Як розПечатати бізнес в Україні
В Україні використання печаток лишається обов’язковим атрибутом, а не реквізитом для підтвердження достовірності у процесах, де це справді необхідно. Обов’язковість печатки є продовженням радянської практики. Тож її використання гальмує бізнес і створює ри
В Україні використання печаток лишається обов’язковим атрибутом, а не реквізитом для підтвердження достовірності у процесах, де це справді необхідно. Обов’язковість печатки є продовженням радянської практики. Тож її використання гальмує бізнес і створює ризики для рейдерських атак.
У ЄС давно відмовилися від обов’язковості печаток суб’єктами економічних відносин. Вони самостійно вирішують доцільність їх використання. Такі правила мають бути застосовані і в Україні. І саме на це спрямовані норми Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями», прийнятого нещодавно Верховною Радою у першому читанні.
Документ змінює низку документів, які регламентують цей напрямок, зокрема Кодекс про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, тощо. Насамперед вилучаються норми щодо обов’язкового використання печаток у господарській діяльності. Це наближає Україну до європейських правил. Основним механізмом верифікації документів має стати підпис уповноваженої особи.
Спроби позбутися печаток у бізнесі розпочалися ще 2010 року. Відтоді разів п’ять Верховна Рада розглядала подібні проекти і лише 2014-го прийняла відповідний закон, яким запровадили перехід до добровільного використання печаток юридичними особами. Але разом із тим закон залишив чимало білих плям. Неврегульованими лишилися юридичні аспекти щодо значення відбитку печатки, обов’язковості її використання контрагентом, режим використання печатки поза межами цивільно-правових відносин.
Окрім того, низка чинних законів досі визначають печатку обов’язковим реквізитом, зокрема, закони «Про видавничу справу», «Про зерно та ринок зерна в Україні», інші. КУАП досі передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил виготовлення, обліку і зберігання печаток і штампів, а також за виготовлення чи використання самонабірних печаток. Це попри те, що таких правил не існує у природі. Так само, – як і заборони на операції із самонабірними печатками. Тож майже три роки після прийняття закону печатки лишаються в Україні обов’язковим рудиментом. І, зрештою, новий закон має врегулювати цю ситуацію в Україні.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Изменения в порядок оформления отсрочки. Постановление 1558 и 560 Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 11868
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2887
-
TikTok погодиться на угоду, щоб залишитися доступним у США
Бізнес 1972
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 1967
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 1859