Проект Закону №5655 від 11.06.2021: "Порушення принципів"
Коментар №2 до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності" (реєстр. №5655 від 11.06.2021)
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про контроль) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Закон про контроль розповсюджується на широкий спектр видів державного контролю, який здійснюється в державі. Він певними особливостями розповсюджується на державний архітектурно-будівельний контроль, контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, тощо. Але для усіх органів є загальними принципи визначені Законом про контроль.
Принципи здійснення державного нагляду (контролю) викладені у Законі про контроль є загальними началами, взятими на себе державою зобов’язаннями які направлені на дотримання розвитку відносин та інституціональної побудови системи органів контролю.
Одним з основних принципів за яким здійснюється державний нагляд (контроль) є наявність одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади (абзац 14 статті 3 Закону про контроль).
Якщо брати до уваги вектор про покладання функцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю на Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ), то вбачається порушення принципів державного нагляду (контролю), з огляду на наступне.
Автори проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» (реєстр. №5655 від 11.06.2021), пропонують покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, повноваження таких органів контролю:
- органу містобудівного контролю (в проекті Закону доповнення ст. 65 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Так, автори проекту Закону наводять у якості визначення містобудівного контролю «як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками та/або підрядниками вимог законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством, затвердженого проекту під час здійснення ними містобудівної діяльності;
- органу ліцензування (контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов) (в проекті Закону редакція ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») ;
- органу державного ринкового нагляду (в проекті Закону вводиться ст. 45-1 до Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку» щодо відповідальності). Державним ринковим наглядом (за чинними положеннями ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») є діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Ринковий нагляд не є контролем у сфері містобудування, у зв’язку з комплексністю галузі будівництва, містобудування та архітектури, вони пов’язані, доповнюють у спільних цілях один одного проте ринковий нагляд відноситься до сфери промисловості та підприємництва.
Тобто, вбачається порушення основного принципу Закону про контроль оскільки у складі ДІАМ по суті передбачено наявність одразу трьох органів, які наділені функціями нагляду (контролю) щодо різних аспектів господарської діяльності.
Разом з тим, порушуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме абзацу 9 статті 5, оскільки запропоновані положення проекту Закону не узгоджуються з діючим регуляторним актом – Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Аналогічні порушення були за старих часів повноцінного функціонування Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Можливо це додавало аргументів для її ліквідації. Зараз же нормотворці замість того щоб усунути ці порушення продовжують їм життя.
Окремо відмітимо те, що суб'єктом права законодавчої ініціативи проекту Закону (реєстр. №5655 від 11.06.2021) виступили народні депутати України, а не Кабінет Міністрів України.
Хоча саме Уряд визначив собі завдання з розроблення законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Воно передбачено пунктом 334 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р):
Кроки | Відповідальні за виконання | Строк | Індикатор виконання | Очікувані результати |
334. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування та забезпечення ефективного архітектурно-будівельного контролю та нагляду | Мінрегіон | квітень
| схвалено Кабінетом Міністрів України Концепцію законопроекту | створення нової системи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, усунення можливих зловживань посадових осіб контролюючих органів, забезпечення прозорості здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду; |
Це в свою чергу дало можливість проекту Закону уникнути цілої низки процедур, передбачених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме не було здійснено: аналіз регуляторного впливу ( в т.ч. розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб'єктів малого підприємництва - Тест малого підприємництва), оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій тощо.
- Увольнение с военной службы, родители - инвалиды Віра Тарасенко вчора о 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- Точний прогноз, що змінює все 101
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 81
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 80
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 74
- Встановлення опіки над майном зниклої безвісти особи: що змінилося? 74
-
Тюрма за допомогу? Хто і чому блокує підтримку України в ЄС – перелік країн
2368
-
В Україні не вистачає сховищ для 1 млн тонн картоплі, це дестабілізує ринок
Бізнес 2134
-
Тисяча і одна проблема. Як амбітний проєкт міста Неом опинився на межі закриття
Технології 1672
-
Бізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більше
Бізнес 1660
-
Молдовагаз замінила Газпром у Придністров'ї: першу партію газу вже доставили
Бізнес 1283