Надходження від грального бізнесу вже в 2023 році мають фінансувати соціальні цілі
В 2023 році гроші від грального бізнесу повинні використовуватись на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру, спорт, наукову діяльність
Продовжуючи тему важливості соціальної відповідальності бізнесу, зазначимо, що в кінці 2022 року було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими кошти, отримані від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей вже в 2023 році повинні спрямовуватись до спеціального фонду і використовуватись на чітко визначені цілі. Це на: реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про Державний бюджет України.
За даними, оприлюдненими КРАІЛ у звіті на засіданні профільного комітету Верховної Ради України, з початку діяльності КРАІЛ (з 2021 року та станом на 01.05.2023) загальна кількість виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор становить 4 633 ліцензії, сплачено за ліцензії 3,351 млрд грн.
Лише за січень-квітень 2023 року до бюджету сплачено 605 млн грн платежів за ліцензії, ще на близько 300 млн. грн. подано заяви на отримання ліцензії, які КРАІЛ не могла розглянути через відсутність кворуму, але вже цієї п’ятниці (07 липня) Кабмін призначив ще одного члена комісії, тому очікуємо нових рішень.
Таким чином, до кінця року можемо очікувати більше 1 млрд грн надходжень від ліцензій у сфері азартних ігор. Ці кошти підуть на соціальні цілі, що є дуже важливим в умовах війни. Як вони будуть розподілені, допоки невідомо, адже не передбачено чітке цільове спрямування за видами грального бізнесу. Звісно в перспективі необхідним є прийняття окремого законопроекту і створення окремого фонду в складі спецфонду державного бюджету, тоді можна буде чітко прослідкувати, куди саме пішли ці кошти. Але початок вже є і це дуже добре.
Крім того, від легалізації грального бізнесу «виграють» і місцеві бюджети, адже 50% плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино і за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного закладу.
Наприклад, ліцензія на казино коштує близько 2 млн дол США для Києва і 1 млн дол США для інших міст на рік. Ліцензія на зали гральних автоматів – близько 250 тис дол США на рік. Доволі непогане поповнення місцевого бюджету, як компенсація за «соціально шкідливий» гральний бізнес.
Також не забуваємо, що гральний бізнес також платить податки, які зараховуються також до державного та місцевих бюджетів. Наприклад, лише за червень організаторами було сплачено до бюджету 562 млн грн різних податків, в травні – 850 млн грн.
Все це було б неможливим без легалізації грального бізнесу в 2020 році, адже нелегальні організатори грального бізнесу нічого не платять державі, а лише розвивають і підтримують корупцію в правоохоронних органах. Тому держава досить непогано «виграла», прийнявши свого часу складне і на той час непопулярне рішення.
- R&D на виробництві: як взаємодія підрозділів сприяє інноваціям Єгор Осадчук вчора о 16:34
- Актуальные проблемы украинцев в Испании Світлана Приймак вчора о 14:35
- Восстановление прав собственности на недвижимость в Украине после войны Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Вихід бізнесу на нові ринки у 2024 році Даніелла Шихабутдінова вчора о 13:22
- Отсрочка от мобилизации: что делать в случае отказа? Віра Тарасенко 19.09.2024 22:23
- Ціни на нерухомість в Україні: фактори впливу та прогнози Раміль Мехтієв 19.09.2024 15:52
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини Юрій Дюг 19.09.2024 15:42
- Легализация огнестрельного оружия в Украине: мировой опыт и перспективы Дмитро Зенкін 19.09.2024 14:44
- Гаагский трибунал и дела по военным преступлениям: как проходит процесс? Світлана Приймак 19.09.2024 13:40
- Українська Воднева стратегія - 2050: виклики на шляху до енергетичної незалежності Олексій Гнатенко 18.09.2024 23:32
- Підтвердження неможливості виконання платником податків своїх обов`язків Євген Морозов 18.09.2024 19:50
- Студенти іноземних ВНЗ "поза законом"? Вікторія Бикова 18.09.2024 13:20
- Трудові права у контексті сучасної гіг-економіки: як захистити себе Дмитро Зенкін 18.09.2024 13:05
- Виконавче провадження – це просто Павло Васильєв 18.09.2024 12:31
- Пастка для довірливих Євген Магда 18.09.2024 09:40
- Найкритичніша зима: чому уряд має знову заборонити експорт дров та паливної сировини 481
- Скасували продаж іпотечної квартири та повернули нерухомість клієнту 443
- Пастка для довірливих 192
- Вплив модерування чатів у Telegram на безпеку українських компаній 90
- Тайвань як стрес-тест для архітектури безпеки в АТР: наслідки для глобального світопорядку 83
-
Рейтинг найсильніших армій світу у 2024 році: яке місце посідає Україна
Інфографіка 19333
-
Вихід на міжнародні ринки: мати якісну продукцію замало
Думка 8007
-
Майже весь український ільменіт експортується до США та Мексики – ОГХК
Бізнес 3936
-
Як Україна може стати планом Маріо Драгі з порятунку економіки ЄС
Думка 3782
-
Росія втратила одного з найбільших покупців вугілля в Азії
Бізнес 3562