Діти під прицілом

Про те, ЩО необхідно прибрати з вітрин, прилавків, стелажів українських магазинів, і чому ЦЕ полює на малечу

Використовуючи дедалі складніші та приховані форми реклами тютюнова промисловість пов’язує свою продукцію з успіхом, веселощами, гламуром. А в останні десятиліття – ще й з діджиталізацією.

У країнах по всьому світу численні форми реклами створюють ілюзію того, що тютюн — звичайний споживчий, а не смертельний продукт (який убиває до половини його споживачів).

Історія тютюнового маркетингу показує, як компанії розробляли свої маркетингові стратегії протягом десятиліть. І цей шлях пролягав від реклами тютюну в нью-йоркських газетах спортивних колекційних карток, «визволення» молодих жінок, завоювання телебачення до прихованої реклами в соціальних мережах.

Але принципи вибору маркетингових тактик незмінні:

більша привабливість для молодшої аудиторії, використання яскравих образів, пам’ятних повідомлень і подарунків.

Проведені дослідження в Сполучених Штатах Америки підтверджують, що демонстрація тютюнових виробів у місцях продажу підвищує обсяги реалізації такої продукції на 12–28 %.

Тобто рекламні тенета тютюнової індустрії продовжують «розтягувати» свої щупальця від фізичних рекламних носіїв до віртуальних, постійно вдосконалюючи прийоми, що своєю чергою кидає виклик чинному регулюванню різних щаблів суспільних правовідносин.

За даними аналітичного звіту КМІС 73 % молодих людей спостерігають рекламу тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання, електронних сигарет, нікотинових снюсів.

А дані соцопитування ВООЗ демонструють, що кожен третій українець стикався впродовж місяця з рекламою спрямованою на стимулювання продажу електронних сигарет, девайсів, рідин («IQOS», «glo», «ELF BAR», «JUUL» тощо), навіть попри законодавчі заборони та обмеження.

Наразі третина країн світу (включно з Україною), що становить чверть населення Землі, повністю заборонила всі форми реклами цієї отрути.

Проте як демонструють дані аналітичного дослідження ЦЕДЕМ у 2024 році в Україні:

— у 100% місць торгівлі присутня реклама тютюнових виробів;

— в 45 % випадків застосовується прийом розміщення носіїв реклами на «дитячій» висоті до 1 метра;

— кожне четверте зафіксоване порушення не карається через законодавчу колізію.

Сама пачка (девайс) є однією з форм реклами та стимулювання продажу.

І коли магазини розміщують на своїх прилавках, вітринах ці пачки, або тютюнові девайси – це називається викладка.

Більш ніж 50 країн світу (серед яких Нова Зеландія, Ірландія, Шотландія, Австралія, Канада) заборонили сигаретну викладку.

Наприклад, у Фінляндії після введення заборони частка підлітків, які помічають тютюнові вироби у магазинах, зменшилася з понад 80% до 5,6%.

Водночас у жодній із країн, де заборонена викладка тютюнових виробів, не було зафіксовано зростання нелегальної торгівлі у зв’язку з впровадженням норми.

Наразі в парламенті вже зареєстровано законопроєкт № 12091, який допоможе Україні впровадити досвід успішних держав світу, а також захистить українських дітей від прицілу маркетингових стратегій індустрії.