Використання агродронів для ресурсоощадного захисту посівів

Наразі активно проводиться робота щодо розробки механізму отримання дозволів на польоти агродронами у 2023 році

Як я повідомляв раніше на VII міжнародній зерновій конференції "Grain Ukraine" обговорювалися актуальні тенденції аграрного ринку, зокрема і питання оптимізації виробництва в аграрному секторі. Зважаючи на стрімке подорожчання ресурсів, виникає необхідність скоротити їх витрати в кожній агрономічній операції, зокрема, й у проведенні захисту посівів, що потребує значної кількості засобів захисту рослин (ЗЗР), води, пального. Передові розробки дозволяють знизити обсяги потрібних ресурсів і водночас підвищити якість проведення операції.

Сьогодні робототехніка в агровиробництві – це не лише інноваційні технології, що спрощують і прискорюють виконання операцій. Це безальтернативний інструмент для вирощування максимального врожаю за мінімальних витрат що забезпечить посилення не лише продовольчої безпеки, а й фінансової стабільності аграріїв. Ресурсоощадність – вимога часу. 

Агродрони набувають подальшого поширення у світі, і Україна є головним майданчиком з впровадження цих технологій. Вітчизняні підприємства здобувають унікальний досвід захисту рослин з використанням безпілотних літальних апаратів, й таким чином сприяють просуванню ресурсоощадних технологій. Також слід брати до уваги й те, що агродрони збільшують ефективність вирощування сільгоспкультур, створюючи умови до покращення продовольчої безпеки в усьому світі. Усе це свідчить про те, що невдовзі агродрони стануть основними інструментами захисту рослин в усіх регіонах планети.

Загальний ефект від використання агродронів у 2021 та 2022 роках становив:

- 2,2 млн га – площа полів, оброблених дронами-обприскувачами;

- до 350 тис. тонн – додатково зібраний урожай, завдяки захисту посівів агродронами;

- понад 12,1 млн л – економія пального завдяки використанню агродронів, порівняно з класичною колісною технікою;

- до 30,8 тис. тонн – скорочення викидів вуглецю;

- близько 440 тис. тонн – економія води;

- понад 1 тис. робочих місць – збережено в умовах воєнного стану.

Якщо підрахувати проведення однієї операції із внесення ЗЗР дронами на площі 1 мільйон гектарів, що складає 5,9 % від загальної площі зернових та олійних культур в Україні (16,85 млн га, станом на 2021 рік), то отримаємо загальний економічний ефект розміром 65,55 млн дол.

На жаль війна внесла корективи й в процес обробки полів агродронами, постає необхідність напрацювання єдиного механізму отримання дозволів на польоти агродронами, що спростить і прискорить процес внесення ЗЗР. Минулого року такий механізм було створено між Міністерством аграрної політики та Міністерством оборони України, завдяки чому агродрони могли літати, й сезон відбувся. У квітні цього року, коли використання дронів було під забороною, аграріям у співпраці з Мінагрополітики вдалось отримати розпорядження про план залучення військових адміністрацій для того, щоб аграрії отримували дозволи на використання повітряного простору дронами під час війни. Зараз ми знову стоїмо перед завданням налагодити комунікацію між органами державної влади й учасниками ринку, знайти рішення, що буде працювати, і дрони зможуть надалі виконувати свої надважливі завдання

Вже проведено кілька зустрічей з профільною асоціацією УКАБ і Міністерством аграрної політики України щодо повторного напрацювання такого механізму. Буду активно залучатися в цю роботу та сприяти напрацюванню необхідного механізму.

Наведу декілька безспірних переваг використання агродронів, які загалом підвищують ефективність господарювання і спрощують виконання операцій захисту у складних умовах.

1. Відсутність технологічної колії

Використання самохідних обприскувачів при внесенні ЗЗР на високорослих культурах (наприклад, на соняшнику або ріпаку) спричиняє значне пошкодження рослин колесами та іншими деталями машин. В залежності від конфігурації поля і способу побудови технологічних колій (вздовж рядків чи по діагоналі) може пошкоджуватись 3-10% рослин. Таким чином втрати від витоптування можуть перевищувати потенційні втрати від хвороб або шкідників, і у цьому випадку ефективність агродронів є значно кращою.

2. Можливість працювати незалежно від вологості ґрунту

Практика показує, що ефективність операцій захисту у першу чергу залежить від того, коли вона виконана. Усі інші аспекти (погодні умови, розмір краплі тощо) мають менший вплив на ефективність. Тож коли виникає потреба виконати операцію захисту, її слід робити якомога швидше, навіть за несприятливих умов (сильний вітер, неоптимальна температура, вологість і таке інше). Проте існують умови, коли традиційна техніка не здатна виїхати у поле — наприклад, одразу після дощу, коли ґрунт надто вологий. Доводиться чекати його підсихання, при цьому втрачається дорогоцінний час. Навіть незначна затримка у день-два може призвести до зменшення врожайності та погіршення якості самого урожаю. Виконати обробку без очікувань можна за допомогою агродронів: для них немає значення, яка вологість ґрунту у полі.

3. Краще проникнення крапель у рослинний покрив

На тих стадіях вегетації, коли рослинний покрив стає суцільним, виникає проблема проникнення крапель розчину в середину рослинного масиву, відповідно обробляється не вся поверхня рослин, що може негативно вплинути на якість обробки. Агродрони розв'язують цю проблему шляхом низхідних потоків повітря, і краплі робочого розчину потрапляють на всі яруси стеблостою.  

4. Зменшення витрат води й у певних випадках ЗЗР

Робота за технологією ультрамалооб’ємного внесення вимагає усього 5-6 л рідини на гектар. Це означає, що потреба у воді зменшується на 90-95%, й таким чином скорочуються витрати на саму воду та її логістику, зменшується потреба у техніці та робочій силі. У регіонах з ускладненим водопостачанням це може бути вирішальним чинником на користь використання дронів.

5. Зменшення витрат палива

Фактичні витрати палива під час обприскування традиційною технікою складають не менше 1 л/га. Для заряджання акумуляторів агродронів використовуються бензинові або дизельні генератори, які у перерахунку на гектар витрачають у 10-20 разів менше пального. Тож до екологічних переваг додається відчутна економія ресурсів.

6. Простота експлуатації

Сучасні агродрони здатні нести до 40 л робочого розчину або до 60 л мінеральних добрив чи насіння. Вони рухаються по заздалегідь прокладених маршрутах у повністю автоматичному режимі. Після створення і старту місії завданням оператора є заряджання і заміна акумуляторів, а також заправка бака робочим розчином або добривами. 

Будь-яка нова технологія просувається поступово, але агродрони швидко знайшли своїх шанувальників. Від користування послугами аграрії вже переходять до придбання власних парків дронів-обприскувачів і створюють власні екіпажі у розрахунку на роботу протягом усього сезону. Сьогодні вже нікого не лякає складність технології. Навчитись керувати агродронами можна протягом 3-х днів. Дилери також не залишають своїх клієнтів без підтримки, тому будь-які питання з налаштувань та експлуатації можна вирішувати максимально оперативно. Це ж стосується сервісу і запчастин - уся необхідна інфраструктура для експлуатації агродронів вже створена. Проте головним рушієм розширення популярності агродронів залишається їх ресурсоощадність. Вони здатні скоротити виробничі витрати та збільшити кількість та якість врожаю.