ПДВ потрібно знижувати, але поступово
Коли підприємці говорять про високе податкове навантаження, яке ґальмує розвиток їх бізнесу, природною реакцією є бажання знизити податки.
Найчастіше саме так і народжуються популістські законопроекти чи рішення.
Але важливо пам’ятати, що економіка не любить різких рухів. Я впевнений, що зменшувати ставку, наприклад, ПДВ слід поступово. Адже це один із головних бюджетоутворюючих податків - вага надходжень до державної скарбниці від нього сягає 18%.
До того ж, я розглядаю цю конкретну зміну лише в комплексі з іншими рішеннями щодо трансформації вітчизняної податкової системи. І не інакше.
І тут нам доведеться відпрацьовувати власну модель, оскільки успішні економіки світу застосовують різні підходи стосовно оподаткування. Скажімо, в Китаї і кранах ЄС ПДВ існує, подекуди його ставка сягає 25%. А в США його взагалі немає.
На мою думку, ПДВ має бути таким, щоб і підприємців не обтяжувати, і бюджет наповнювати. В наших економічних умовах ставка у 15% є оптимальною. Вона спонукатиме бізнес працювати легально. Сьогодні в Україні безліч підприємств користуються послугами так званих конвертаційних центрів, які підробляють податкові документи, допомагають «клієнтам» легалізовувати тіньові кошти й ухилятися від податків. ПДВ також фігурує в цих схемах. Якщо ж знизити ставку податку з 20 до 15%, підприємцю вигідніше буде заплатити податок, ніж за шахрайський «сервіс».
Такий крок стимулюватиме обіг товарів і збільшення кількості легальних послуг за рахунок зниження цін на них. Відповідно зросте кругообіг фінансових ресурсів, що теж надзвичайно важливо для ефективного функціонування фінансової системи. Більш того, впровадження цих змін об’єктивно впливатиме на зростання середньої заробітної плати. Протягом 5 років після впровадження закону її рівень може зрости на 20%.
У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, що передбачають зниження ПДВ - № 2575 Олександра Дубінського й № 2757-1 Дар`ї Володіної. Перший документ передбачає зниження ставки ПДВ на 3% - з 20 до 17% - одночасно, вже в 2021 році. Другий – пропонує зменшити її на 5%, але впродовж 5 років.
Я певен, що в наших умовах оптимальним є саме другий варіант. Адже 5 років буде достатньо для того, щоб уникнути різкого зменшення надходжень до бюджету і знайти дієві компенсатори. Розрахунки показують, що загальна сума втрат становитиме 153 млрд грн. Якщо ж розбити її на 5 років, то це буде трохи більше 30 млрд грн.
Водночас ми говоримо про те, що зниження ставки в комплексі з іншими реформами податкової системи детінізує бізнес. Тому втрати від зменшення ПДВ компенсуються за рахунок податків від нової кількості легальних суб’єктів господарювання. Якщо ж ми запустимо проект Олександра Дубінського, то ризикуємо отримати чималу дірку в державному бюджеті, але не зможемо розраховувати на швидку детінізацію бізнесу.
Але, повторюся, податкова реформа має бути комплексною. В моєму розумінні це означає не лише зменшення ставки ПДВ, а й введення податку на виведений капітал та проведення податкової амністії. Та в першу чергу, це створення єдиного управлінського органу (ми з колегами-експертами називаємо його – Державна служба доходів) шляхом об'єднання існуючих сьогодні кількох, зручної і сучасної ІТ-системи адміністрування податків, стабільного й зрозумілого фіскального законодавства. Крок за кроком ми йдемо до реалізації всіх цих планів, співпрацюючи з експертами, депутатами та підприємцями.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 129
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10711
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6073
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5750
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3548
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3211