В Україні запрацював моніторинг риболовних суден
Подібний крок зі сторони Держави має нарешті розв’язати одну з давніх проблем стосовно незаконного вилову водних біоресурсів.
З початку червня місцеперебування риболовних суден під час промислового вилову риби у межах і за межами України фіксується спеціальною інформаційно-телекомунікаційною системою. Нагадаю, що це питання неодноразово обговорювалось на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, а також під час виїзних засідань з керівництвом Мінагрополітики до Одеської та Миколаївської області.
Саму процедуру моніторингу передбачено наказом Міністерства аграрної політики України 09.11.2004 № 407 “Про затвердження Положення про систему моніторингу риболовних суден” та додатково закріплено в Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року.
Система моніторингу риболовних суден – комплекс взаємопов'язаних заходів технічного, організаційного, правового характеру щодо отримання, аналізу, зберігання та використання інформації про риболовні судна. Дана система створена з метою централізації та систематизації інформації про риболовні судна, що плавають під Державним Прапором України та здійснюють промисел у внутрішніх водах, територіальних водах України (територіальному морі України), виключній (морській) економічній зоні України, у водах за межами юрисдикції України, та судна, що плавають під прапорами інших держав і здійснюють промисел у виключній (морській) економічній зоні України.
Моніторинг має на меті забезпечити чіткий контроль за місцеперебуванням суден, що є необхідним для охорони водних біоресурсів та їх раціонального використання.
Основними завданнями системи моніторингу риболовних суден є:
- забезпечення дотримання вимог міжнародних договорів у галузі регулювання рибальства;
- дотримання стандартів щодо комплектування риболовних суден кваліфікованим персоналом;
- підвищення рівня безпеки мореплавства риболовних суден;
- запобігання забрудненню навколишнього природного середовища з риболовних суден;
- збереження рибних запасів;
- дотримання заходів регулювання та управління рибальством.
Запуск нової системи моніторингу стане ще одним важливим елементом у процесі реформування рибної галузі. Онлайн моніторинг за риболовними суднами дасть можливість зменшити ганебну практику незаконного рибальства, а також знизити корупційні ризики у промисловому вилову водних біоресурсів.
На Держрибагентство покладено обов'язок ведення Реєстру риболовних суден, який є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України.
Контроль за риболовними суднами допоможе знизити частку незаконної рибної продукції на ринку, яка наразі складає значну конкуренцію легально добутим водним біоресурсам. Водночас такий моніторинг дозволить сформувати об’єктивну доказову базу щодо незаконного вилову риби та посилить ефективність заходів з охорони водних біоресурсів.
Звертаю увагу, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану промисел українськими рибалками в Азовському та Чорному морях у 2022 році фактично не здійснювався, водночас квоти добування (вилову) водних біоресурсів у Чорному морі отримали 84 користувачі, в Азовському — 55 користувачів. Протягом 2022 року промисловий вилов водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах та виключній (морській) економічній зоні України, за даними Держрибагентства, зменшився на 67 відсотків та становив 10 тис. тонн (30,5 тис. тонн у 2021 році). Усього у 2022 році добуто (виловлено) 33,8 тис. тонн водних біоресурсів, що майже на 54 відсотки менше порівняно з показником 2021 року.
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість Тарас Купрунець 17:25
- Як перетворити заперечення клієнта на угоду: техніки професійних продажів Олександр Скнар 16:53
- Гуманоїд за $20 000, який готує світ до нового життя з ШІ Станіслав Нянько 16:49
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу Артем Ковбель 16:23
- Лобіювання по-українськи: як працює новий закон і чому це не корупція Ольга Драчевська 15:37
- "Післясмак свята": пропозиції для зміцнення соціальної сфери України Тетяна Семигіна 14:34
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект Євген Магда 10:44
- Контакт-центри майбутнього: баланс між ШІ, сервісом і довірою клієнтів Аліна Первушина 10:04
- Як один пункт у кредитному договорі може коштувати бізнесу власності Ростислав Никітенко 09:26
- Фандрайзинг для стартапів: 6 кроків, щоб залучити інвесторів та донорів на ранніх етапах Олександра Смілянець 07:21
- Популізм із присмаком передвиборчого відчаю Дана Ярова вчора о 23:51
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад вчора о 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова 01.11.2025 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 695
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 378
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 268
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 220
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 117
-
Ходьба 6-6-6: як wellness-тренд спалює жир, зміцнює серце і м’язи – і за що його обожнює TikTok
Життя 2738
-
Другий шанс для "заброшок": як перетворити старі палаци культури на молодіжні хаби
Життя 1318
-
27-річний водій з Вінницької області зібрав понад 1000 штрафів за порушення ПДР
Бізнес 1146
-
Саміт G2: Пекін виставив рахунок Заходу
Думка 1120
-
Деякі заводи скоротили або припинили виробництво масла через збитковість – Інфагро
Бізнес 1077
