Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України
Платити чи оголосити дефолт? Україна опинилася перед вибором через боргові зобов’язання, які не враховують війну та втрати.
Нещодавня невдача українського Мінфіну на переговорах щодо реструктуризації варантів вкотре ставить на порядок денний питання, яким чином і за рахунок яких ресурсів відбуватиметься повоєнне відновлення України.
Нагадаю, мова йде про виплати за спеціальними облігаціями, що були випущені у 2015 році в рамках угоди із зовнішніми кредиторами України про реструктуризацію частини зовнішнього боргу на суму $2,6 млрд. За кабальними умовами, під якими підписалася тодішня міністерка фінансів Наталія Яресько, обсяги виплат за облігаціями залежать від темпів зростання української економіки. Якщо вони вищі за 3% на рік, то виплати збільшуються. Своєрідний податок на економічне зростання. На таке «щастя» Яресько прирекла Україну до 2040 року.
Тут звісно виникає питання про відповідальність українських топчиновників за рішення, що впливають на майбутнє України. Дуже хочеться, щоб така відповідальність врешті решт настала і українці побачили те, що в народі називають справедливістю. Варто зазначити, що в далекому 2015 році за підсумками реструктуризації нам обіцяли списання 20% усіх зовнішніх боргів, але ця обіцянка залишилася не виконаною. Чому так сталося? Запитайте у МВФ та ексурядовців, автографи яких стоять на угоді про варанти. Можливо, колись хтось таки запитає.
Наразі йдеться про сплату $600 млн за те, що у 2023 році економіка України зросла на 5,3%. При цьому кредитори не хочуть брати до уваги, що роком раніше було падіння майже на 30% (!). Взагалі ситуація безпрецедентна: країна, яка стала жертвою військової агресії та наразі є воюючою стороною у найбільшій війні з часів Другою світової, має дбати про виплати за кабальними угодами про зовнішні облігації. Це при тому, що Україна втратила майже 20% території, 5-7 млн громадян, які виїхали за кордон (мінус робоча сила), сотні тисяч загиблими та пораненими (військові та цивільні), а також зазнала близько $500 млрд економічних збитків.
Покажіть мені хоча б одну країну у світі, яка б за цих умов переймалася виплатами за варантами Яресько?! Тим не менш, згідно з умовами оновленого Меморандуму з МВФ, підписаного чинним міністром фінансів Сергієм Марченком, Україна має провести реструктуризацію зовнішнього боргу, зокрема, в частині, що стосується варантів. Мінфін під час переговорів запропонував власникам останніх обміняти їх на звичайні зовнішні облігації. На мою думку, це правильна стратегія і ми маємо право наполягати саме на такому рішенні.
Другий варіант – не платити, що означатиме дефолт. Звучить неприємно, але насправді для України, на мою думку, це також цілком непоганий варіант. Війна – це форс-мажор, а велика війна – великий форс-мажор. То ж, маємо причину і маємо право. Не думаю, що це якось вкрай негативно відобразиться на нашій репутації та інвестиційному рейтингу. Багато наших партнерів і великих фінансових гравців розуміють, що варанти Яресько були фактично нав’язані Україні та, ймовірно, мають чималу політичну складову. До речі, наша готовність піти на цей дефолт може змінити думку власників варантів у кращу для України сторону.
На тлі переговорів про завершення російсько-української війни повстає питання економічного відновлення. Поки тут багато туману: «плану Маршала» для України немає, є тільки розмиті обіцянки та натяки західних партнерів. Уряд має стратегію, принаймні на папері, але вона, на мою думку, не спирається на реальні джерела коштів, а лише відображає бажані Кабміном напрямки економічної політики. Тим не менш, ніхто не заважає нам намагатися мінімізувати ризики усіх факторів, що заважатимуть розвитку повоєнної економіки.
Варанти Яресько є саме таким фактором, як і загальний обсяг зовнішнього боргу України, який, за прогнозами МВФ, до кінця 2025 року перевищить 100% ВВП. З таким ярмом нам вкрай важко буде зміцнити нашу обороноздатність, що безперечно є питанням №1 відсьогодні й на найближчі 20-30 років. Варанти Яресько мають зникнути зі структури зовнішнього боргу, а Уряд - розпочати великі переговори про списання/реструктуризацію більшої частини боргів перед зовнішніми кредиторами. Україні потрібний «ковток свіжого повітря», щоб отримати можливість проводити більш маневрову економічну політику.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 528
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10657
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9888
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 6068
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5186
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5129