Як повернути передоплату за туристичну подорож?
Ви оплатили туристичну подорож, але у зв’язку із обставинами, що виникли через поширення у світі коронавірусної хвороби скористатися послугою повною мірою стає не можливим.
Ви оплатили туристичну подорож, але у зв’язку з обставинами, що виникли через поширення у світі коронавірусної хвороби (COVID-19): закриття країнами своїх кордонів; припинення авіасполучення; введення в Україні режиму карантину/ЧС (ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211» та ін.);
- скористатися послугою повною мірою стає не можливим.
На сьогодні дуже частим є питання «як повернути передоплату за туристичну подорож»? Ми пропонуємо наступний загальний план дій.
1. Надіслати, з повідомленням про вручення, на ім’я суб’єкта господарювання (турагента/туроператора тощо), Заяву «Про розірвання Договору та повернення грошових коштів», в якій викласти суть питання та дочекатись відповіді (не більше 30 днів, з моменту звернення).
Відповідь обов’язково повинна бути письмовою, наполягайте на цьому також в телефонних розмовах із суб’єктом господарювання.
2. У разі незадоволення Ваших вимог або відсутності відповіді – написати скаргу в Держпродспоживслужби (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1) або її територіальний орган (адреси та телефони територіальних органів Держпродспоживслужби можна знайти на сайті www.consumer.gov.ua).
Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб також мають право на (ст. 4, ЗУ «Про захист прав споживачів»):
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Держпродспоживслужба розглядає всі звернення споживачів, права яких було порушено, у встановлений чинним законодавством термін. При зверненні до останнього подати наступні документи:
- звернення;
- копія звернення до суб’єкта господарювання,
- копія документу, який засвідчує факт придбання продукції;
- інші документи, які стосуються розгляду звернення.
Інколи таких дій буде достатньо, для отримання позитивного результату.
3. Якщо орган звернення не реагує – необхідно писати Позов до Суду, виклавши обставини та додаючи завірені копії всіх вищезазначених документів. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Звертаємо увагу, у відповідності ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Правове обґрунтування вимоги.
З тексту статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої з сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідно ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Після розірвання договору виникає право вимагати через суд повернення безпідставно набутого майна за розірваним договором на підставі ст. 1212 ЦК України (ВС/КАС, № 910/13271/18 від 06 лютого 2020 р).
Також звертаємо увагу на необхідність уважно читати умови договору.
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак вчора о 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко вчора о 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко вчора о 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін вчора о 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак вчора о 13:57
- Про пенсії і справедливість… Андрій Павловський вчора о 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко вчора о 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз вчора о 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
- Як змінити систему, що закриває очі на насильство? Механізм захисту дітей у закладах Микола Литвиненко 08.01.2025 16:43
- Арешт майна при закінченому виконавчому провадженні: де баланс прав боржника та кредитора Леся Дубчак 08.01.2025 13:32
-
"Це будуть великі гроші". Шмигаль пояснив, чому не можна зупинити транзит нафти з РФ
Бізнес 19457
-
"Рамштайн місію виконав". Підтримка України зміниться у 2025 році – і не лише через Трампа
10606
-
Газпром готується до роботи в Туреччині: евакуює працівників з Європи і вчить їх мови
Бізнес 4322
-
Від волонтерства до бізнесу: як ветлікар став партнером Нової пошти у прифронтовому місті
Бізнес 4263
-
Після дронів. Яка зброя може переламати ситуацію на фронті цього року
Думка 3564