттєво вищу ставку акцизу.
Навіщо впроваджувати акциз на підсолоджені цукром напої
Дослідження МОЗ України демонструють, що за індексом маси тіла лише 40% українців мали нормальну вагу в 2019 році, тоді як дві чверть населення мала ожиріння (24,8%), а загалом дві третини (59%) мали надмірну вагу. Збільшення споживання підсолоджених цукром напоїв є однією з причин збільшення поширеності надмірної ваги та ожиріння, що, у свою чергу, тісно пов’язане зі збільшенням захворюваності та передчасної смертності.
Впровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої рекомендоване ВООЗ та Світовим Банком та вже ефективно працює у 85 державах (станом на травень 2022 року). ВООЗ стверджує, що оподаткування підсолоджених цукром напоїв може зменшити споживання цієї продукції та сприяти зменшенню ожиріння, діабету 2 типу та карієс. Найбільшу ефективність та цінність це може мати саме для дітей і допомогти сформувати у них навички здорового харчування.
Згідно зі звітом ВООЗ «Фіскальна політика щодо дієти та профілактики неінфекційних захворювань (НІЗ)» фіскальна політика, яка призведе до підвищення роздрібних цін на підсолоджені цукром напої щонайменше на 20%, призведе до пропорційного скорочення споживання таких продуктів.
Зменшення споживання підсолоджених цукром напоїв означає зниження споживання «вільних цукрів» і загальної кількості калорій, зниження поширеності ожиріння та зайвої ваги серед населення. В осяжній перспективі це сприятиме зниженню кількості серцево-судинних захворювань на які припадає 64% смертей в Україні, в абсолютних числах це сотні тисяч життів українців щороку.
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 14:26
- Ембріон як об'єкт цивільних прав: судова практика та правова доктрина Леся Дубчак 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Енергетична помилка 125
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 121
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 111
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 92
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 90
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці — пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 21605
-
Атака РФ на Київ знищила склад і офіс фармкомпанії на $100 млн – джерело
Бізнес 9863
-
Росія балістикою знищила потужності найбільшого виробника дріп-кави в Україні – фото
Бізнес 7579
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 6828
-
"Сама по собі злість – не зло": чому ми зриваємося на дітей та як приборкати гнів
Життя 4124
