Девальвація дозволила Уряду звітувати про зменшення держборгу
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що це відбулося насамперед за рахунок різниці обмінних курсів.
Станом на 31 січня минулого року внутрішній державний борг становив $ 31,242 млрд, або за тодішнім курсом майже 258 млрд грн. Уже за рік він зменшився у валюті до $ 23,162 млрд. Здавалося б, відбулось зменшення боргу? Насправді ні. Внутрішній борг у гривні наразі становить понад 487 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Причина, власне, зрозуміла – різниця курсів гривні. Так, рік тому сума боргу розраховувалася за курсом 7,99 грн за долар, у квітні цього року – близько 21 грн за долар.
Крім того, для управління державним боргом Уряду була на руку девальвація гривні (cтаном на 31 січня 2014 за валютою боргу підлягали погашенню 237,8 млрд гривень, а на 31 березня 2015 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі Міністерством фінансів України не оприлюднені) — в гривні підлягали погашенню вже 443 млрд): гривневі борги було можливо погашати меншою валютною ціною, оскільки допомога міжнародних фінансових донорів надходила виключно СПЗ або валюті, які можна було конвертувати за курсом 12–16 грн за долар. Підтвердженням цього слугують дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за рік та 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).
У світлі цього постає питання про реструктуризацію зовнішньої заборгованості. Повертати кредитні кошти потрібно у валюті, невідворотною цього року є подальша девальвація, обумовлена необхідністю збільшення гривневої маси в обігу. Зараз гривні просто не вистачає для забезпечення нормального товарообігу. І це зрозуміло, адже в минулому році інфляція сягнула 25%, в цьому – перевалить за 50%. Вартість товарів та послуг за останній рік підвищилася вдвічі, а то й утричі, а тому, відповідно, й для розрахунків за ними потрібно як мінімум вдвічі більше гривні..
Невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати, що значно ускладнить можливість виконання зовнішніх платежів та призведе до недотримання й зриву фінансових нормативів, які є передумовою для отримання подальших траншів.
Якщо на цьому тижні Уряд прийме рішення про припинення задоволення вимог кредиторів зі сплати купонного доходу і не сплатить їх, це фактично означатиме для України технічний дефолт.
Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010 року та початок 2014 року

Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року

- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 12:58
- Чому стримується залучення коштів у сферу водопостачання та водовідведення? Дмитро Новицький 11:40
- Світло укранського бізнесу, що навчилося не гаснути Олег Вишняков 10:49
- Від балансу до гармонії: як інтегрувати роботу і життя без вигорання Олександр Скнар 09:35
- Скрегіт зубів: чому тепер це називають національною проблемою та як з ним боротись Анастасія Опанасюк 09:33
- Зимовий імпорт електроенергії та його вплив на фінансову стійкість бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 20:55
- Секс під час війни: чому мозок "вимикає" бажання – і як повернути близькість без тиску Юлія Буневич вчора о 17:42
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних вчора о 11:27
- Бізнес під вогнем: які рішення врятували компанії та стануть нормою у післявоєнній Україні Антон Мирончук вчора о 09:17
- Зупинення провадження до рішення КСУ Владислав Штика вчора о 01:38
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження Андрій Павловський 14.12.2025 17:42
- Українці як антитела світу Олександр Черних 14.12.2025 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев 13.12.2025 14:43
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3224
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 525
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 292
- Зупинення провадження до рішення КСУ 242
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 163
-
Китай вперше підняв у небо дрон-невидимку CH-7 з дальністю понад 11 000 км: що він може
Технології 13473
-
Репараційний кредит. Росія оголосила, що вимагатиме від Euroclear майже 200 млрд євро
Фінанси 9216
-
Підозрювана в державній зраді телеведуча Панченко потрапила під санкції ЄС
Бізнес 2506
-
"Це наш шлях вижити". Клімкін питає Лібанову про "холодну впертість" українців та як нам об’єднатись
2200
-
Як журналістка Світлана Мусійко заснувала ІТ-платформу, не знаючи коду
Технології 1762
