Чи правий нотаріус коли відмовляє оформляти договір купівлі-продажу нерухомості, допоки не буде проведена її "реальна" оцінка.
При здійсненні угоди купівлі-продажу нерухомості, продавець відповідно до п.2 ст. 167 ПКУ сплачує 5% податку від оціночної вартості (сплачується у випадку недотримання вимог ст. 172.1 ПКУ, зокрема перебування об’єкта нерухомості у власності продавця менше трьох років та продаж нерухомості частіше одного разу протягом календарного року).
Таким чином, якщо особа продає будь-який об’єкт нерухомості, частіше одного разу на рік, з кожної наступної операції стягується податок у розмірі 5% від вартості об’єкта нерухомості.
А покупець відраховує 1% до Пенсійного фонду (п. 10 ст. 4 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»).
Крім того, у разі здійснення операції, що перевищує суму в 50,000 гривень, потрібно здійснювати перерахування грошей за безготівковим рахунком (абз. 3 ст. 1 Постанови НБУ від 06.06.2013 N 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою»).
Ризики:
У разі якщо, однієї з перевірок податкової буде виявлено, що податки було сплачено не в повному обсязі і держава недоотримала в бюджет, то компенсувати різницю несплачених коштів буде замовник оцінки, а оцінювач буде нести адміністративну чи навіть кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 212 ККУ особа, яка вперше вчинила діяння, умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Висновок:
У разі заниження оціни нерухомого майна, відповідальність може настати: як у особи, яка проводила таку оцінку, так і для сторін договору.
Аби у подальшому не мати негативних наслідків раджу Вам звертатись до оцінщиків, які відповідально виконують свою роботу, в такому разі ні, - сторони угоди, ні особи, які проводили оцінку майна – не матимуть запитань з боку контролюючих органів.
Необхідно також мати на увазі, що вищенаведені ризики можливі виключно при зацікавленості контролюючих органів, звісна річ, що кожен правочин і оцінку нерухомості, контролюючі органи не в змозі перевіряти.
А тому при заниженні оцінки нерухомого майна варто зважати на майбутні наслідки.
