В Україні запрацював моніторинг риболовних суден
Подібний крок зі сторони Держави має нарешті розв’язати одну з давніх проблем стосовно незаконного вилову водних біоресурсів.
З початку червня місцеперебування риболовних суден під час промислового вилову риби у межах і за межами України фіксується спеціальною інформаційно-телекомунікаційною системою. Нагадаю, що це питання неодноразово обговорювалось на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, а також під час виїзних засідань з керівництвом Мінагрополітики до Одеської та Миколаївської області.
Саму процедуру моніторингу передбачено наказом Міністерства аграрної політики України 09.11.2004 № 407 “Про затвердження Положення про систему моніторингу риболовних суден” та додатково закріплено в Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року.
Система моніторингу риболовних суден – комплекс взаємопов'язаних заходів технічного, організаційного, правового характеру щодо отримання, аналізу, зберігання та використання інформації про риболовні судна. Дана система створена з метою централізації та систематизації інформації про риболовні судна, що плавають під Державним Прапором України та здійснюють промисел у внутрішніх водах, територіальних водах України (територіальному морі України), виключній (морській) економічній зоні України, у водах за межами юрисдикції України, та судна, що плавають під прапорами інших держав і здійснюють промисел у виключній (морській) економічній зоні України.
Моніторинг має на меті забезпечити чіткий контроль за місцеперебуванням суден, що є необхідним для охорони водних біоресурсів та їх раціонального використання.
Основними завданнями системи моніторингу риболовних суден є:
- забезпечення дотримання вимог міжнародних договорів у галузі регулювання рибальства;
- дотримання стандартів щодо комплектування риболовних суден кваліфікованим персоналом;
- підвищення рівня безпеки мореплавства риболовних суден;
- запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з риболовних суден;
- збереження рибних запасів;
- дотримання заходів регулювання та управління рибальством.
Запуск нової системи моніторингу стане ще одним важливим елементом у процесі реформування рибної галузі. Онлайн моніторинг за риболовними суднами дасть можливість зменшити ганебну практику незаконного рибальства, а також знизити корупційні ризики у промисловому вилову водних біоресурсів.
На Держрибагентство покладено обов'язок ведення Реєстру риболовних суден, який є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України.
Контроль за риболовними суднами допоможе знизити частку незаконної рибної продукції на ринку, яка наразі складає значну конкуренцію легально добутим водним біоресурсам. Водночас такий моніторинг дозволить сформувати об’єктивну доказову базу щодо незаконного вилову риби та посилить ефективність заходів з охорони водних біоресурсів.
Звертаю увагу, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану промисел українськими рибалками в Азовському та Чорному морях у 2022 році фактично не здійснювався, водночас квоти добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі отримали 84 користувачі, в Азовському — 55 користувачів. Протягом 2022 року промисловий вилов водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах та виключній (морській) економічній зоні України, за даними Держрибагентства, зменшився на 67 відсотків та становив 10 тис. тонн (30,5 тис. тонн у 2021 році). Усього у 2022 році добуто (виловлено) 33,8 тис. тонн водних біоресурсів, що майже на 54 відсотки менше порівняно з показником 2021 року.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 176
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 130
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10726
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6084
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5776
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3549
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3220